Віталій Білоножко. Фото: ФБ-сторінка Vitaliy Bilonozhko
Павло Зібров: "Віталій Білоножко залишив колосальний спадок"
"Сьогодні сумний день. Я дізнався сумну новину від Анжели Норбоєвої, це керівниця програми "Шлягер року", яку вона створила 20 років тому. Її постійними учасниками були Віталій Білоножко і Світлана Білоножко. Потім я зв’язався із дружиною Віталія ― Світланою, вона саме їхала оформлювати документи. Відверто кажучи, і досі не можу себе заспокоїти, відчуваю нервовий струс, навертаються сльози, спогади… Тому що все життя було пов’язане з моїм великим другом. Ми майже 40 років товаришуємо, причому по-справжньому. Це справжня чоловіча дружба. І сімейна дружба, і творча, і гастрольна. Згадую, скільки ми з ним проїхали наприкінці 1980-х і в 90-х не лише Україною. Скільки ми виїжджали за межі, по всьому колишньому Радянському Союзу. Організатори нас у поїзді селили в одне купе. Це наші довгі розмови до півночі, ясна річ, пляшечка, закусочка і говорили, говорили... Це одні й ті самі майданчики, на які ми виходили. Зараз інші часи та інші герої на сценах, стадіони збирають Монатік, "Океан Ельзи", Полякова, Кароль. Але наприкінці 80-х та в 90-х стадіони збирав Віталій Білоножко. Я був спочатку музикантом у 80-х роках, вокалістом став пізніше. І пригадаю, як публіка божеволіла на українських стадіонах. Білоножко піднімав величезний пласт народу, і всі співали та підспівували. Мені трохи шкода, що ми починаємо згадувати про наших легендарних співаків, коли вони йдуть від нас. Я впевнений, що сьогодні-завтра-післязавтра молодь, яка скептично говорила "та що там ті старики, що вони там співають", будуть цікавитися, виймати ці пісні, слухати й насолоджуватися. Цих легенд не так багато. Мені шкода за Васю Зінкевича, якого забули і не крутять на радіостанціях, не почуєте й Івана Поповича. А це легендарні співаки, вони не пластмасові, які пишуть щотижня треки, а живі. Вони прославляють Україну. І одна з таких легенд сьогодні пішла. Але він залишив колосальний спадок. Віталій Білоножко був солістом радіо і телебачення, і все це є у фондах Українського Радіо".
Іво Бобул: "Такого голосу на естраді зараз немає"
"Віталій старший за мене на 7 днів. Я його знаю, коли він давно працював в Оркестрі радіо і телебачення. Було, що ми разом виступали, а інколи не разом. Таких дуже дружніх стосунків із Віталіком у нас не було. Просто була велика повага до нього як до співака і як до людини. Ми зустрічалися на гастролях. Пригадую, я працював у Тернополі, а він приїжджав. Тоді Борис Шарварко робив на стадіоні великий концерт, ми там із Віталієм зустрічалися, спілкувалися. Потім я приїжджав до Києва, тут були концерти в палаці "Україна", де ми теж зустрічалися. А ще у кожного поета чи композитора на творчому вечорі співали пісні, спілкувалися. Просто шкода, бо такого голосу на естраді зараз немає. Віталій був особливий, мав свій тембр, свій репертуар. Він був життєрадісним однозначно, я бачив, як він любив життя. Дуже гарний був чоловік".
Алла Кудлай: "На день ми могли працювати 4 концерти і один із них на стадіоні"
"Сльози душать. Говорити дуже важко. Сьогодні відійшов у вічність мій друг, справжня легенда української естради, народний артист України Віталій Білоножко. Просто не віриться, що його неповторний бас, його тембр, який неможливо сплутати з іншими голосами, більше не почуємо наживо… Мені пощастило в житті, тому що я працювала з Віталіком. Ми працювали разом понад 30 років солістами радіо і телебачення України. Дуже багато було сольних концертів, співали з ним дуети, нас дуже гарно приймали. Наприклад, на день ми могли працювати 4 концерти, і один із них на стадіоні. Віталій був для мене потрясаючим другом. Дуже шкода, що його не буде поруч. У хвилини щастя, у дні народження вони зі Світланою завжди були поруч. Приходили, вітали мене. І в сумні моменти вони теж були поруч, це справжні друзі. Віталік був добрим, уважним, надійним, а також гарним чоловіком, батьком, дідусем. У Віталіка був талант від Бога. Мені хочеться висловити співчуття Світлані, його синочкам та онукам. Світла пам’ять Віталіку. Друже, ми тебе будемо пам’ятати, будемо слухати.
Це була людина-енергія. Я спостерігала, що Віталій був дуже сильною людиною, вольовою. Думаю, що всі труднощі, які на нас звалилися в останні роки, він брав дуже близько до серця. Він страшенно переживав. Бо він творча людина, співав душею, і ця душа була відкрита до всього. Він переживав за тих хлопців, які воюють, які загинули. Ми багато разів розмовляли. Віталій ― просто потрясаючий був. Аж страшно казати "був". Щодо фестивалю "Мелодія двох сердець". Світлана у Віталіка дуже емоційна. І дуже професійна людина, вона серйозно ставиться до всього. Гадаю, вона продовжить сімейний фестиваль "Мелодія двох сердець" разом із синами, невістками та онуками. Цей фестиваль треба продовжувати. Бо він несе для нас оту святість, неповторність, показує таланти.
Прощання з Віталієм Білоножком відбудеться 12 січня, в п'ятницю з 11:30 у Національній філармонії України. Про це повідомила у фейсбук Анжела Норбоєва.
