Фото з фейсбук-сторінки Ніни Даценко
Письменниця і журналістка Ніна Даценко написала книгу до 100-річчя Українського Радіо з масою цікавих фактів про історію радіомовлення в Україні
Пані Ніно, як ви прийшли до цієї ідеї? Чому саме про радіо?
По-перше, я люблю радіо з дитинства. І для мене це була омріяна робота: коли я вперше прийшла на радіо, я ледь не стрибала від радості. В якийсь момент нам з колегою доручили готувати до ефіру програму "Вечірня колисанка". Чомусь до дитячих передач існує трохи зневажливе ставлення — але ця передача виховувала слухачів-дорослих. І мені стало цікаво, яка історія у "Вечірньої колисанки", коли вона почалася.
Я пішла в Музей радіо і перебрала там багато інформації. Не знайшла того, що шукала, але натомість відшукала кілька цікавих фотографій і запостила їх в Фейсбуці. І до мене звернулися з одного з видавництв з пропозицією написати ілюстровану історію радіо. Це було в 2015 році.
Я спочатку відмовлялася — ну де я, а де дослідження? Але потім пані Катерина Липа, відома дослідниця, переконала мене, що варто спробувати. Тому що науково-пізнавальна передача — це десь дуже близько до дослідництва (сміється).
Перший варіант книжки так і не побачив світ. Але за кілька років до мене звернулися з іншого видавництва. Проте і там не склалося. Там був зовсім інший формат, тому я сіла й написала ще одну.
Як в найкращих українських традиціях: тричі попросити, щоб нарешті щось склалося…
Так! Ви будете сміятися, але книжка зрештою вийшла вже в третьому видавництві. "Темпора" повірила в неї і видала.
Чим цікава історія Українського Радіо?
Вона ж до сьогодні не була розказана. Тобто, у нас є підручники для журналістів та інженерів. Але в них вузькоспеціальна інформація. І є якісь роздріблені випадкові статті. Якогось глобального узагальнення — я не кажу дослідження, тому що моя книжка скоріше популярна, ніж наукова, — не було. А мені хотілося розповісти історію цікаво, для того щоби люди, які навіть не дуже люблять слухати радіо, знайшли для себе щось цікаве.
Який ваш улюблений цікавий факт з історії Українського Радіо, з яким довелось зіткнутись в процесі написання книги? Можливо, щось здивувало?
Ну, здивувань насправді було багато. От ви знаєте, що студія, в якій ви зараз перебуваєте, цілком могла бути в районі Софійської площі? Після війни розглядали місце для розташування Будинку радіомовлення. І серед прохань української влади дозволити побудову була ділянка на Софійській площі. Але врешті зупинились на будинку колишньої музичної школи на Хрещатику. До речі, Хрещатик, 26 не завжди був Хрещатиком, 26! Довгий час адреса лунала інакше — Хрещатик, 24. І таких цікавих фактів чимало.
Дійсно, дуже цікаво! Де можна цю книжку знайти? Чи буде публічна презентація?
Книжка побачила світ просто перед Новим роком. Її можна придбати на сайті видавництва "Темпора" і в книгарні "Є". Щодо презентації, то — як то говориться — домовлятися будемо традиційно після свят.
