Ілюстративне фото: esbu.gov.ua
"БЕП працює дуже неефективно"
Законопроєкт про перезапуск БЕБ зможе розв'язати проблеми бізнесу і що, власне, має бути у цьому новому документі?
Насправді цей законопроєкт вже півроку лежить в парламенті. Це законопроєкт №10088, або майже такий же №10088-1, який зареєстрований народними депутатами, розроблений спільно представниками аналітичних центрів бізнесу, Мінфіну і депутатами. Більш того, він підтриманий міжнародними організаціями. Саме ці номери законопроєктів вже підтримані МВФ, Єврокомісією, посольствами. Тож, є повний консенсус. Вони передбачають повне перезавантаження Бюро економічної безпеки, конкурси за участі міжнародників, переатестацію кадрів, економічні комісії і багато іншого. Вони повністю скопійовані з успішного досвіду НАБУ і САП, які дійсно створені за участі міжнародних експертів, і виявилися ефективними органами. Так само хочемо зробити з БЕП.
Народний депутат Данило Гетманцев напередодні повідомив, що роботу БЕБ розраховують перезавантажити до кінця поточного року. Чи вдасться і які це матиме наслідки, якщо ні?
Нереально. Насправді і Данило Гетманцев, і Ярослав Железняк, і багато інших співавторів, очікували його в грудні. Але сталося те, що сталося. Зараз БЕБ працює дуже неефективно. Ми робимо щокварталу моніторинг і бачимо, що тіньові схеми, які були багато років, зараз там себе також "добре почувають". Втрати бюджету тільки від контрафакту і "сірого" продажу підакцизних товарів – близько 50 млрд гривень на рік. Це не кажучи вже про "скрутки" (втрати від схем з ПДВ) і все інше, чим БЕБ мав би займатися. Тобто ми і далі будемо втрачати на схемах від 50 до 100 млрд гривень на рік, поки не буде перезавантажений БЕБ, і бажано разом з Податковою службою. Увага до неї невелика, але її теж необхідно перезавантажити. Відповідний законопроект теж готовий і чекає голосування. Добре, що цього разу МВФ поставив перезавантаження БЕБ у структурний маяк і ми тепер зобов'язані це зробити до липня наступного року, інакше ми просто не отримаємо кошти від МВФ.
"Лише повне перезавантаження"
Чому БЕБ повноцінно так і не запрацював?
Два роки тому був прийнятий дуже якісний законопроект. Були прописані дуже високі зарплати детектив, починаючи від 40-60 тисяч гривень. Було прописано все. Але тоді депутати не поставили антиквоти на старі кадри і не врахували, щоб в комісії був переважний голос міжнародників. Тому комісія обрала, на жаль, головою цього органу людину, яка 18 років працювала в різних правоохоронних органах. Ця людина, відповідно, набрала більше 80% старих кадрів зі старої податкової міліції та інших правоохоронних органів. І ми маємо те, що маємо. Тому лише повне перезавантаження і міжнародники. Тільки так, на жаль, це працює.
А що з податковою службою?
Насправді, коли ми почали спілкуватися з бізнесом щодо тиску силовиків, то в абсолютній більшості випадків виявляється, що це або перевірки, або блокування податкових накладних від податкової служби. Наш бізнес не розділяє їх, для нього це все силовики. Але, якщо розібратись, то проблема з БЕБом не в тиску. Його проблема загалом в неефективності. А згідно з опитуваннями бізнесу, більше 80% випадків – це саме зустрічі бізнесу з податковою службою, це і блокування податкових накладних, і перевірки, які часто мають корупційну складову. І це проблема саме в застарілій, не перезавантаженій податковій службі, в якій всі зараз в.о. Так орган не може працювати. Тому підготовлений ще один законопроект про повне перезавантаження Державної податкової служби. Там так само міжнародники обирають голову, повна переатестація кадрів, встановлення гідних зарплат для тих кадрів, хто пройде переатестацію. Етичні комісії, перевірки доброчесності. Тобто повний комплекс, як це було з НАБУ.
Олег Гетман. Фото: Facebook "Oleg Getman"
"Треба прописати їм показники ефективності"
Як тоді позбутися тиску, є рішення?
Так. В першу чергу, це перезавантаження цих двох органів – Бюро економічної безпеки і податкової служби. А далі, не менш важливо, це встановлення для них якісних KPI. Зараз вони працюють по принципу – "треба виконати план". І це єдине, що вони розуміють, як свій показник ефективності. Необхідно повністю змінити цю парадигму. Треба прописати їм показники ефективності таким чином, щоб вони відображали їх більш дружнє ставлення для бізнесу. Тобто кожен показник має показувати, наскільки бізнес задоволений їх роботою, а також наскільки зменшується тіньова частка податків, тіньова економіка. Це дозволить переорієнтувати їх з виконання плану, з витискання податків, на якісні показники задоволеності бізнесу їх роботою.
Скільки часу знадобиться, щоб все запрацювало злагоджено?
На щастя, МВФ прописав це в меморандуми, і навіть KPI для податкової служби і БЕБ там теж є. Тому ми впевнені, що в наступному році це нарешті станеться. Далі, конкурси і набір кадрів. Тож можна очікувати, що наприкінці наступного року це вже має запрацювати.
Втрати від неефективної роботи митниці складають від 120 до 150 млрд грн
В яких напрямках найбільше "сірих" схем і про які приблизні втрати йдеться?
Ми щороку рахуємо найбільші тіньові схеми і робимо оцінку втрат для бюджету. Останні чотири роки перші місця займають втрати від "сірого" імпорту і контрабанди. Тобто, втрати від неефективної роботи митниці, яку теж, до речі, треба перезавантажити. Тут втрати складають від 120 до 150 млрд гривень на рік. Це прямі втрати бюджету. Обсяги цих схем ще більший – 300-400 мільярдів. На другому місці, з результатами близько 100 мільярдів втрат – це зарплати в конвертах. Третє, четверте і п'яте місця розділяють контрафакт і "сіра" підакцизна продукція. Йдеться приблизно про 45-50 мільярдів. Далі йдуть "скрутки" – 16-20 мільярдів. І ще дрібніше схеми – конверти, ФОПи і все інше. Там менше 10 млрд гривень.
Чи збільшилася кількість тих, хто платить зарплати в конвертах під час повномасштабного вторгнення?
Дуже складно зараз отримати таку статистику, але за непрямими показниками ми бачимо, що вони збільшилися. І навіть не тому, що в нас дуже високе навантаження на фонд заробітної плати або є великі стимули для ухилення, а й через те, що керівництво організації нині в складних умовах щодо призовників і необхідності про них повідомляти. Це ще один стимул, чому люди працюють без оформлення. Забагато факторів зараз склалось, їх теж треба поступово усувати.
Які у вас сподівання на 2024 рік? Чи зможемо ми ці проблеми бодай почати розв'язувати?
Так, безумовно. Навіть якщо в нас не буде частини підтримки від інших країн, ми впораємось з такими викликами. У нас є ще не задіяні можливості з додаткового випуску ОВДП, воєнних облігацій, навіть часткову емісію ми вже рік, як не застосовували. Тож можливості для цього є. Але, в першу чергу, нам потрібно зосередитись на мінімізації "сірих" схем і залучити ті ресурси, які зараз держава просто втрачає через аферистів. Добре, що МВФ і інші наші міжнародні партнери бачать ці прогалини і ставлять їх в свої меморандуми. Тому дуже очікуємо в першій частині року повне перезавантаження Бюро економічної безпеки, податкової і митної служби. Тільки ці три заходи здатні дати додатково в бюджет від 150 до 200 млрд гривень.
