Якщо блокування у Польщі триватиме, фури поїдуть до словацького, угорського кордонів — Оверко

Якщо блокування у Польщі триватиме, фури поїдуть до словацького, угорського кордонів — Оверко

"Ситуація критична, блокада триває". Про це заявив Українському Радіо сьогодні, 27 листопада голова Міжнародної транспортної асоціації України Ігор Оверко, розповідаючи про блокування польськими перевізниками руху вантажівок на кордоні з Україною. Якщо блокування вантажівок у Польщі триватиме, тоді весь товаропотік буде змушений їхати в сторону Закарпаття – словацького та угорського кордонів, зауважив  Ігор Оверко. Водночас віцепрезидент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України Володимир Балін зазначає, що більшість заблокованих на в'їзді у Польщу водіїв не погоджується на евакуацію. Балін також повідомив, що Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України позивається через польських адвокатів до ґмін, щоб скасувати дозволи на так званий страйк блокувальників кордону.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Черга у напрямку Польщі у пункті пропуску "Рава-Руська-Гребенне". Фото: Суспільне Львів

Якщо блокування у Польщі триватиме, товаропотік поїде до словацького та угорського кордонів

— Якщо не буде жодних приязних розмов з української сторони, то ми, як приятелі з іншого боку кордону, будемо загострювати протест ще більше. Будуть ще закриті три переходи і для легкових автомобілів, і для бусів, і для вантажівок, які б хотіли в'їхати до Польщі. Буде ще три, чотири або п'ять додатково закритих пунктів пропуску. Це якщо українські колеги не захочуть домовлятися з поляками. Це буде десь за два-три тижні", — так сказав польський водій. Відсьогодні польські протестувальники посилюють блокування пункту пропуску Шегині, про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. Блокуватимуть вже цілодобово з 27 листопада, раніше було до 20.00. Що ви можете сказати про цю ситуацію і які можуть бути з неї шляхи виходу?

Ігор Оверко: Ситуація насправді критична. Ягодин, Краковець, Рава-Руська — продовжується блокада. Поляки заявили, що в Шегині від сьогоднішнього дня будуть блокувати цілодобово. До цього моменту вони перекривали його в денну пору, в нічну він працював. Складається така ситуація, що якщо дійсно підтвердяться їхні наміри закрити останній перехід із Польщею, який працює із вантажами, тоді весь товаропотік буде змушений їхати в сторону Закарпаття – словацького та угорського кордонів.

— Якщо зараз говориться про плани евакуації водіїв, який вигляд це може мати на практиці?

Ігор Оверко: Ініціатива Міністерства евакуювати водіїв, з одного боку, правильна, але вона трохи недопрацьована. Як бути з товаром, з автомобілями, коли заберуть водіїв? Де гарантія того, що не почнеться мародерство? Якщо забирають водіїв, то потрібно було якось зорганізувати охорону цьому вантажу та автомобілям.

— Якщо ми будемо думати про розблокування кордону, то за скільки ця черга взагалі може бути опрацьована, якщо все повернеться в штатний режим?

Ігор Оверко: Потрібно для початку зустрітися з польською стороною, знизити градус напруги, тому що вони заблокували всі кордони. Щоб це все опрацювати, потрібно буде кілька днів. Але потрібно в реальному часі узгодити, щоб кордони запустилися.

— А який настрій в середовищі українських водіїв? Що вони роблять, зрештою, і що вони можуть зробити?

Ігор Оверко: Сьогодні водії на Ягодині почали свою акцію протесту. Вони по пішохідному переході ходять, щоб їх почули. Їх можна зрозуміти, вони заблоковані вже не один день. Надворі мороз, паливо та харчі закінчуються. Є такі випадки, що деколи магазини не допускають. Але є і такі випадки, що польські волонтери і наші допомагають, підвозять і харчі, і теплі речі.

"Це вже не економічне питання, а політичне"

— А чи пропускає, до речі, польська сторона гуманітарні вантажі? Бо я вже чув, що є випадки непропуску цистерн з пальним і гуманітарних вантажів, попри обіцянки пропускати їх?

Ігор Оверко: Були такі випадки, що і не пропускали.

— Як Ви вважаєте, можна знизити оцей градус напруги зараз? Які можуть бути практичні кроки?

Ігор Оверко: Як на мою думку, це рішення вже переросло з економічного в політичну площину. Тобто, страйк – страйком, але цей страйк має бути в межах і розумного. Не можна заблокувати всю країну заради якихось своїх вимог, які насамперед залежали і від них. Тобто, польська Митна служба свідомо опрацьовувала транспорт повільно? Якщо ми вже почнемо сідати за стіл переговорів, то питання №1 повинно бути — пропускна здатність на кожному кордоні? Ми повинні розібратися, чому і яка сторона блокує — чи це українська Митна служба погано працює, чи це польська Митна служба погано працює? Чи вони за домовленістю разом погано працюють і збільшується кількість транспортних засобів? Коли ми розберемося в цьому питанні, тоді ми зрозуміємо, як рухатися далі. Тож питання №1 — це пропускна здатність між двома країнами.

Більшість українських водіїв не погоджується на евакуацію

— Пане Балін, яка зараз ситуація на польському кордоні? Лютує ще й негода, а наші водії перебувають там вже доволі тривалий час. Як працює штаб, створений Міністерством розвитку громад, і чи є допомога від польської сторони?

Володимир Балін: Штаб працює, збирає потребу, час від часу виїжджають і вивозять водіям ту потребу, яка є. Головне – це збирати потребу і забезпечувати її. Сьогодні це відбувається. До штабу долучені перевізники, допомагають, чим можуть. Що стосується з польської сторони, тут по-різному буває. Наприклад, того тижня страйкарі організували гарячі обіди на Гребенному, а водії відмовились від них, сказали – "відпускайте нас додому, ми не хочемо від вас ніяких подачок". Що стосується офіційної влади, нам про це невідомо. Санітарно-побутові умови, на жаль, в неналежному стані, навіть там, де вони є. Просто допомагає польський бізнес. Приїжджають, годують — хто за гроші, хто безкоштовно. Наші українці, які там перебувають, також допомагають.

— Негода зараз впливає на те, що транспорт стоїть, чи це у порівнянні з іншими проблемами поки найменше?

Володимир Балін: Минулого тижня було похолодання. Це вплинуло насамперед на здоров'я водіїв. Тому що або треба, щоб машина працювала, або якщо не працює, то можна захворіти. Тому тут виникало питання щодо ліків, але, наскільки я знаю, то через штаб доставили все, що потрібно. 

— З пальним теж немає проблем?

Володимир Балін: Більшість перевізників, які там вже стоять, знають про цю проблему і вони заздалегідь заправили свої баки. Тому у нас немає інформації, що у когось закінчилося пальне. Вони просто виїжджають з колейки, їдуть дозаправляються і потім стають на своє місце.

— Заступник міністра інфраструктури Сергій Деркач сказав, що Україна готує евакуацію своїх далекобійників. Як це відбуватиметься? Коли? І що думають з цього приводу самі водії?

Володимир Балін: Більшість водіїв не погоджуються на евакуацію, тому що все, що є в автомобілі, весь вантаж, під відповідальним збереженням самого водія і перевізника. Тому для того, щоб кинути машину і поїхати в Україну, треба мати місце, і щоб це було недорого. Більшість з них стоїть на дорозі. А тепер повинні стати на стоянці, яка охороняється. Повинне бути забезпечення збереження вантажу й передача на відповідальне зберігання. Скоріш за все, при цьому повинні бути митники. Тут дуже багато технічних питань. Тому, за нашою інформацією, більшість водій відмовляється кидати свої машини, чекають все-таки свого часу і чекають, що, що знімуть блокаду і вони найшвидше доїдуть додому.

"Водії готові стояти до кінця, має бути розблокування без жодних ультиматумів"

— Я так розумію, що настрій у наших водіїв бойовий зараз.

Володимир Балін: Є інформація, що водії готові стояти до кінця. Вони, так само як і уряд України, не погоджуються з тими вимогами, які є. Вони чудово пам'ятають, яка була ситуація, коли були дозволи, коли нам їх постійно не вистачало, і вони стояли фактично без роботи. Тому вони готові зараз терпіти те, що є, але щоб Україна не здалася, щоб все ж таки було розблокування без жодних ультиматумів.

"Ми категорично проти того, щоб повертатися до розгляду теми дозволів"

— У п'ятницю (24 листопада) ви зустрічалися з представниками профільних асоціацій. Які підсумки цієї зустрічі?

Володимир Балін: На жаль, наші колеги теж хочуть того, що й страйкарі, хоч не підтримують таку форму протесту. Вони хочуть повернення дозволів. Зокрема, Словаччина озвучила пропозицію, щоб ми везли свої товари в Словаччину, там на хабах вивантажували, завантажувалися і їхали назад, а вони розвозити будуть по Європі. І для цього дійсно потрібні їм дозволи. Тобто вони хочуть дати нам двосторонні дозволи і не дати транзитні. Це неприйнятна для нас ситуація. Тому, я думаю, що на цьому тижні буде наступний раунд переговорів. Ми категорично проти того, щоб повертатися до розгляду теми дозволів.

— Проблеми виникали й з іншими країнами, але вони якось залагоджуються, зокрема зі Словаччиною та Румунією Однак із поляками чомусь дуже складно все йде. Українська влада звернулася з офіційною нотою до польської влади. Як це може спрацювати і чи в змозі польська сторона на рівні влади врегулювати цю ситуацію?

Володимир Балін: Я впевнений в тому, що якби польська влада хотіла, вона б врегулювала цю ситуацію. На жаль, той уряд, який сьогодні збирається у відставку, скоріш за все, хоче цю проблему залишити вже новому уряду. Маємо таку ситуацію, що влада Словаччини поки підтримує нас і запевнила, що буде проти будь-яких страйків на кордоні. І коли було блокування, то за пів доби розблокували і рух відновився. І це дуже важливо для нас, тому що фактично це найближчий пункт пропуску. Якщо брати Польщу, то найближчий пункт пропуску у нас Ужгород-Вишнє Нємецьке. Румунія не вимагає повернення дозволів. Ніхто офіційно не звертався до нас і до Єврокомісії. По-друге, там є дійсно розуміння в тому, що сьогодні найбільший потік транспорту, зокрема, збіжжя, як резервний, є через Румунію, і це додаткове навантаження їм на порт Констанца, але це й додаткові гроші, які вони цьому заробляють. Тому я думаю, що тут ситуація дуже правильна з точки зору, що держава отримує додаткові надходження через збільшення потоку товарів через їх кордони, і вони відповідно реагують.

— Наскільки реалістичною й ефективною є можливість відкриття додаткових пунктів пропуску?

Володимир Балін: Ми без цього нікуди не підемо. Якщо ми не будемо відкривати нові пункти пропуску, то у нас будуть постійно черги на кордонах. А черги на кордонах дуже уповільнюють експортно-імпортні операції.

— А багато таких додаткових пунктів пропуску можуть відкритися?

Володимир Балін: Нам чим більше, тим краще. Але ми вважаємо, що на кожному кордоні сьогодні треба відкривати додаткові пункти пропуску. Знову ж таки, реальні пропозиції узгоджені. Сьогодні є тільки Україна-Румунія. Вже погоджено два додаткових пункти пропуску — один на Закарпатті, один у Чернівецькій області. У нас є розуміння, наприклад, по Угорщині — Лужанка-Берегшурань. До того, з угорської сторони зроблена реконструкція, а з нашої сторони ми майже не розпочали реконструкцію. Крім того, там є обхід міста Берегове, це дуже важливо. Якщо говорити про Ужгород-Вишнє Нємецьке, єдиною альтернативою реально є, мабуть, у районі Соломоново робити тимчасовий пункт пропуску. Щодо Польщі, ми сьогодні вже сьогодні полякам пропонуємо Угринів-Долгобичув. Це пункт пропуску на польській території, побудований у 2014-му році, має всю інфраструктуру для вантажівок, і сьогодні вже туди можуть їхати порожні вантажівки. А якщо здійснити реконструкцію під'їзних доріг, як з української сторони 3 кілометри, так і з польської — 25 кілометрів, то він може приймати та повноцінно працювати із навантаженими вантажівками. Тобто, це вже сьогодні питання з точки зору вкладення капінвестицій значно менше, ніж будувати зовсім новий пункт пропуску в полі.

Володимир Балін. Фото: trans.info

"У страйках простежується московський слід"

— До блокування кордону зараз долучилися і польські аграрії. Вони блокуватимуть пункт пропуску Шегині. Які у них вимоги? І чому вони блокують саме кордон з Україною, а не пікетують, приміром, Міністерство сільського господарства Польщі?

Володимир Балін: Це дуже просто, тому що за всім цим стоїть партія "Конфедерація". Вони організовують у цьому році вже не один страйк і автомобілістів, і аграріїв. Це зайвий раз підкреслює, що ця партія, яка є проросійською і антиукраїнською, є кінцевим бенефіціаром разом із Московією цих страйків.

— Володимир Зеленський передбачає, що все-таки потепління буде у всіх цих конфліктних ситуаціях. Які шляхи врегулювання ситуації вбачають саме в Асоціації міжнародних автомобільних перевізників на зараз? Що можна зробити конкретно?

Володимир Балін: Я думаю, що сьогодні треба домовлятися на всіх щаблях влади, зокрема безпосередньо зі страйкарями. Якщо вони хочуть страйкувати, їм поки дали право. Але відпустити всіх на всіх, поміняти ті польські машини, що застрягли в Україні, на ті українські машини, що застрягли в Польщі, накопичення зняти на 3-4 дні — це один зі шляхів, але поки він, на жаль, не є реалізований. Але я думаю, що над цим треба думати. А ми сьогодні збираємось йти до суду, збираємо доказову базу про те, що рішення ґмін (ґміна — адміністративна одиниця в Польщі, місто, село або група сіл і міст. Еквівалентом ґміни в українському адміністративно-територіальному устрої є громада — ред.) було незаконним. У нас сьогодні іншого варіанту немає. Поки держава працює щодо своїх заходів, ми як асоціація позиваємо через польських адвокатів до ґмін із тим, щоб скасувати ці дозволи на страйк.

Останні новини
Наталя Нагорна про війну з 2014-го, сюжети про полеглих воїнів та Курщину
Наталя Нагорна про війну з 2014-го, сюжети про полеглих воїнів та Курщину
"Трамп Україну не покине". Футей закликає не панікувати
"Трамп Україну не покине". Футей закликає не панікувати
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Новини по темі
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Замість Китаю — ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
"Шахеди" вже можна виявити за 3-5 км, незалежно від погоди — Самойленко
Ірена Карпа: "Я завжди на стороні здорового глузду"
Власний гаманець, право на аборт та війна Ізраїлю й ХАМАС: журналістка Сейбра Айріс про те, що впливає на виборців в США