Віктор Ляшко. Фото: Українське Радіо
Відсутність лікарських засобів в аптеках України — російське ІПСО та фейк
Вікторе Кириловичу, як ви вважаєте, з чого варто почати?
Думаю, варто почати з побажання міцного здоров’я, в тому числі й психічного. Українцям зараз потрібно не лише гуртуватися, але й слідкувати за своїм здоров’ям. Продовжити варто тим, що не слід займатися самолікуванням. Навіть у воєнні часи медична система працює так, як і повинна, з певними ускладненнями, але з доступом до медичної допомоги.
Зараз російські терористи своїм ІПСО розганяють чергові фейки про те, що в українських аптеках немає лікарських засобів, що блокада кордонів, а МОЗ України забороняє певні ліки. Росіяни роблять все можливе, щоб ми реагували на ці вкиди і відбувалися соціальні збурення. Цього немає: ліки в аптеках сьогодні є, доступ є і сімейні лікарі та заклади охорони здоров’я працюють, хоч і переорієнтовані на воєнні рейки.
МОЗ працює над тим, щоб на кожні 2-3 села з’явилась аптека
Я маю статистику, що є люди (особливо похилого віку, старше 65 років), які більше двох років не звертались до свого сімейного лікаря. Йдеться про більше 1,5 млн людей. Мене це насторожує і я наголошую, що регулярні профілактичні візити до свого сімейного лікаря — це ключова річ. Потрібно приходити консультуватись, діагностуватись, тому що запорука успішного одужання — це рання діагностика. Якщо є певні хвороби, то в нас працює програма "Доступні ліки": лікар виписує рецепт, який можна погасити в аптеці безкоштовно або з невеликою доплатою, отримавши лікарські засоби.
Розумію, що коли мова йде про віддалені від обласних або районних центрів населені пункти, то там не завжди є аптеки. Але уряд вже ухвалив декілька рішень про те, щоб наблизити в сільську місцевість аптечні пункти. Ми спростили вимоги до ліцензування і зараз проводимо консультації з аптечним бізнесом, щоб він відкривав якомога більше аптек в межах сільських населених пунктів — одну на 2-3 села. Також ми робимо все можливе, щоб залучити поштових операторів й наблизити життєво необхідні лікарські засоби, щоб їх було зручно отримувати.
"Те, що антибіотик допоміг вашому сусіду, не означає, що він допоможе й вам"
Давайте трохи поговоримо про антибіотики. МОЗ дуже вболіває за те, щоб люди перестали скуповувати та самовільно використовувати антибіотики та більше того — засилати їх на передову. Чому так?
Зараз триває Всесвітній тиждень покращення обізнаності щодо антибіотикорезистентності. Антибіотикорезистентність — це не тоді, коли людина нечутлива до антибіотиків певної групи (при резистентності організм нечутливий до всіх груп антибіотиків - ред.). Антибіотики, як і більшість ліків, — це не цукерки, вживати їх, бо побачили їх в рекламі або допомогло сусідці, не потрібно. Велика група антибіотиків призначена для різного виду збудників інфекційних хвороб і те, що допомогло комусь, не факт, що допоможе вам.
Війна в нас в Україні все ускладнила. Слід розуміти, які поранення отримують наші захисники, як важко по евакуаційних маршрутах доставити їх в умовах інфекційного контролю, коли працює септика, антисептика. Це призводить до інфікування ран і ми застосовуємо різні комбінації антибіотиків, щоб врятувати життя. Тому тут слід консолідуватись і кожного разу, приймаючи ліки, слід розуміти доцільність їх прийому.
Й буває таке, що команда рятує бійця, довозить його до певного моменту, вводять антибіотик, а він не працює. Й шукають нову схему, як йому тепер допомагати, антибіотика може не бути і відповідно втрачається час для наших бійців.
Так, тому антибіотики треба вживати тільки тоді, коли призначає лікар, і стільки, скільки він призначає. Тож до антибіотиків треба ставитися раціонально. Якщо вони є у ваших аптечках, перегляньте та здайте їх.
Куди здавати?
Бажано занести до свого сімейного лікаря. Центри первинної медико-санітарної допомоги по схемі утилізації лікарських засобів їх утилізують.
"Зараз в Україні епідемій немає"
Чи є в Україні зараз епідемії?
Зараз епідемії немає, але йде сезон гострих респіраторних вірусних інфекцій, до якого входить і ковід. Якщо говорити про гепатит А, то в нас є спорадичні випадки, які весь реєструються в Україні. Наприклад, в минулому році в нас було біля 300 випадків гепатиту А було зареєстровано впродовж року, в цьому році в нас був спалах у Вінниці, де лабораторно підтверджено 284 випадки. В цілому по країні за 10 місяців ми маємо десь 360 випадків гепатиту А, тому говорити про те, що в нас епідемія, не можна.
Також немає й епідемії скарлатини. На рік ми реєструємо біля 16 тисяч випадків цього захворювання. Зараз в Києві зареєстровано декілька випадків, але в минулому чи позаминулому році було 1900 випадків, а за 10 місяців цього року ми маємо для міста Києва біля 300 випадків, тому про епідемію ми не говоримо. Збудник скарлатини — стрептокок, передається повітряно—крапельним шляхом, особливо серед діток, де організовані колективи та тісні контакти, де ймовірність інфікування висока.
А як щодо ковіду? Чи варто його боятися та вакцинуватися?
Довкола ковіду величезна кількість міфів і всі думають, що це надумана історія. Буквально цього місяця ми проводили три регіональні зустрічі з акушерами та гінекологами, які займаються перинатальною допомогою. Якщо дивитися статистику, скільки вагітних померло в 2020-2021 роках, коли був найскладніший період коронавірусної інфекції, то майже всі вони померли, бо були інфіковані ковідом. Тому коли розповідають, що це було кимось надумано, варто дивитися цифри. Відкиньте сумніви, прислуховуйтесь до порад лікарів та робіть те, що вони радять.
Щодо вакцинації від ковід: якщо ви зробили два основні щеплення, два бустера, але перебуваєте в групі ризику (понад 65 років, хронічні захворювання), обов’язково треба вакцинуватися додатково. Також при нагоді зробіть щеплення від грипу. Ми за попередні роки не бачили сильної циркуляції вірусів грипу, а вони також небезпечні. Вакцинація від групи в період ГРВІ — це завжди необхідних захід профілактики. Вакцина є в наявності.
Щодо ситуації на сьогодні, то ми реєструємо в середньому 9 тисяч випадків ковіду, а в цілому на тиждень реєструється біля 140 тисяч випадків ГРВІ. Проте ми бачимо, що агресивність вірусу не така, як була в 2020—2021 році. Більшість захворівших лікуються амбулаторно, в інфекційних стаціонарах не така велика завантаженість і зовсім мала кількість осіб, які перебувають на кисневій терапії. Тож за період пандемії вірус втратив агресивність і перейшов в так зване сезонне захворювання.
"Є бажання підвищити зарплати для медичних працівників"
А як щодо заробітної плати лікарям? Вона збільшилась?
Указом президента в 2021 році вперше був встановлений мінімальний рівень заробітних плат, так званий базовий рівень, лікарям та медичним сестрам. Він був встановлений на рівні 20 тисяч гривень для лікарів та 13,5 тисяч — для медичних сестер. Зараз ми стараємося, щоб всі медичні працівники отримували як мінімум таку заробітну плату. Статистика 2023 року показує, що за серпень в порівнянні з січнем зарплата лікаря зросла на 3 тисячі гривень (зараз середня складає 24 тисячі гривень), а для медичної сестри — на 1,5 тисячі (зараз 14,4 тисячі). Це виплати, які в середньому отримують на руки медичні працівники.
В нас є бажання підвищити зарплати для медичних працівників. Зараз ухвалений бюджет на 2024 рік і він передбачає зростання програми медичних гарантій + 17 млрд гривень. Йдеться про збільшення тарифів в пакетах, які є в програмі медичних гарантій, та додаткове фінансування для закладів охорони здоров’я, яке передбачає як додаткові кошти на закупівлю лікарських засобів, так і на оплату праці медичних працівників.
Віктор Ляшко. Скрин із відео Українського Радіо
Вчора уряд ухвалив постанову, якою врегулював порядок створення наглядових рад в закладах охорони здоров’я для того, щоб чути позицію і медичних працівників, спілкуватися з керівником закладу, якого призначає не МОЗ, а обласна влада чи громада, на території якої знаходиться цей заклад.
"Наша стратегія — забезпечити наявність в країні 7800 реабілітаційних ліжок"
Давайте ще поговоримо про реабілітацію військових.
Вчора в Києві відбувався конгрес по реабілітації в сфері охорони здоров’я, де ми з партнерами, які приходили й допомагали нам робити систему реабілітації, відмітили, що за останні два роки ми зробили революцію у сфері реабілітації. Кількість закладів, які сьогодні надають реабілітацію в сфері охорони здоров’я, виросла в рази. Стандартизація в цьому напрямку стала набагато якіснішою і сьогодні ми можемо говорити, що наша стратегія — забезпечити наявність в країні 7800 реабілітаційних ліжок. В кожному кластерному і надкластерному закладі буде функціонувати реабілітаційне відділення, в якому буде від 30 до 60 ліжок. Сьогодні біля 60 % цих кластерних лікарень мають такі реабілітаційні відділення і саме там проходять фізичну реабілітацію як наші воїни, які отримали травму, поранення, переломи кінцівок, ампутацію кінцівок, так й інші люди, які, наприклад, перенесли інсульти. Адже до впровадження нашої реформи тільки 6 % людей, які пережили інсульт, потрапляли на реабілітацію. В іншому випадку їх відправляли додому і родини самі шукали механізми для того, щоб допомогти людині пройти реабілітаційний курс.
Чи готові ваші колеги з-за кордону відкривати, фінансувати заклади допомоги для військових тут, аби їхні спеціалісти приїжджали і на місці надавали допомогу?
Близько 200 українських лікарів щомісяця виїжджають за межі країни для того, щоб здобувати певний досвід, повертатися та імплементувати його тут, в Україні. Близько 50 іноземних спеціалістів приїжджає до нас в країну щомісяця і стають поруч з нашими лікарями оперувати реабілітувати українців, передаючи їм досвід, який мають.
Цей кластер роботи значно посилився, коли ми запустили в рамках третього саміту перших леді і джентельменів міжнародне медичне партнерство. Ми попідписували меморандуми як між закладами, так і між міністерствами охорони здоров’я чи на політичному рівні між першими леді і джентельменами. Після цього в нас з’явилося ще більше охочих або до нас приїхати попрацювати або наших лікарів поїхати за кордон.
Окреме питання — це евакуація поранених на лікування за кордон. Єврокомісія з березня 2022 року фінансує таку евакуацію і лікування наших воїнів в лікарнях країн ЄС. Ми продовжуємо відправляти на лікування і звертаємося до всіх: тяжкі поранення шляхом евакуації наша медицина катастроф одразу вивозить до Жешува, де в аеропорту створений реанімаційний хаб. Норвежці переобладнали спеціальний літак, який може перевозити всіх реанімаційних хворих з ШВЛами, іншими апаратами, які підтримують життєдіяльність людини, в будь-яку клініку ЄС. Це дозволяє нам зменшити навантаження на наші лікарні і жодним чином не нівелює кваліфікацію наших спеціалістів. Це дозволяє нам вивільнити ліжка, щоб потім приймати інших.
