Ілюстративне фото УНІАН
"Тетріс"
— Наскільки наша енергосистема готова до ударів ворога і чи будемо ми здатні в короткі терміни відновити інфраструктуру, якщо такі атаки будуть?
По-перше, поодинокі удари відбувалися практично безперервно. Атаки на енергетичні об'єкти не припинялися. Інша справа, що вони стали менш масованими. Замість 50-100 ракет росіяни запускали 3-4 саме по енергетичній інфраструктурі. Або обстрілювали з артилерії, де вона дістає до наших енергетичних станцій. З іншого боку, чому зараз не відбувається масованих атак? Є така гіпотеза, що московський режим чекає морозів, періоду найбільшого навантаження на енергосистему – щоб його удари були найбільш дошкульні. Але це таке змагання. Тому що наша енергосистема, по-перше, продовжує відновлення щодня. Тривають ремонти. Їде нове обладнання, встановлюється, налагоджується. І одночасно будується фізичний захист. Тому що його, на жаль, можна будувати тільки тоді, коли ви закінчили ремонт об'єкту, бо інакше до обладнання просто немає доступу. Звісно, дати якісь гарантії неможливо. Але в цьому змаганні українські енергетики максимально використали час для того, щоб виконати своє домашнє завдання і приготуватися.
— "Укренерго" звітувало, що 95% високовольтних підстанцій відновлено. В чому особливість такого обладнання і яка його роль у забезпеченні електрикою населення?
Роль високовольтних підстанцій у тому, щоб доставити електрику від електростанцій до споживача. Це надважливий елемент інфраструктури, який на 45% був знищений або пошкоджений під час минулорічних атак. Завдяки зусиллям "Укренерго" дійсно вдалося повністю відновити роботу високовольтних мереж. Але треба розуміти, що зараз надійність цієї системи менша, аніж торік. Чому? Тому що найбільш потужне високовольтне обладнання тільки їде в Україну зараз і буквально "з коліс" встановлюється на об'єкти "Укренерго". А те, що вдалося зробити раніше – це своєрідний "тетріс", коли були використані всі наявні ресурси і можливі технічні рішення, щоб забезпечити українців електрикою.
.jpg)
Олександр Харченко. Фото: Українське Радіо
— Ми зараз більше ремонтуємо і захищаємо те, що є, чи винаходимо щось нове? Чи є якісь розробки, що допомагають ефективніше протистояти обстрілам?
Безумовно, дуже багато зроблено і ті уроки, які в нас були минулого року, засвоєні добре. Значно посилений фізичний захист, значно міцніший зв'язок з військовими. Одночасно, дуже багато зроблено для того, щоб зменшувати результати таких атак через інженерні й технічні рішення. Вони розроблені, відтреновані, пройшло дуже багато навчань, яким чином реагувати на такі атаки і яким чином прискорити повернення живлення людям. Тому ця робота виконана старанно. Але одночасно гарантій не може дати ніхто.
Роль кожного українця буде важливою
— Якими можуть бути запасні варіанти, якщо взимку нам не вистачатиме своїх потужностей?
► По-перше – це імпорт.
► По-друге – це можливий вихід найбільших споживачів, а в нас є великі індустріальні споживачі, які дійсно багато споживають, в якісь ремонти. Тобто коригування їх планів щодо виходу в ремонти на той період, коли найбільше потрібна електрика і одночасно найнижчі температури для того, щоб просто зменшити загальносистемне споживання.
► І по-третє – це економія кожного. Навіть коли ви в квартирі знизили споживання на умовний один кіловат, то всі квартири разом дають чудовий результат і зменшують навантаження на систему. І тут роль кожного українця буде важливою.
"Немає альтернативи переходу на ринкові ціни. Але не під час війни"
— Тема підвищення тарифів на електрику. Наскільки це реально найближчим часом і чи потрібно нам готуватися до підвищення?
Я не думаю, що це відбудеться під час війни. Але з іншого боку я впевнений, що немає альтернативи переходу на ринкові ціни. Немає альтернативи тому, щоб українська енергосистема і комунальна система перейшли до нормальних ринкових тарифів з адресною субсидією тим, хто немає змоги їх покривати. Цей механізм є найбільш ефективним. В тому числі, він ефективний як елемент боротьби з корупцією і невизначеністю на енергетичних ринках. Я абсолютно певен, що на нашому шляху до Євросоюзу ми не зможемо це оминути. Крім того, сам факт відновлення нашої енергосистеми потребуватиме, щоб ціни були ринкові і прийшли інвестори. Адже без західного капіталу з відновленням ми точно не справимося, нам потрібні будуть гігантські кошти. А без передбачуваного ринкового оточення жоден інвестор не піде інвестувати в енергетику. Тому це абсолютно необхідний елемент.
— А які тарифи були б обґрунтованими саме зараз?
Я б не говорив про тарифи. Я б хотів бачити ринкову ситуацію, коли люди будуть отримувати різні пропозиції. Коли різні постачальники електроенергії зможуть пропонувати вам не тарифи, а різні ціни на різні формати постачання. Є різні варіанти, як можуть діяти постачальники для того, щоб вигравати конкуренцію. І кожен матиме можливість обрати ту схему, яка йому може бути найбільш ефективною і правильною. А ті люди, які дійсно не матимуть коштів сплачувати по ринкових цінах, отримують адресну субсидію від держави, щоб оплатити певні пакети постачання електроенергії. Тому не має бути тарифів, встановлених кимось, часто в непрозорий спосіб. Крім того, є різниця цін. Нагадаю, в нас для бізнесу діє ринкова система і одночасно існує дешева електроенергія для населення. Як ви думаєте, чимало її перепродають на ринок і використовують цю різницю просто собі в кишеню? Повірте, достатньо. Замість того, щоб допомагати конкретним людям, які не можуть оплатити повну ринкову ціну, зараз держава дотує всіх: і того, в кого є триповерховий будинок з басейном, і того, хто живе в "хрущовці". Чи це справедливо? Це несправедливо.
— 17 листопада уряд ухвалив рішення, яким спростив імпорт генераторів до України. Чи не запізно воно з'явилося і що загалом це дає?
Це дає певне спрощення для завезення важкого обладнання і напів побутового обладнання. Я погоджуюсь, що дуже довго, на жаль, Кабінет Міністрів приймав це рішення. Але добре, що воно прийнято і зараз стане простіше завозити це обладнання. Його розмитнення буде обходитись людям дешевше, і воно стане доступніше. Це важливе рішення, яке хотілося б, щоб було прийнято ще навесні.
