Фото: Пресслужба гурту Жадан і Собаки
Після виходу альбому "Мадонна", почалися дивні часи
Мережу заполонили гучні заголовки: "Жадан і Собаки" назвали альбом на честь Радіо Промінь". Сергію, чи дійсно це так?
Це абсолютна правда. По-перше, ми страшенно любимо Радіо Промінь, не будемо лукавити. І, по-друге, мені завжди подобалася назва радіо. Це ж дуже красиво – Радіо Промінь. Ми не хотіли, ясна річ, плагіатити і брати чужу назву. Тому в нас "Радіопромінь" – одним словом. Це за концепцією як промінь, який пронизує нашу атмосферу, повітря і наповнює нас всіх музикою любові, ніжності та пристрасті.
Сергію, розкажи, будь ласка, більш детально про концепцію альбому.
Концепцією альбому є здорова еклектика. У нас, власне, після виходу альбому "Мадонна", почалися дивні часи. Спершу була пандемія ковіду, а потім сталася велика війна. І ми розуміли, що невідомо, коли у нас вийде новий альбом, тому робили сингли. Так з'явилися пісні "Ріка", "Кокаїн", композиція із "Братами Гадюкіними". Врешті ми побачили, що набирається певний матеріал на альбом. У нас було кілька пісень, які ми не презентували, бо не розуміли, як їх викласти у цей час, коли справді змінились обставини. Тому вирішили його видати як окреме видання, окрему платівку. Там є і пісні, які вже хтось знає, і пісні, які ще ніхто не чув. Комусь це не подобається, бо є люди, які вважають, що новий альбом мають складати пісні, які ніхто взагалі ніколи не чув. Але в нашому світі, де все тримається на сьогоденній, цьогочасні інформації, так вже давно ніхто не працює. Тому вийшов такий альбом. Він різнобарвний, різновекторний, там є і більш динамічні речі, і більш ліричні, і більш соціальні, і більш приватні. Нам він видається етапним. "Радіопромінь", на нашу думку, звучить набагато потужніше в професійному музичному сенсі, ніж попередні наші роботи. Тому, власне, ми зараз збираємо оцінки, рефлексії.
Ми полюбили нашу молоду аудиторію й хочемо з нею говорити зрозумілою мовою, себто не підігравати їй, але спілкуватися на рівних
В який стан зануриться слухач, послухавши всі тринадцять пісень альбому? Які теми випромінює "Радіопромінь"?
Важко про це говорити, бо справді пісні дуже різні. Наприклад, в альбомі є наша кавер-версія пісні "Братів Гадюкіних" "Наркомани на городі". Як про неї говорити? В який стан заглиблюється людина, слухаючи її? Якщо серйозно, то, гадаю, в стан великої любові до української музики. Хочемо ми чи не хочемо, сприймаємо тематично чи не сприймаємо, але це вже класика українського рок-н-ролу. "Гади" – наші батьки, апостоли. І для нас було великою честю з ними працювати. Або, скажімо, в альбомі є спільний трек із групою, яка теж є однією з моїх найулюбленіших – Gogol Bordello. Я Жеку Гудзя дуже люблю і це теж була велика радість – з ним попрацювати. Ще там є, як на мене, одна з найцікавіших пісень альбому, записана з Іреною Карпою. Я думаю, що пізніше ми ще на неї відео зробимо. Або є пісня із Христиною Соловій. Вона не зовсім для нас характерна, це більш лірична композиція, більше естрадна, але, мені здається, ми зберегли там не лише характер Христини, але привнесли й щось своє. Тому вийшла несподівано колаборація, яка теж, можливо, комусь буде цікавою.
Сергію, коли ти написав пісню "Радіопромінь"? Що хотів нею сказати?
Пісню "Радіопромінь" я написав цього року, десь взимку-навесні. Власне, створив її від початку до кінця. Це той випадок, коли я і музику написав. Вигадав мелодію, приніс її "Собакам", а вони вже з неї зробили щось пристойне. В цій пісні немає пафосу, а є іронічне ставлення до того, що зараз в Україні фактично є такий певний розрив між поколіннями: старше, от я, наприклад, яке слухало Радіо Промінь в юності, та молоде покоління, яке для себе лише зараз відкриває оцей великий масив, великий материк української музики, і естрадної зокрема. І в чомусь вони збігаються, в чомусь між поколіннями виникають конфліктні точки. Хотілося це озвучити. Бо є цікава така штука: ми зараз їздимо з концертами й бачимо, наскільки змінилася аудиторія, наскільки вона омолодилася. Ми бачимо, що до нас приходять люди, яким сімнадцять-двадцять років. І я розумію, що їх іще на світі не було, коли виходив перший альбом "Братів Гадюкіних", та навіть другий і третій. Відповідно, це дуже цікава аудиторія. Ми для себе її зараз відкриваємо. Вони такі певні неофіти, з ними цікаво мати справу, тому що це дуже відверта, відкрита аудиторія, яка все всотує в себе як губка. Але не як Губка Боб. Ми якось відразу її полюбили й хочемо з цією аудиторією говорити зрозумілою мовою, себто не підігравати їй, але говорити на рівних, без якоїсь зверхності, без панібратства.
Фото: Пресслужба гурту Жадан і Собаки
Суспільство українське зараз сильно трансформується, інколи воно само за собою не встигає
Як таке взагалі можливо, що гурт "Жадан і Собаки" старшає, а аудиторія слухачів молодшає?
Це як з коньяком – він стає старшим, а п'ють його молодші люди. Не знаю, як так стається. Думаю, що на все це впливає ситуація, в якій ми зараз перебуваємо, зовнішні впливи, внутрішні чинники. Суспільство українське зараз сильно трансформується, інколи воно само за собою не встигає. Іноді ці зміни є доволі болісними. Мені зараз Україна, наше суспільство, український народ нагадують підлітка, якому чотирнадцять-п'ятнадцять років. Мама йому купує нові кеди, а через тиждень вони вже стають малі й треба купувати ще одні, тому що він швидко росте. А мама не встигає за цим. Не встигають і родичі – його зрозуміти, в чомусь осмислити, тому що це дуже стрімкий процес. Потім такого не буде. Потім ми виростемо, станемо дорослим суспільством, і багато речей для нас стануть більш стабільними, сталими, менш стрімкими. А поки що це такий карколомний момент, він важкий, травматичний, але разом з тим він дає надію. Він дає сподівання на те, що в майбутньому у нас все буде дуже добре.
24 листопада кияни почують альбом "Радіопромінь" наживо. Сергію, розкажи, що чекатиме глядачів і чи всі артисти, які є на альбомі, заспівають свої партії?
На превеликий жаль, не всі. Частини музикантів не буде. Наприклад, Євгена Гудзя. Але дехто із тих, хто присутній на альбомі, буде. Плюс долучиться дехто із тих, хто не брав участі в записі альбому. Це, думаю, будуть несподіванки, сюрпризи. Наприклад, ми зараз почали працювати із Мартою Липчей. Це надзвичайно цікава і перспективна виконавиця, як нам здається. Ми з нею робимо кілька спільних пісень. Марта буде супроводжувати нас в турі. Нам хотілося взяти музиканта, який би класно відтінював нас і був абсолютно самодостатнім, самоцінним, щоб це стало складовою нашої концертної програми.
Редакторка текстової версії — Анастасія Герасимова.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
