Ілюстративне фото energytransition.in.ua
Сьогодні імпорт електроенергії Україні не потрібен
Поки що навіть в умовах війни і складної ситуації не повністю відновленої енергосистеми у нас залишається потенціал експорту електроенергії, констатує Юрій Корольчук. "Якби працювала Запорізька АЕС, наприклад, – а вона ще рік тому працювала – то наш потенціал був би ще більшим. Це сумні висновки, адже все зумовлено скороченням роботи промисловості й скороченням кількості населення, яке виїхало, а звідси й скороченням споживання електроенергії. Адже люди перестали митись, гріти бойлер, кип’ятити чайник. Й навіть у такій ситуації експорт у нас залишається пріоритетним, коли ми можемо більше експортувати, ніж імпортувати. Навіть в умовах, коли може бути зимова криза й ми будемо потребувати імпорту електроенергії, ми все одно не візьмемо більше 1,5 млрд кіловат-годин електроенергії. Хоча ми можемо експортувати і експортуємо в цьому році до 3,5 млрд кіловат", – розповів експерт.
— Навіщо тоді брати, купувати, якщо в нас є своя енергетика і ми можемо задовольнити свої потреби?
Ми можемо експортувати, тому що в нас є профіцит виробництва електроенергії, але в нас може виникнути необхідність імпортувати її, відповідає на це запитання Юрій Корольчук. Сьогодні нам імпорт як такий взагалі не потрібен, тому що в нас є профіцит. Проте це лише в періоди, коли немає опалювального сезону, зростання споживання електроенергії та кризових ситуацій, пов’язаних з тим, що енергосистема частково була зруйнована ракетними ударами окупантів. Це відіграє ключову роль, адже в такій ситуації імпорт може бути нам необхідний, але він не рятує ситуацію центру – київського, харківського регіонів, сходу, півдня, зокрема Одеської області. Імпорт може бути нам потрібен і він буде частково закривати потреби регіонів, розташованих близько до кордону з ЄС. Інші ж будуть змушені терпіти певні обмеження.
Підстанції, по яких завдавали ударів, – найслабша ланка української енергосистеми
— Наприкінці літа були повідомлення, що українська енергосистема змушена брати аварійну допомогу від сусідніх країн, бо генерації нашої енергосистеми не вистачало для покриття потреб. Яка ситуація зараз?
Щодо ремонтних робіт, то все, що могли зробити, вже зробили, каже експерт. "Якщо оцінювати стан енергосистеми в цілому, то йдеться про 70-80% від, умовно кажучи, 1 жовтня 2022 року. Звичайно, слабше і тут різні причини – відсутність грошей, фінансування й час, неможливість замовити обладнання, бо не все прийшло і не все ще прийде. Щодо аварійної допомоги, то ключовим було питання виходу в ремонт блоків АЕС, коли їх виводили почергово. Там також є проблеми, оскільки їх ремонтували в оперативному режимі, тобто фактично середнього ремонту, який мав відбутися – 3-5 місяців – не відбулося. Це погано, тому що ставить під ризик стабільну роботу блоків. Але будемо сподіватися, що вони працюватимуть нормально і ми не побачимо жодних складних ситуацій. У цьому зв’язку в нас були певні "провали": особливо було відчутно, коли була спека і температура підтягувалась до вищих позначок. Тоді виникав дефіцит й ми електроенергію отримували, беручи аварійну допомогу.
Юрій Корольчук. Скриншот із відео
Проте, скажу свою думку, проблема була інша: мали працювати більше завантажені теплові електростанції, які мали більше спалити вугілля, коли взагалі не було б жодних питань. У результаті, як підтверджує НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг – ред.), у літній період ремонтної кампанії атомні блоки та гідроелектростанції перевиконали план. Тобто був план скільки і хто має виробити електроенергії. І АЕС та ГЕС його перевиконали, виробили більше електроенергії, а ТЕС – і ДТЕК, і Центренерго – навпаки знизили план, економлячи вугілля. Це можна зрозуміти, адже вугілля мало. Але виходить, що ми його економили і брали як аварійну дорогу імпортну електроенергію. Якщо на ринку вона тоді була 120-130 євро за мегават, то ми купували її за майже 300 євро. Зараз запасів вугілля також мало – близько 1,5 тонн зараз, а ми планували 1,8 млн. Це ключова проблема. Тож профіцит – здатність виробляти більше електроенергії – присутній, а проблема для всіх інших споживачів в очікуванні зими – розподільча. Підстанції, по яких завдавали ударів і їх не змогли повноцінно відновити, є найслабшою ланкою в цьому ланцюгу і через них ми можемо бути без електроенергії або мати відключення, графіки", – стверджує Юрій Корольчук.
Юрій Корольчук зазначав 13 вересня цього року Українському Радіо, що навіть якщо не буде ракетних ударів з боку Росії, обмеження електроенергії в Україні у холодний період року "будуть у будь-якому випадку". За найгіршого розвитку подій, за умови холодної зими не виключено, що без електроенергії доведеться бути до 8-ми годин на добу. Хоча це максимум, а нижня планка можливих відключень електроенергії – 4 години на добу. При цьому Корольчук визнає: це все є попередніми прогнозами, багато чого залежатиме від конкретної погоди, ударів росіян тощо. Тобто залежатиме від чинників, які сьогодні ніхто не може точно спрогнозувати. І, за даними експерта, минулої зими від 90% ракетних ворожих ударів постраждали підстанції, а не генерація електроенергії.
