Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин інспектує завод з виробництва боєприпасів, фото: KCNA
Снарядний голод окупантів, хоча запаси снарядів у них достатні
На жаль, український ВПК розташований в зоні ураження російських крилатих ракет, констатує Дмитро Снєгирьов. Тому постало питання перенесення виробництва за межі України і створення дієвої структури, яка зможе в стислі терміни компенсувати нестачу цієї техніки. А це знову ж таки час, додає експерт і стверджує: "два роки війни було втрачено попереднім міністром Резніковим і не здійснювалися подібні заходи щодо розвитку українського Військово-промислового комплексу за межами самої України. Те, що наразі є, – на базі КРАЗу, проте є декілька питань, зважаючи на те, що підприємство наразі націоналізовано. Питань багато, тому зараз ми можемо покладатися на підтримку з боку країн Заходу", – каже Дмитро Снєгирьов.
Полегшує цю складну для України ситуацію у війні те, що у окупантів погіршується становище з ремонтно-евакуаційною технікою, зазначає експерт. "У них взагалі проблеми з технікою: автопарк країни-окупанта ще до моменту широкомасштабного вторгнення нараховував до 7 тисяч одиниць. Враховуючи ту кількість, яку вивели з ладу ЗСУ, можемо говорити, що росіяни відчувають серйозну потребу і в ремонтно-евакуаційний техніці, і в колісній техніці загалом. До речі, саме відсутність колісної техніки й створила передумови для такого поняття, як снарядний голод. Йдеться про те, що РФ не те що немає чим стріляти, адже запаси снарядів в них достатні, а немає чим підвезти їх безпосередньо до лінії бойового зіткнення. Російський автопром не здатний задовольнити потреби російської армії в тій кількості, яка наразі необхідна для активної фази бойових дій в Україні", – каже експерт.
Невже ВПК комуністичної Кореї працює краще за ВПК США? Відповідь очевидна
— Але ворог все одно шукає можливості: ми бачимо співпрацю з Іраном, постачання артснарядів від Північної Кореї. Тож щодо колісної техніки вони теж можуть шукати шляхи. Де потенційно вони можуть знайти і що саме?
У РФ обмежена кількість партнерів, які могли би постачати їм сучасні військові технології. Ані КНДР, ані Іран не є лідерами в цій галузі. Також хотів би поставити під сумнів інформацію щодо передачі КНДР для Росії одного мільйона артилерійських снарядів. Про що мова? "Rheinmetall" (німецький концерн, виробник військової техніки та озброєння – ред.) – це найбільший в Європі виробник зброї і має потужності щодо випуску артилерійських снарядів на рівні 350 тисяч на рік. Наразі вони будуть розширювати своє виробництво за рахунок нового заводу в Іспанії, а це ще 300 тисяч. Але це не мільйон, про який говорять в українських ЗМІ. Плюс виробництво снарядів США після другого року війни нарощено до 22 тисяч снарядів на місяць, тобто близько 250-300 тисяч на рік. Відповідно постає питання: невже ВПК комуністичної Кореї працює краще, ніж ВПК США? Відповідь очевидна. Тому це знову таки елемент інформаційної пропаганди, який був запущений з метою якщо не налякати, то ввести в оману і народ України, і військово-політичне керівництво нашої держави.
Дмитро Снєгирьов. Фото: УНІАН
КНДР могла надати Росії до 500 000 снарядів
Розвідка Південної Кореї стверджувала, що Північна Корея з серпня цього року нібито відправила в Росію понад мільйон артилерійських снарядів, які РФ використовує у війні проти України. Про це повідомив південнокорейський депутат, який був присутній на закритому брифінгу Національної служби розвідки (НСР) із південнокорейськими законодавцями, передали 1 листопада Bloomberg та Reuters. Північна Корея також надіслала до Росії радників щодо використання боєприпасів, яких вистачить приблизно на два місяці бойових дій, цитує депутат дані розвідки.
Натомість керівник Розвідувального центру Сил оборони Естонії полковник Антс Ківісельг стверджував 20 жовтня цього року, що у Росії залишилося близько чотирьох мільйонів снарядів, які російські війська можуть використовувати для ведення війни "низької інтенсивності" протягом ще одного року. Ківісельг заявив: є дані про те, що Північна Корея відправила до Росії до 1000 контейнерів з боєприпасами, кожен з яких містить від 300 до 500 одиниць артилерійських боєприпасів. Тобто КНДР могла надати Росії від 300 000 до 500 000 одиниць боєприпасів, яких може вистачити до одного місяця за нинішньої щоденної норми використання близько 10 000 снарядів щодня.