Ілюстративне фото: ФБ-сторінка "Генеральний штаб ЗСУ"
"Боги війни"
Сьогодні День ракетних військ і артилерії, а також День інженерних військ. Колектив Українського Радію вітає наших захисників! Думаю, їм приємно буде почути привітання і з ваших вуст.
Безумовно, адже майже шість років своєї військової діяльності я присвятив службі в артилерійських бригадах в Криму. Це частина мого життя і особливе відчуття гордості від того, що я належу до славетних гармашів. Безумовно, кожна складова українських сил оборони додає дуже важливих речей в нашу спільну бойову роботу і, відповідно, створює ту потужну міць українського війська. Не дарма гармашів називають "Богами війни", бо саме їх діяльність зазначається в наступних ворожих втратах: до 90% ворожих втрат стаються внаслідок ефективної бойової роботи українських гармашів і ракетників. Переоцінити вклад інженерно-саперних підрозділів в нашу спільну Перемогу неможливо. Бо, насправді, коли штурмові загони йдуть вперед, атакують, то маємо розуміти, що попереду них просуваються наші сапери. Тому щиро, від серця, вітаю наших бойових побратимів з професійним святом. І я впевнений, що після нашої Перемоги кожен з дотичних до цих двох славетних родів війська обов'язково отримує належну повагу і шану від українського народу.
Літня кампанія продемонструвала важливість технічних засобів розмінування
Зараз активно обговорюється стаття Валерія Залужного в The Economist. Він, серед іншого, згадує ці два роди військ. На ваш погляд, наскільки ці підрозділи, під час літньо-осінньої кампанії, показали свою значущість?
Всі складові, зазначені Головнокомандувачем ЗСУ, дуже вагомі. Але, розуміючи важливість дій українських гармашів, Валерій Залужний зазначає, що нам потрібно працювати над кейсом посилення наших спроможностей щодо ведення ефективної контрбатарейної боротьби та знищення ворожих цілей на великих відстанях від лінії бойового зіткнення. Що стосується кейсу посилення наших інженерно-саперних підрозділів, то літня кампанія продемонструвала важливість наявності технічних засобів розмінування. Бо розмінування української території руками займе неймовірну кількість часу – це навіть не кілька десятиліть, а кілька століть. Тож очевидно, що технічне забезпечення є вкрай важливим. Адже ми бачимо, наскільки важко просувається наш наступ на півдні Запорізької області саме через те, що нам критично не вистачає технічних засобів.
Чого нашим інженерним військам бракує досі і як наші партнери могли би допомогти?
В першу чергу йдеться про спеціалізовану техніку, інженерні машини розмінування. Є різні специфікації, різні зразки. Деякі з них ми отримали в рамках траншів військово-технічної підтримки. Але цього надзвичайно мало. Ворог, насправді, дуже нервує, коли на полі бою з'являється ці високотехнологічні, потужні системи. І він буквальною полює за ними.
Як в цих умовах вдається працювати нашим фахівцям?
За рахунок комплексного підходу. По-перше, активно працює наша система радіоелектронної боротьби. По-друге, активно працюють наші оператори систем ППО. І звісно, працюють інженерно-саперні підрозділи. Тобто це комплексний підхід. Використання лише одного з елементів навряд чи дасть жаданий результат. Ба більше, ворог підступний, він встановлює міни-пастки і не варто його недооцінювати.
Фото: Facebook "Vladislav Seleznev"
Успіх на полі бої досягається завдяки колаборації
Скільки сил і засобів ворога вражає сьогодні артилерія, яка ваша оцінка?
Те, що я бачу в відкритих джерелах, до 90% ворожих втрат – це результат ефективної роботи українських гармашів і ракетників. Але тут ще один дуже важливий елемент. У протистоянні з ворожою армією дуже вагомого складового є контрбатарейна боротьба. І завдяки зусиллям небайдужих громадян, наших програмістів, ще на початку російсько-української війни, в 2014-15 роках, було створено чимало елементів програмного забезпечення, яке дуже полегшує діяльність старших офіцерів батарей, які займається розрахунками. Тож очевидно, що гуртування українських сил оборони і українського народу часто-густо дається взнаки і ми стаємо більш міцними, потужними і ефективними.
Чи мають наші західні партнери потужніші засоби, які можуть посилити нашу артилерію?
Я в такі історії мало і вірю. Звісно, якщо українська армія отримає більш потужні ракети типу TAURUS чи ATACMS, то так, це серйозно посилить нашу далекобійність та влучність. Але успіх на полі бою досягається завдяки колаборації та злагодженості дій. Бо діяльність тих самих гармашів, по-перше, має забезпечуватись сталим зв'язком, роботою систем ППО та радіоелектронної боротьби, а також діяльністю відповідних служб та логістики. Тобто, ще раз, від згуртування, від координації, від злагодженості дій залежить успіх на полі бою.
А можете згадати кілька "жирних" цілей, які були знищені нашими артилеристами і ракетними військами?
Коли ми оцінюємо бойові можливості російського війська, то відразу спадає на думку, що ворог має абсолютно перевагу та панування в повітрі. Але це не є визначальною рисою, яка може говорити про рівень потужності окупантів. Є дві інші складові, на які треба звертати увагу. Складова перша – це розгалужена мережа радіоелектронних засобів, РЕБів. І другий кейс – це потужна мережа систем БПЛА. Розвідувальні дрони, ударно-пошукові, дрони-камікадзе, FPV-дрони, все це надзвичайно дошкуляє українським силам оборони. Тож для того, щоб максимально послабити бойовий потенціал росіян, українські розвідники буквально полюють за цими системами РЕБ. І, звісно, такі задачі часто виконуються з оцінкою "відмінно".
Війна – це в першу чергу війна ресурсів, і вони завжди актуальні.
Були повідомлення, що КНДР передала Росії мільйон боєприпасів. ЄС нам теж обіцяє мільйон снарядів, але його виробничі потужності поки пробуксовують. ЗСУ зараз відчувають снарядний "голод" чи засобів достатньо, щоб поливати вогнем ворога?
На війні ніколи не буває вдосталь всього того, що потребують щодня наші захисники. Під час бойових дій немає такої позиції, в принципі, що надто багато. Війна – це в першу чергу війна ресурсів, і вони завжди актуальні.
Що стосується кейсу КНДР і мільйона снарядів, то слід нагадати, що перед початком повномасштабної навали на складах РФ було 14 мільйонів снарядів. За ці 19 місяців активних бойових дій понад 10 мільйонів ворожа армії вже використала. Саме тому зараз російські емісари постійно нишпорять по всьому світу, розшукуючи боєприпаси 122-152 калібру. І темп вогню ворожої артилерії, який торік складав до 60 тисяч снарядів на добу, зараз набагато менше – 6-8 тисяч. Але в будь-якому разі ворог підступний, кожен снаряд несе смерть та руйнування. Тому питання контрбатарейної боротьби та артилерійських дуелей завжди залишається на часі. Бо саме в такий спосіб ми позбавляємо ворожу армії тієї артилерійської могутності.
