Фото: ілюстративне зображення із сайту Pixabay
Навіщо перевели годинники?
Перехід на "літній" та "зимовий" час запровадили на початку ХХ століття. У чому вбачали сенс, пояснює економічний експерт Борис Кушнірук: "Електроенергія була дорога, але в домогосподарствах вона використовувалась мало – лише ввечері і зранку. Тому для того, щоб скоротити витрати електроенергії домогосподарств, де тоді суттєво зростало споживання електроенергії, була думка, що за рахунок зміщення часу економіка зможе виграти. Певний сенс в цьому був, враховуючи ту структуру споживання електроенергії та ту структуру економіки. Але поступово з 70-80-х років почала мінятися структура економіки, зокрема в містах почався процес деіндустріалізації, коли з міст почали активно "витискатися" промислові підприємства. Тож людям не потрібно було вставати о 5 ранку і йти на роботу, відповідно цей фактор переходу почав відчуватися. Крім того, почала мінятися й структура споживання електроенергії. В домогосподарствах виросла кількість різноманітних приладів, які споживають електроенергію: електрочайники, духовки, пічки, кондиціонери, електробойлери, тепла підлога, телевізори, комп’ютери. Відповідно, фактор ранішнього та вечірнього часу вже перестав бути ключовим у структурі споживання електроенергії".
Переведення годинника збільшує кількість інсультів, інфарктів, психоневрологій та суїцидів — Погорецький
На сьогодні внаслідок сезонної зміни часу економія не суттєва і тому останніми роками в багатьох країнах все частіше міркують про те, що варто скасувати переведення годинників кожні шість місяців. Президент громадської організації "Українська асоціація медицини сну", кардіолог і сомнолог Юрій Погорецький каже, що вітав би таке рішення:
"Не потрібно переводити час восени в один бік, а навесні – в інший. Було доведено вченими, що це сприяє погіршенню стану сну пацієнтів, особливо коли багато хронічних захворювань. Всесвітня спільнота сомнологів, нейрофізіологів, лікарів стверджують, що не потрібно переводити час. Треба жити в своїх часових поясах і не порушувати свої циркадні ритми. Є доказова медицина, є рекомендації Американської асоціації медицини сну. При переведенні годинників збільшується кількість інсультів, інфарктів, психоневрологій, суїцидів. У тому числі має місце й засинання за кермом: поки людина переадаптується, сонливість за кермом збільшує кількість ДТП".
Юрій Погорецький. Фото: Фб-сторінка
"Зимовий" час vs "літній": який залишити?
В Україні кілька разів хотіли скасувати сезонне переведення годинників і завжди виникала дискусія щодо того, на якому часу нам варто залишитися, – на "зимовому" чи на "літньому"? Так, у вересні 2011 року депутати Верховної Ради скасували перехід на "зимовий" час, та менше ніж за місяць, в жовтні того ж року, парламентарі скасували власне ж рішення і перехід на "зимовий" час відбувся. Наразі остання спроба врегулювати це питання відбулася в березні 2021 року. Тоді народні депутати ухвалили в першому читанні законопроєкт про обчислення часу в Україні, яким пропонувалося закріпити "зимовий" час і відмовитися від сезонного переведення годинників. Але при голосуванні в другому читанні забракло голосів. Україна – досить протяжна країна і на сході та заході можуть бути різні побажання щодо того, який час варто залишити.
Старший науковий співробітник астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Шевченка Анатолій Казанцев каже, що тему переведення годинника коментує вже майже 30 років і дилему щодо зручності для заходу і сходу України бачить так: "Україна навіть трохи ширша, ніж один часовий пояс. На заході заходить на півтори хвилини у перший часовий пояс, а на сході – аж на 15 хвилин. Крайня східна точка, яка зараз окупована, заходить аж в третій часовий пояс. Сонце сходить на сході на годину раніше, ніж на заході, а в Києві – посередині між тими, й тими. Дехто каже, мовляв, коли ми перейдемо на "літній" час, то нашим дітям взимку треба буде йти в школу затемна. Мабуть, так. Але ж на сході говорять так: нашим дітям треба буде затемна йти із школи. На заході ми ближче до середини, ніж на сході. На сході Луганська область залазить у третій пояс на 15 хвилин, тому з точки зору географічної незручності східних областей більші, ніж незручності західних у "літній" час".
З цього, за словами Казанцева, випливає, що варто залишати "літній" час. Крім того, вчений звертає увагу й на біологічну складову: "Всі істоти на Землі живуть симетрично відносно середини світлового дня. Наприклад, кури: сонце зійшло – вони встали, зайшло – лягли спати. Нічні істоти, до прикладу, сови, навпаки: сонце зайшло – вони встали, зійшло – вони лягли спати. Людина, мабуть, єдиний біологічний вид, який живе дуже асиметрично відносно середини світлового дня. Ми встаємо за 5 годин до середини і лягаємо спати через 9 годин після середини, а якби ми зробили на годину раніше, то було б 6 годин і 8, значно симетричніше. Люди, звісно, вже звикли так вставати. Але якщо в наших організмах залишилося якесь налаштування давніх предків, то для більшості мешканців було б комфортніше жити за "літнім" часом".
Юрій Погорецький має іншу думку: він вважає, що коли ми відмовимося від сезонного переведення годинників, потрібно обрати "зимовий" час: "Наші циркадні ритми пристосовані до "зимового" часу. Він для нас найбільш фізіологічний й Нобелівська премія 2017 року це підтвердила. Це пов’язано зі світлом, сонцем, наскільки ми можемо більше залучити сонця протягом дня, тому що на циркадні ритми сну впливає світло. Тому під час сну в кімнаті має бути темно і тихо, а протягом дня слід отримати максимально багато сонячного світла, щоб вироблялися гормони, в тому числі і мелатонін. Ми прив’язані до сонця нашими біологічними годинниками й цього порушувати не треба. Слід жити постійно в одному режимі й організм сам до цього пристосується".
Байдуже – "зимовий" чи "літній", головне – синхронно з Європою
Анатолій Казанцев вважає, що на сьогодні ясно одне – Україна скасує переведення годинників тоді, коли це зроблять інші країни Європи: "У світі близько 200 країн: близько третини з них ніколи не переводили годинники, близько третини – перевели один раз на "літній" і більше не переводять, а третина – переводить туди-сюди. Зараз ми повинні навіть графіки наших поїздів узгоджувати з європейськими і жодні астрономічні аргументи не вплинуть на це питання. Щойно Європа визначиться, який в неї буде час, Україна стовідсотково обере той самий".
Борис Кушнірук констатує, що на якому б часі не вирішили залишитися, головне – щоб усі країни Європи зробили це синхронно: "Тут важливо, щоб це робилося одночасно. Уявіть собі, коли в Європі всі країни почали визначати самостійно. В такому випадку почнеться хаос часів і для логістики це дуже погано. ЄС визначає момент, коли потрібно відмовитись, але зробити це синхронно, зокрема й Україні. На мою думку, не важливо, який час оберуть, головне – щоб в нас це було зроблено одночасно. В цьому випадку ми з Європою будемо знаходитися в одному стабільному годинниковому режимі. Тоді не доведеться щопівроку змінювати всі логістичні домовленості, адже зараз двічі на рік треба узгоджувати всі слоти перельотів, переїздів. Тому це варто зробити разом. В Європі остаточного рішення ще не ухвалено, зараз вони визначаються з моментом, коли це буде зроблено".
.jpg)
Борис Кушнірук. Фото: Фб-сторінка
