Віталій Барабаш. Фото: ФБ-сторінка Vitalii Barabash
У деякі будинки по дві ракети прилітало, деякі зруйнували КАБи
— Яка зараз ситуація в Авдіївці?
За період повномасштабної війни я завжди кажу, що, незважаючи ні на що, місто живе, а люди в ньому виживають. І це дійсно так. Місто дуже зруйноване за цей період. Було дуже багато руйнувань і, мабуть, уже 8-9 місяців точно немає жодної вцілілої будівлі. Це загострення, яке почалося у нас 10 жовтня, додало ще більше руйнувань. Десятки багатоповерхових будинків за цей період зруйновано вщент. У деякі з них по дві ракети прилітало, деякі будинки зруйнували КАБи (керовані авіабомби). Тобто, місто дійсно нищиться "не по днях, а по годинах". І це дійсно так. Учора (24 жовтня), в'їжджаючи в місто, була одна картина, а сьогодні зранку виїжджали – зовсім інша. І дивлячись на ці руйнування, розумієш, що за таких темпів обстрілів Авдіївка за 2-3 тижні перетвориться на Мар'їнку (інше зруйноване російськими окупантами місто на Донеччині – ред.) Тобто, все залишиться на рівні фундаменту, це точно.
"Це дуже небезпечно, але хліб у місто заїхав"
— Мирні мешканці ще залишаються в місті, хто їх підтримує?
Станом на сьогоднішній ранок в Авдіївці залишається 1599 місцевих мешканців. Здебільшого люди виживають за рахунок гуманітарної допомоги, яка доставляється в місто. Спочатку цього загострення ми припинили ввезення гуманітарної допомоги. І загалом не радили волонтерам заїжджати, бо дійсно дуже "гаряче" і не тільки в самому місті. Головна небезпека – це дорога до міста. Ворог б'є по ній постійно, цілодобово і це дійсно дуже небезпечно. Але гуманітарна допомога в місті є в достатній кількості, є резерви. Ми завжди намагалися ці резерви підтримувати з розрахунку на кількість населення приблизно на два місяці. Цей розрахунок був сформований ще коли в місті було приблизно три тисячі людей, зараз їх майже вполовину менше. А кількість гуманітарної допомоги залишається така сама. Відповідно ми розуміємо, що мінімум на два з половиною місяці в місті є і продукти харчування, і гігієна, і медицина. Вода здебільшого зі свердловин, які в місті є. Місцеві знають ці локації, знають час, коли вмикаються генератори, щоб цю воду підняти.
Щодо гуманітарки, яка заїжджала і заїжджає в місто, то приблизно 90% – це допомога здебільшого міжнародних гуманітарних місій, Офісу президента і обласної військової адміністрації. Ті волонтери, які заїжджають в місто і допомагають людям, здебільшого намагаються працювати адресно. В них є певні маршрути, певні локації. Звичайно, таким чином неможливо покрити всіх. Але, повторюсь, для загалу гуманітарна допомога в місті є. І ми чітко розуміємо не тільки кількість населення, а й адресно, хто і де залишається в місті. З початком цього загострення ми припинили постачання гуманітарної допомоги. Але на певний час її вистачить – на 2, а може навіть на 3 місяці. Але ж є продукти, які потрібно частіше завозити. Хліб, наприклад. Учора (24 жовтня) ми все-таки наважились і майже за 2 тижні цього загострення спробували завезти хліб. Це дуже небезпечно, але хліб у місто заїхав.
"Ми вчора потрапили під ствольну артилерію"
— Небезпечно саме через дорогу, яка обстрілюється?
Так, обстріли. Ми вчора (24 жовтня) потрапили під ствольну артилерію. За нами, буквально через декілька хвилин, їхала машина з хлібом, потрапила під гради. І це постійно відбувається. Тим не менш, є евакуація, вона відбувається. Вчора (24 жовтня) ми її зупинили, бо дуже багато було обстрілів по дорозі саме. Сподіваюся, що людей, які були записані на евакуацію, сьогодні (25 жовтня) ми все-таки вивеземо. Але будемо дивитися по безпековій складовій.
— Українське Радіо із перебоями, але продовжує працювати на частоті 97 МГц і його можна зловити в районі Пісків, Авдіївки і Спартака, це північно-західне передмістя Донецька. Щоб ви хотіли сказати тим, хто ще залишається в цих населених пунктах?
Треба виїжджати. Однозначно треба виїжджати, незважаючи ні на що, бо головне – це життя. Розумію, що дуже складно морально ухвалити таке рішення, особливо людям літнього віку. Але життя дорожче. Головне – Перемога, життя, а все решта ми відбудуємо.