Фото: ілюстративне зображення із сайту Pixabay
За інформацією Центру громадського здоров’я, серцево-судинні захворювання є причиною 30% передчасних смертей серед чоловіків працездатного віку в Україні. До того ж інфаркт та інсульт тепер не зважають на вік
Якщо говорити про підлітків, то це радше виняток. На щастя, такі випадки дуже рідкісні сьогодні, і пов’язані вони зазвичай із певною вродженою патологією, яку не було вчасно діагностовано. Щодо інших вікових категорій, справді інфаркти дуже "помолодшали" останнім часом. Якщо у наших бабусь та дідусів вони виникали у 70-80 років, у батьків — у 50-60, то зараз дуже часто трапляються випадки, коли у молодих людей після 30 років виникають такі серйозні захворювання. Я працювала 18 років в інфарктному відділенні й наймолодший мій пацієнт з інфарктом мав 28 років, це дуже рано. Саме тому я зараз приділяю так багато уваги профілактиці. Це не вирок, хворобу можна попередити і подолати, просто цим треба займатися.
Чому так рано можуть траплятися інфаркти?
Це спосіб життя і генетична схильність, тут 50 на 50. Я дуже раджу людям, у яких родичі мали серцеві напади, інфаркти, інсульти, звертатися на профілактику та виявлення ризиків якомога раніше — вже після 30 років. Щодо впливу способу життя, то це також 50% впливу на ризик отримати якусь серцево-судинну катастрофу, і це те, що ми можемо підкоригувати.
Ганна Солощенко. Фото: vashcardiolog.com.ua
Чи справді стрес, переживання та хвилювання відображаються безпосередньо на нашій серцево-судинній системі?
Дуже велике значення має ставлення до стресів. Звісно, під час війни це звучить якось ідеалістично. Ми постійно нервуємо, читаємо новини, плачемо, не знаємо, що робити, а чи можемо ми якось по-іншому себе поводити? Якщо у людини є хронічний стрес — а він у цілої України вже другий рік — то треба виливати цей стрес у фізичні навантаження, це по-перше. Страх і стрес — це природні явища, які допомагають будь-якій тварині вижити. Зебра побачила лева, дуже сильно злякалася, у неї виникає викид гормонів стресу, підвищується тиск і пульс — і зебра біжить. І від того, наскільки високим був рівень викиду гормонів стресу, залежить те, як швидко вона бігтиме, рятуючи своє життя. А ми, коли стресуємо, залишаємося на дивані, біля екранів телевізорів, у планшетах і телефонах, тобто ми не виливаємо свій стрес. Треба зрозуміти, що будь-який стрес згорає під час фізичного навантаження, тому регулярні заняття спортом нам допоможуть. Якщо психологічно можна змінити ставлення до стресу, то дуже допомагає бути зайнятим, корисним і розуміти, що всі ми велика команда і кожен може зробити щось маленьке. Робити це щодня, і воно вплине на результат. Позитивна діяльність, яка приносить задоволення та відчуття корисності, а також відчуття єдності, це хороша боротьба зі стресом.
Зі страхом і стресом можна боротися спортом. А як впливає харчування?
Харчування дуже сильно відображається на здоров’ї серцево-судинної системи. Адже все те, що ми з’їдаємо зайвого і поганого, або пошкоджує наші судини, де починає відкладатися холестерин у вигляді бляшок, або стає субстратом для цих бляшок. Поява трансжирів та бурхливий розвиток харчової промисловості впливає негативно. Звісно, вивільнився час, ми можемо не готувати кожну дрібничку, а купити все готове. Але, на жаль, сьогодні на законодавчому рівні не заборонено вживання трансжирів, які здешевлюють виробництво їжі, проте дуже шкодять нашому здоров’ю. Тому уважно читайте упаковки, вживайте краще потроху тваринного жиру, ніж переробленого рослинного, маргарину. Вони мають безпосередній пошкоджувальний фактор впливу на судини і спричиняють серцево-судинні захворювання.
Що корисно вживати для підтримки серця?
Пропоную відмовитися від ідеї "лікувальності" продуктів. Бо наші люди дуже люблять почути, наприклад, що сік буряка знижує тиск. І вони його питимуть доти, поки не отримають проблему з нирками або шлунково-кишковим трактом. Тобто немає лікувальних властивостей якоїсь їжі, а є різноманітне, різнобарвне харчування за певними правилами, яке допоможе стати здоровим. Перше правило — це виключення трансжирів та великої кількості солодощів. Друге правило — це співвідношення їжі на вашій тарілці. Я завжди кажу "один до трьох": на 100 грамів м’яса має бути 300 грамів якоїсь клітковини, рослинної їжі. Перевагу надавайте продуктам рослинного походження із низьким глікемічним індексом, продуктам різнобарвним та різноманітним, щоб на тарілці було 2-3 кольори. Третє правило — побільше морської риби. Доведено, що середземноморська дієта запобігає інфарктам, інсультам та іншим серцево-судинним катастрофам. Люди, які так харчуються, дуже рідко хворіють на ці недуги. Щодо тваринної їжі, вона має бути натуральною. Ми не їмо перероблене м’ясо — ковбаси, сосиски, копченості, а беремо свіже м’ясо і смачно його готуємо. Перевагу надаємо нежирним сортам — курка, індичка, кролик. Але не треба забувати: взяли трошки м’яса і поруч поклали складні вуглеводи — цільнозернові каші, овочі, ягоди, макарони твердих сортів пшениці. Це та рослинна їжа, яка допоможе зайвому холестерину не всмоктуватися і покращить травлення. Вона корисна не лише для профілактики серцево-судинних захворювань, а й покращує настрій та лікує дисбактеріоз. Тобто — рослинної їжі має бути багато.
