Голосування на парламентських виборах у Польщі. 15 жовтня 2023 року. Фото: Владислав Кравець/Суспільне
Три сценарії після виборів у Польщі
На старі траєкторії, звичайно, нічого вже не повернеться, буде якась нова ситуація, аналізує Андрій Руккас можливий розвиток подій після парламентських виборів у Польщі 15 жовтня. "Зараз щось прогнозувати дуже важко, тому що можливі три сценарії:
1. формування коаліції провладної партії
2. формування коаліції з боку опозиційних сил
3. і навіть дострокові вибори.
Безумовно, так чи інакше, українська тема в них звучатиме. І політична боротьба, пов'язана з формуванням коаліції, буде достатньо гострою. Українські питання є одними з питань великого політичного протистояння в Республіці Польща", – констатує експерт.
.jpg)
Андрій Руккас. Фото: ФБ-сторінка Андрія Руккаса
Але на його думку питома вага української риторики там не є аж такою великою, як нам здається. "Насправді в Польщі є велика кількість своїх проблем, зокрема у них є проблеми взаємовідносинах з Європейським Союзом, а також із сусідньою Німеччиною, що, звичайно, більше впливає на зовнішню і внутрішню польську політику. В них є свої економічні труднощі, певні регіональні та геополітичні аспірації. І українські питання є одними з елементів внутрішніх і зовнішньополітичних викликів, з якими Польща стикається. Тобто українські питання відіграють певну роль, але мені здається, ми трошки перебільшуємо їхню роль для поляків", – вважає Андрій Руккас.
Чого чекати українським біженцям після виборів у Польщі?
Польща потребує робітників, зауважує експерт. Якщо українці легально отримують у Польщі заробітну платню, виходять на роботу, платять податки, включаються в економічні процеси в цій країні, то таких людей Польща готова приймати й такі люди їй потрібні. Якщо люди перебувають на утриманні польського бюджету, то для пересічного поляка питання виникатимуть. У зв’язку з війною в Україні економічний рівень життя простого поляка дещо погіршився. І це, звичайно, впливає на його політичні міркування. Найпростіше питання, "чого ми маємо давати гроші українським біженцям, які тут проживають, нічого не роблять, натомість краще даймо нашим соціально незахищеним верствам населення". Тобто в такому випадку можуть виникнути питання до таких українських біженців, не виключає експерт. Але якщо це фізично здорова, працездатна особа, яка включилася в трудові процеси, платить податки, є частиною цієї великої польської економіки або якщо це молода людина, яка навчається в польських вищих навчальних закладах і надалі не планує повертатися в Україну, а планує залишатися в Польщі або в країнах ЄС та включатиметься в економічні трудові відносини, то таким людям навряд чи щось загрожує. Такі люди не становлять особливого інтересу з боку простих польських виборців. Для польських виборців більшим інтересом та економічною загрозою є люди, які перебувають на повному утриманні польського уряду і відповідно перебувають на повному утриманні польського бюджету. От для таких біженців може щось змінитися, вважає Андрій Руккас.
В українсько-польських відносинах знову настане потепління
Можливо, в якісь моменти буде охолодження у польсько-українських відносинах, але глобально, геополітично змін у підтримці Польщею України у її протистоянні з агресором Росією не було і не трапиться, прогнозує експерт. "Після певного періоду погіршення взаємовідносин знову настане період потепління. Подивіться, як розвивалися польсько-українські відносини впродовж усіх 30 років незалежного існування України. У нас були складні періоди гострих дискусій, після яких наставали потепління і дуже близькі приязні взаємовідносини, візити президентів, обійми, взаємні пробачення. Але потім наставав період похолодання в наших відносинах, який знову змінювався періодом потепління. Тобто це сценарій наших взаємовідносин.
Щороку не дуже чистими на руку політиками гралася карта Волинської трагедії, тому що це емоційне питання. Це колись припиниться?
Подивіться, як у нас, наприклад, завжди роздмухували мовне питання, відповідає на таке запитання ведучого Андрій Руккас. "Звичайно, найлегше здобувати політичні дивіденди, роздмухуючи питання, які не потребують глибоких історичних чи економічних знань. І на цьому можна здобути додаткові відсотки під час електоральної боротьби. А якщо можна, значить, хтось обов'язково намагатиметься. Тому Волинське питання так чи інакше буде підніматися на порядок денний. Під кожну річницю Волинської трагедії в липні кожного року буде це питання порушуватися і будуть вимагати якихось додаткових вибачень з боку української сторони. Подивіться, як навіть у цьому році були досить недолугі заяви з боку певних польських чиновників середнього рангу, за яких польській владі потім довелося просити пробачення в української держави. Тобто так чи інакше це буде з'являтися. Але до цього треба ставитися спокійно і не очікувати від Польщі більше, ніж ми можемо очікувати", – резюмував історик, доцент Київського національного університету імені Шевченка Андрій Руккас.
За уточненими сьогодні (16 жовтня) результатами екзит-полу, опозиція здобула більшість у Сеймі після парламентських виборів у Польщі напередодні. За оприлюдненими польською агенцією Ipsos даними екзит-полу, правляча нині "Право і справедливість" матиме у Сеймі 198 місць, "Громадянська платформа" Дональда Туска – 161, "Третій шлях" – 57, "Ліві" – 30, "Конфедерація" – 14. Загалом у Сеймі засідають 460 депутатів, для більшості й можливості формувати новий уряд потрібен 231 мандат. Туск заявив про перемогу на виборах. "Ніколи в житті я не був такий щасливий, що посів начебто друге місце. Ми усунули їх від влади", – сказав Туск, маючи на увазі нібито поразку "ПіС". Натомість висуванець "ПіС" прем’єр Матеуш Моравецький заявив про готовність сформувати новий уряд. "Традиційно президент доручає формування уряду партії, яка показала найвищий результат", – заявив Моравецький. Як розповіла із Варшави журналістка Українського Радіо Світлана Мялик, на Польщу чекає коаліціада.
