Ілюстративне фото: автор Зураб Джавахадзе
Мета – виснаження
— Що таке гібридні операції?
Єдиного класичного визначення немає. Є розуміння, що це операції, які прямо протилежні до військових, коли умовно заїжджають танки й літаки летять. Гібридні – це і не те, і не се: начебто і війна, і не війна, начебто мир, але в той же час і не мир. Ця історія відрізняється часом – чим довше розтягнута в часі така гібридна війна, тим краще вона працює на сторону, яка нападає. Нападник виснажує протилежну сторону і кібератаками, і диверсійними актами. Не зрозуміло, хто їх вчинив, адже сторона начебто війну й не оголошувала, але в супротивників постійно щось вибухає, знищуються військові командувачі, політичні діячі, відбуваються постійні замахи. Руйнується кіберінфраструктура, наприклад, банківська, відбуваються, приміром, атаки на водоканали з метою пошкодження системи подачі хлору для очистки води – чи подали більше хлору, чи менше, в людей у будь-якому випадку розлад системи травлення. В таких операціях і винних немає, адже невідомо, хто їх вчинив.
— А широкомасштабне вторгнення РФ в Україну можна вважати гібридною операцією?
Ні, це пряма військова інтервенція, війна, класична військова операція…
— …якій передувала гібридна операція.
Так, абсолютно вірно. Були на тривалий час розтягнуті диверсійні акти: скільки в нас було підірвано складів із боєприпасами – ніхто вже не згадає. Калинівка, Балаклея. Щось вибухало, щось підривалось й ми розуміємо, що це, можливо, російський слід, наші правоохоронні органи це не спростовували, але й не підтверджували. Знищували наших найкращих спеціалістів. Наприклад, полковник СБУ Хараберюш у Донецькій області, його автівка була підірвана в 2017 році. Очільник спецназу Головного управління розвідки Максим Шаповал, так само був підірваний у Києві. Це все гібридні операції з метою виснаження.
— А щодо зворотного: західне співтовариство, в якого інші принципи, інша військова логіка. Воно може застосовувати у відповідь щось подібне?
Ми достеменно зараз не знаємо, чи працюють західні країни в такому сегменті, але можна припустити, що так, чому б і ні? Кібератаки продовжуються. Ми про них не знаємо, але постійно є кібератаки з Росії на країни Західної Європи, США, Україна. Банківська сфера, військова. Так само хакери різних країн об’єднуються, ситуативно працюють проти РФ. Це продовження гібридних війн. Проте фішка в тому, що Росія дуже відокремлена, дуже архаїчна. Москва та Санкт-Петербург – це розвинені точки, все решта – то опалення дровами, збір ялівцю. Така Російська Федерація і їм важко чимось нашкодити нам високотехнологічно, коли в них цього високотехнологічного просто немає.
Іван Ступак. Фото: ФБ
"Зрозуміли, що далі тягнути кота за всі подробиці вже не можна"
— Іване, а чи поділяєте ви точку зору, що широкомасштабна агресія РФ проти України дала ще один "ляпас" по обличчю путінського режиму – блискучі провали російських спецслужб в країнах Європи? Багатьох дипломатів видворено і Росія позбулася дуже потужної мережі шпигунів.
Країни Західної Європи просто наважилися. Тривалий час Росія забезпечувала Європу газом, нафтою, титаном. Наприклад, компанія "Airbus" – це титан, виробництво літаків. Росія забезпечувала ядерне паливо для США й воно досі йде з РФ. Тому вони боялися вживати активні кроки: "працюють, то хай працюють. Ми десь контролюємо, десь закриваємо очі".
Я вчергове нагадаю, що Відень – це світова столиця шпигунства. Австрія дуже прозоро на це дивиться, мовляв, якщо це не завдає шкоди їх країну, то хай працюють.
— Так само як і Швейцарія…
Так. І це дозволяє росіянам тримати великий штат в посольстві у Відні, під сотню людей. Я спілкувався з нашими фахівцями, то вони кажуть "ми з російського посольства знаємо, мабуть, відсотків 10-20. Решта – хто ці люди, що вони роблять, де вони працюють – гадки не маємо?" Звичайно, є розуміння, що вони займаються шпигунською діяльністю. Й зараз країни Європи побачили цю війну, зрозуміли, що далі тягнути кота за всі подробиці вже не можна. Треба робити рішучі кроки. І вони почали їх видворяти. Дуже активно в цьому працює Велика Британія – вона почала негативно ставитися до росіян-агентів спецслужб ще до того, як це стало мейнстримом, із моменту (2006 рік – ред.) отруєння Олександра Литвиненка, колишнього співробітника ФСБ. Поляки, литовці, естонці максимально видворяють росіян-агентів спецслужб. Є підозра? Валіза, вокзал і до побачення.