Зала засідань Парламентської Асамблеї Ради Європи. Фото: AP
― Які важливі теми обговорять на осінній сесії ПАРЄ?
Завжди відбуваються важливі термінові дебати, це теми, які сильно впливають на розвиток подій у світі та потребують термінового обговорення і голосування. За традицією, це тема України. Вона звучить як забезпечення справедливого миру в Україні та довготривалої безпеки у Європі. Цим документом ми будемо встановлювати історичну справедливість. Там буде тема Голодомору ― до 90-х роковин визнання Голодомору геноцидом. Багато національних парламентів це вже зробили, нам дуже хочеться, щоб ПАРЄ також була в лідерах. Крім того, буде тема російської агресії в сучасній війні, зокрема як Росія намагається приректи на голод багато африканських та інших країн, що впливає на безпеку продовольства. Важливе обговорення теми цивільних полонених, адже величезну кількість людей розшукують з 2014 року родичі та близькі, багато кейсів і досі не ідентифіковані. Тут ми посилюємо пропозицію створити окремий конкретний список і передати його тим державам, які готові з цим працювати. Питання цивільних полонених стосується не лише України, а й Вірменії, Азербайджану, Косова, Сербії, тому його дебатуватимуть у рамках і цих географій. Дуже важлива тема ― питання Спецтрибуналу. Українська делегація провела визначну виставку малюнків дітей, які були повернуті з депортації, тобто з російського полону, після лютого 2022 року. До Страсбурга приїхала сім’я з Маріуполя ― тато з трьома дітками, вони подаватимуть реальну історію, щоб наші колеги розуміли, якою важливо була наша резолюція, проголосована пів року тому, щодо пропалих цивільних та незаконних депортацій українських дітей. Саме на її основі було видано ордер на арешт Путіна. Дякуємо Латвії, яка зараз головує, що на базі Ради Європи вже створена координаційна група з цієї теми.
― Чи змінився склад української делегації?
Загалом українська делегація складається із 24 народних депутатів. Не всі змогли за різними обставинами прибути до Страсбурга. Але всі фракції, які представлені в ПАРЄ, прибули на робоче місце. У нас є такий демократичний підхід, що всі повинні мати право голосу і виступу. Тому ми намагаємося змінювати реєстрації, щоб виступали абсолютно всі. За статистикою, вже не перший рік українська делегація входить у топ-3 найактивніших делегацій із 46 країн. По першому дню вже можна бачити, наскільки важливим є представництво максимальної кількості народних депутатів. Тому що це так само, як у Верховній Раді ― профільні комітети, засідання політичних фракцій, погоджувальні ради з 8-ї ранку. До речі, на погоджувальній раді нам вдалося залишити тему нелегітимності влади Путіна, її дебатуватимуть у п’ятницю. Цей файл підготував нідерландський колега, і наша присутність допомогла проголосувати цю тему. Тобто ми впливаємо на порядок денний, з нами радяться. Зараз у Страсбурзі проходить акція підтримки держави Ізраїль, у нас також буде окремий файл з тематики "Агресія ХАМАСу". Терористична атака на державу Ізраїль та її наслідки для субконтиненту".
Марія Мезенцева. Фото: ФБ-сторінка Марії Мезенцевої
― У ПАРЄ існує Премія імені чеського політика і драматурга Вацлава Гавела.
Нагородження вже відбулося. Вацлав Гавел був відомим, у хорошому сенсі, революціонером, борцем за права людини. Саме ця тематика є для номінантів важливою, це премія з прав людини. До короткого списку номінантів було відібрано троє. Дуже пишаємося, що серед них харків’янин Євген Захаров, засновник Української гельсінської спілки з прав людини. Коли ми почали тему Спецтрибуналу для Путіна та його військо-політичної верхівки, пан Євген підтримав у ПАРЄ цю ініціативу і заснував ГО "Трибунал для Путіна". Вони збирають факти, перевіряють інформацію, систематизують її, а також широко працюють щодо розслідування воєнних злочинів загалом. Нагадаю, що Міжнародний трибунал для Путіна та його посіпак встановлено за злочин агресії ― найвищий злочин, який існує у міжнародному кримінальному праві. Серед номінантів також був правозахисник і філантроп Осман Кавала, який перебуває у турецькій в’язниці з 2017 року, тому замість нього була присутня його дружина. Саме цей кандидат отримав премію. І третя кандидатка ― польська колега Юстина Виджинська, яка також працює у спектрі прав людини, а саме прав жінок та вразливих категорій населення. Дуже приємно було бачити у номінантах харків’янина, ми вважаємо це перемогою. Незабаром у Берліні відбудеться конференція робочої групи із заснування Спецтрибуналу. Конференція надасть нам нову візію щодо майбутнього цієї важкої інституції. Дуже скоро запрацює реєстр збитків, це стосується кожної української сім’ї. Саме цей документ був підписаний у травні в Ісландії на 4-й конференції Ради Європи. Це питання відшкодувань збитків, які завдала Росія українським сім’ям ― від матеріальних до моральних. Йдеться про людей, які чекають рідних із полону, також про сексуальне насильство як один із найважчих для розслідування воєнних злочинів. У нашій державі працює програма єВідновлення, але ми вважаємо, що за всі злочини і збитки має сплачувати Росія. Це питання заморожених активів та передача їх державі Україна.
― Що сьогодні чути від росіян у ПАРЄ?
Є працівники Ради Європи, які мають подвійне громадянство. Наприклад, французький паспорт і російський паспорт, італійський і російський тощо. Ми це питання ставимо з лютого 2022 року. Коли ми виключали Росію і дебатували з цього приводу 11 годин, у своєму виступі я сказала, що дуже важливим моментом буде відрізати цій "зміюці" і "голову", і "хвіст". Зараз "хвіст" теліпається, а "голову" ми відрізали. Декому із цих 52 людей, за нашими підрахунками, не були продовжені контракти, дякуємо за це головуючій нині Латвії. Важливо, щоб цю політику продовжив Ліхтенштейн із листопада. Я бачу, що зрушення є, але ці люди лишаються, тією чи іншою мірою, у структурі ПАРЄ. Тому наша делегація відкрито бореться у цій темі, оскільки ми з Євгенією Кравчук (голова комітету з питань культури, науки, освіти й медіа в ПАРЄ ― ред.) та Оленою Хоменко (віцепрезидентка ПАРЄ ― ред.) входимо за посадами у керівний орган ПАРЄ, тож маємо влив на цю тему і не замовчуємо її. Не можна забувати, що велика кількість населення Росії продовжує підтримувати цю війну. Тому ідентифікуємо, перевіряємо контакти, не вступаємо в контакти з невідомим людьми. Адже всі, хто активно займаються міжнародною політикою, перебувають під прицілом та пильною увагою ворога. Ми не будемо зменшувати нашу активність, але треба бути дуже обережними.
