Потрібно 2-3 місяці, щоб порти Великої Одеси запрацювали у звичному режимі — Берестенко

Потрібно 2-3 місяці, щоб порти Великої Одеси запрацювали у звичному режимі — Берестенко

Україні вдалося відновити роботу портів Великої Одеси без участі третіх сторін, що стало можливим завдяки військовим передумовам. Втім для того, щоб порти Великої Одеси запрацювали у звичному режимі, потрібно 2-3 місяці, вважає президент Асоціації міжнародних експедиторів України Віктор Берестенко. В ефірі Українського Радіо він зазначив, що "жодна інфраструктура країн-сусідів не зможе обробити той обсяг вантажу, який виробляє Україна". "Навіть якщо ми будемо переплачувати за страхування суден вдвічі або втричі й працювати в портах Великої Одеси, які здатні експортувати 60 млн тонн збіжжя на рік, це буде значно вигідніше, ніж працювати за будь-яким іншим альтернативним транспортним шляхом", — каже Берестенко.

0:00 0:00
10
1x

Фото:  Facebook Оleksandr Кubrakov

"Потрібно 2-3 місяці, щоб порти Великої Одеси запрацювали у звичному режимі"

— Які станом на зараз ваші оцінки ситуації щодо використання портів Великої Одеси?

Дві третини того, що Україна продавала і що купувала, йшло через порти, зокрема Великої Одеси. Ще одна третина через сухопутні коридори. І зараз ми намагаємось дві третини нашого вантажопотоку експортувати через сухопутні коридори. Щодо кількісних показників, у нас є вода — це порти Дунаю, які обробляють 3 мільйони тонн. Є прогноз щодо експорту — близько 60 мільйонів тонн на наступний рік, але для цього недостатньо портів Дунаю, тому що це і дорого, і тут дуже-дуже погані умови. І в нас є сухопутні коридори з автотранспортом та залізницею через порти Польщі, Хорватії та інших країн Середземномор'я та Прибалтики. І є українські порти, які вони десятиліттями будувались для того, аби експортувати наш експорт та імпортувати продукцію для потреб України. Все інше, що стосується будь-яких коридорів, — це тимчасове явище, яке дуже сильно вбиває економічну складову експорту та імпорту. І ключове, щоб наші порти запрацювали без жодних умов з боку Російської Федерації. І так має продовжуватися і не тільки для експорту нашого зерна, тому що в структурі експорту і валютних надходжень зерно не було ключовим, а ми маємо експортувати та імпортувати будь-що без будь-яких обмежень. Крім того, міжнародні страхові компанії відновили страхування суден, які заходять в порти Великої Одеси.

— Чи вигідні зараз ціни на страхування суден?

Альтернативно ми маємо дуже високе здорожчання транспортування залізницею та автотранспортом, транспортування до портів Дунаю, а також здорожчання страхування суден, які заходять до портів Дунаю. За оцінками Української зернової асоціації, тільки за простій суден, які очікували вхід і інспекцію в Босфорі, в Туреччині, наші аграрії заплатили близько мільярда доларів. Я вважаю, що навіть якщо ми будемо переплачувати за страхування вдвічі або втричі й працювати в портах Великої Одеси, це буде значно вигідніше, ніж працювати за будь-яким з інших альтернативних шляхів, які зараз є.

— Наскільки активним може бути використання портів Великої Одеси? Наразі йдеться лише про поодинокі судна, які курсують західною акваторією Чорного моря. Чи можете ви спрогнозувати, що це поволі повертатиметься до умов нормальності, до якої ми звикли перед початком повномасштабної війни?

Я впевнений, що це відбудеться у зв’язку зі значною різницею в економіці при роботі в портах Великої Одеси та інших маршрутах. Це відбудеться за 2-3 місяці, якщо ЗСУ продовжать тиснути. Поки що Росія домінує в повітрі. І нам треба перетягти лише цей важіль, і взагалі я маю надію, що все судноплавство буде більш-менш безпечним. І суден буде все більше і більше. Судновласники заробляють значно більше, ніж коли вони дають судна в інший порт за іншими напрямками. І з точки зору бізнесу, якщо вони мають страхування, чому б не заробляти більше? І коли їх конкурент пішов і дав судно в Одесу й потім відвіз наш вантаж в Африку, в Азію чи будь-куди й заробив у півтори рази більше, чому іншим конкурентам не заробити так само?

"Жодна інфраструктура наших сусідів не зможе обробити той обсяг вантажу, який виробляє Україна"

— Є заява Всеукраїнської аграрної ради про те, що в жовтні прогнозується логістичний колапс, оскільки на додачу до збіжжя, яке ми зараз експортуємо, розгорнеться ще збір кукурудзи. Відтак пропозиція виросте, а транспортні коридори, які зараз Україна може використовувати, не зможуть впоратися з таким напливом. Яка ваша думка?

У сукупності ми маємо показник 60 мільйонів тонн. Це всі зернові, які в нас можуть бути експортовані, якщо прогноз по збору відбудеться так, як його заявили. Всеукраїнська аграрна рада зазначала, що проблема є з наявною логістикою. Зараз логістику через порти вони поки що не розглядають, тому що лише два тижні, як цей коридор запрацював. Нашій владі та нашому суспільству треба зрозуміти, що немає альтернативи, і ми задля того, щоб була стабілізація української гривні, маємо отримувати гроші з прибутком, а не так, як це відбувається через експорт суходолом чи через Дунай. Порти Великої Одеси здатні забезпечити ці обсяги експорту, тому що інфраструктура портів "Чорноморськ", "Одеса" та "Південний" має можливості експортувати ті обсяги, які ми збираємо.

— Кілька тижнів тому загострилась зернова історія з поляками, коли Польща у своєму передвиборчому запалі договорилась до того, що вони під час перемовин про вступ України до ЄС будуть виставляти додаткові умови щодо українського зерна. Як працюють транспортні коридори через Польщу?

Нині поляки насправді нам допомагають і переносять контроль з пунктів пропуску між Україною та Польщею на контроль в портах Прибалтики, тобто це дає нам змогу збільшити кількість вагонів за добу, які перетинають кордон. В нас залізниця спроможна експортувати суходолом близько одного мільйона тонн. Плюс на максимумі 3 мільйони Дунай. Всього 4 мільйони. Помножимо на 12 місяців — це 48 мільйонів. А в нас планується 60. На жаль, влада недостатньо приділяла увагу роботі наших портів, і, я маю надію, зараз вони компенсують. Це важливо з точки зору виживання нашої країни. Тому і був острів Зміїний, і намагання висадити десант в Затоку чи Білгород-Дністровський. Тому що дві третини нашої торгівлі йшло через порти. Тож будуть проблеми, якщо не будуть запущені ці порти. Я вважаю, що, по-перше, це розіграна карта Росією щодо того, щоб зіпсувати наші відносини з сусідами. Це перше. По-друге, жодна інфраструктура наших сусідів не зможе обробити той обсяг вантажу, який виробляє Україна.

— Тобто йдеться не лише про наші інфраструктурні спроможності, а й про можливості партнерів?

У нас є українські порти, які можуть обробити це без проблем. Якщо ми кажемо про коридори суходолом, то в нас є два лімітуючих елементи. Перший лімітуючий елемент — це у кордон між Україною та країною-сусідом, зокрема Польщею, Румунією, Угорщиною та іншими країнами. Кордон лімітується, там є інфраструктура. Наприклад, є одне залізничне сполучення. Більше його не буде, і приватний бізнес не буде вкладати, тому що, розуміє, що війна закінчиться, а термін окупності інфраструктури для бізнесу сягає від восьми років. І друга лімітуюча складова — це порти країн, через які нам допомагають, зокрема в Прибалтиці. В них є, по-перше, своє зерно. І, по-друге, в них є обмежені пропускні спроможності для нашого зерна. І можна казати, що ми готові, але фактично не змогти це зробити фізично. А якщо і буде збільшення, то йдеться про відсотки, а не в декілька разів. Тому ми маємо виходити з цих складових і направляти увагу на розвиток і запуск судноплавства в портах Великої Одеси. І недарма наш Кабмін ухвалив рішення про компенсацію у розмірі 20 мільярдів гривень на страхування суден у випадку пошкодження.

— Віцепрем'єр-міністр з відновлення України Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков каже, що Україна вважає найперспективнішими напрямками для розвитку експортної інфраструктури Румунію та Молдову. Польща не є в пріоритеті. Як ви оцінюєте цю заяву?

Завдяки Румунії ми маємо можливість перевантажувати наші зернові через Дунай в великі судна на рейді. Це коли судно не заходить в Дунай, стає близько 2-3 км від берега, туди спускаються баржі, які перевантажуються на великі судна. І задля цього нам потрібна допомога наших сусідів в Румунії. Що стосується інших пунктів, то там є такі самі обмеження. В нас декілька сухопутних переходів дуже обмежені по інфраструктурі, які не вирішать абсолютно нічого. Якщо буде якесь збільшення відсотка, то йдеться про 3-5-7%, тому що там інший розмір залізничної колії. Щодо Молдови, там є наші сухопутні пункти пропуску, які останнім часом Росія атакує "шахедами". Можливо, й там трошки збільшиться. Але в цілому це не вирішить питання тієї кількості експорту, яку ми маємо.