Фото: РеІнформ
“Діти війни” ― актуальний архаїзм
"Термін "дитина війни” ― це архаїзм, який перейшов із застарілого закону "Про соціальний захист дітей війни". Цей закон передбачав гарантії для осіб, які пережили Другу світову війну і яким було менше 18-ти років, тобто фактично дітям. Проте, на жаль, цей закон не регулює нинішні відносини, які склалися після повномасштабного вторгнення. Тому Кабінет Міністрів України вніс зміни в Порядок 2017 року про надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Тож наразі їх можна назвати дітьми війни", ― розповів Ростислав Соботник.
Статус таких дітей, як продовжив юрист, не є достатньо врегульованим, оскільки Порядок 2017 року регулював лише питання щодо неповнолітніх дітей, які зазнали страждань в Донецькій та Луганській областях: "Тому в червні 2023 року були внесені актуальні зміни в Порядок, який нарешті почав бути ближчим до реалій сьогодення та почав регулювати дітей зі всієї території України та надає їм можливість отримати такий статус".
"Також зараз у Верховній Раді розглядається законопроєкт, який наблизить до реалій сьогодення саме закон про соціальний захист дітей війни. Законопроєкт є досить масштабний, проте його все одно треба доопрацьовувати", ― додав Соботник.
Які пільги дає статус "дитини війни"?
"Чинний Порядок лише надає можливість набуття статусу для дитини, але будь-які соціальні гарантії, пільги, виплати будуть доопрацьовані вже в наступних постановах КМУ. Цього досі не зроблено. На сьогодні особи із таким статусом можуть, на жаль, отримати лише безоплатне харчування в громадських закладах саме для дітей війни", ― розповів адвокат.
Він додав, що застарілий закон про внутрішньо переміщених осіб також передбачає безоплатне харчування для дітей війни та дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів: "Знаю, що ведеться робота в певних територіальних одиницях щодо прийняття нормативно-правових актів в межах цих одиниць щодо виділення певних коштів з бюджетів для таких дітей. Досить часто таких осіб ототожнюють і правильно говорити, що вони є внутрішньо переміщеними особами, тому що між ними є деякі спільні ознаки. Тому потрібно говорити, що такі дії, які постраждали, виїхали з території, де ведуться бойові дії, мають право стати на облік як внутрішньо переміщені особи і отримувати 3,5 тисяч гривень виплати та інші гарантії".
Як оформити такий статус?
Наостанок Ростислав Соботник пояснив, як оформити статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, зазначивши, що держава розглядає дітей, які виїхали з територій, де відбулися воєнні дії, як таких, що зазнали фізичного, сексуального чи психологічного насильства. Зокрема психологічним насильством вважається навіть те, що дитині довелося залишити власну домівку: "Я вже не кажу про потрапляння в полон або смерть когось із рідних. Це також психологічне насильство".
"Подавати документи для отримання статусу можуть законні представники - батьки, опікуни або родичі. Якщо ж дитина не знає, де знаходяться її батьки або знає про їхню загибель, то до того, як дитині виповниться 16 років, документи подаються органами опіки та піклування", ― розповів юрист.
Документи подаються в Службу у справах дітей, яка повинна розглянути документи і протягом 30 днів винести рішення про надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів: "Відмова можлива лише у тому випадку, якщо не подано документи, які передбачені Порядком".
"Якщо частини документів бракує через втрату, то їх можна відновити. Коли мова йде йдеться про документи, які засвідчують, що дитина зазнала фізичного насильства ― травм, ушкоджень ― можна повторно пройти огляд в медичних закладах, якщо сексуальне насильство - це відповідні кримінальні провадження, судові спори. Тут все індивідуально", ― підсумував Ростислав Соботник.
