Фото: Facebook Ірини Констанкевич
Є дискусійні питання, які не будуть зняті і до фінальної версії бюджету-24
– В проєкті бюджету на наступний рік більша половина видатків на війну. А що зі сферою гуманітарної та інформаційної політики, якою ви опікується?
З гуманітарною політикою в умовах війни, звичайно, складно. І ми з розумінням до того ставимося. Якщо говорити про видатки на культуру і ширше на гуманітарну сферу, то в час війни вони не можуть бути такими, як довоєнні. Вони менші. Разом з тим, окремі показники зростають, якщо порівнювати з 2022-м і 23-м роками. Ми маємо вже усі довідки щодо бюджету. Я зупинюся на позитивних речах. Ми бачимо зростання коштів, які будуть (виділятися) з держбюджету на потреби книговидання, і зокрема популяризацію України через українську книгу за кордоном. Ми бачимо зростання на окремі програми соціального захисту сім'ї та дитини. Ми бачимо певне зростання видатків на Український культурний фонд. Разом з тим, невтішною виглядає картина щодо медіа, така ж щодо фінансування Національної ради (Нацрада України з питань телебачення і радіомовлення — ред.), туризму. І на те є об'єктивні причини. Але ми над цим працюємо.
– Чи відомі вже конкретні механізми підтримки книговидання?
Так, є кілька шляхів. Вони були напрацьовані ще до війни, і лише з 2024-го року ми можемо їх впровадити. Один з них — це підтримка бібліотек, придбання книг. Це важлива програма. Хочу нагадати, що полиці українських бібліотек спорожніли більш ніж на 50%, тому що вилучені були російські видання. Натомість, ми маємо поповнити їх якісною, сучасною українською книгою. А української літератури вдосталь і я думаю, що ми з цим впораємося успішно. Ще два механізми, які запрацюють внаслідок дії нового закону. Це субсидії з держбюджету на підтримку книгарень, де буде продаватися українська книжка. І субсидії на сертифікати дітям при народженні і тим, хто стає повнолітнім. Тобто в такий спосіб ми заохочуємо читання української книги, літератури, історії. І я вважаю, що це дуже гарна практика, яка дасть незабаром гарні результати.
– Ваш прогноз, наскільки легко бюджет-2024 буде ухвалений?
Усі комунікації, дискусії, обговорення відбуваються в експертному середовищі на базі підкомітетів, комітетів. Я сподіваюсь, що коли вже фінальна версія законопроєкту бюджету зайде в залу, то всі ці проблемні моменти будуть зняті. Очевидно, саме так має відбуватися робота над бюджетом. Тобто, треба його глибоко пропрацювати, а тоді вже вносити в зал. Безперечно, є такі дискусійні питання, які не будуть зняті і до фінальної версії бюджету-24.
Стійкість – це результат децентралізації
— Величезна кількість списів була зламана довкола повернення ПДФО військових з місцевих бюджетів у державний. Яку позицію зайняла ваша депутатська група щодо цього законопроекту?
Ми якраз є депутатами-мажоритарниками. Тими, хто найбільше працює в громадах, причому це громади різні в плані географічного розташування. І ми утрималися. Утрималися тому, що це питання не є достатньо глибоко пропрацьоване. Відразу скажу, що ми однозначно підтримуємо те, що треба збільшувати видатки на оборонний сектор в Україні. Але чи треба це робити таким брутальним способом, коли ці кошти будуть повністю вилучені з бюджетів громад? Для мене це питання досі залишається проблематичним. До речі, сьогодні я отримала лист від Луцької міської ради, яка ухвалила звернення до Кабміну з проханням не вилучати. Вони наводять цифру, що Луцька міська територіальна громада за 2023-й рік отримала понад 176 мільйонів гривень військового ПДФО. А на потреби ЗСУ вони витратили 190 мільйонів гривень. Тому ситуація не завжди однозначна. Треба аналізувати і розуміти, чи правильно ми обрали стратегію. Так, військове ПДФО має йти на армію. Але, чи варто вилучати ПДФО поліцій, ДСНС? Адже ці частини знаходяться в громадах, там їхні родини, вони забезпечують життєдіяльність громад. Тому, я вважаю, що це питання теж треба ще подискутувати. Далі. Не можна усі громади порівнювати. У нас є дуже бідні громади, переважно сільські. І якщо у них забрати всі кошти, зокрема ПДФО Нацполіції і ДСНС, то для них це будуть істотні втрати.
Є дуже цікаві дослідження експертного середовища, недержавних організацій. Вони проаналізували, в чому полягає феномен, що українці продемонстрували таку стійкість з першого дня війни. І Збройні сили України, і громади. Дослідники вважають, що оця стійкість — це результат децентралізації. Що громади за кілька років успішної реформи децентралізації, маючи власні ресурси, вміючи господарювати, якраз і налагодили швидше, ніж центр, усі процеси щодо забезпечення військових частин від перших днів війни. Тому, я б хотіла, щоб питання ПДФО було глибоко проаналізовано і не під одну лінійку в усіх "почистили бюджети". Треба думати, щоб і громади могли встояти у 2024 році, тому що для них це важливо. Тому, я сподіваюся, що бюджетний комітет спільно з Міністерством економіки, з Міноборони напрацюють більш зважені підходи. Бо реформу децентралізації теж не можна зараз загубити.
— Якщо ПДФО забирають з місцевих громад, то вони ні воєнні потреби не зможуть фінансувати, ні на гуманітарну сферу не матимуть ресурсу. Що їм можуть дати замість ПДФО?
Справа в тому, що забрали усе, нічого не дали. А ще така обставина — як ці кошти витрачаються, теж лишається за завісою секретності. Громади звітують. Уся інформація є, куди витрачаються гроші. Вони витрачалися винятково через Прозорро, обговорювалися на сесіях. Усі мали можливість побачити, як і що. Щодо інших коштів, які були в держбюджеті, а це 36% від цього ПДФО, то ніхто не бачив і не розумів, як вони розподіляються.
— Чи можливо якось перенаправляти ці кошти, щоб вони надходили пропорційно туди, звідки бійці.Чи це буде глухий кут з адмініструванням цього податку?
Це можливо. Наскільки мені відомо, громади якраз і комунікували з тими частинами, де служать місцеві жителі, і допомагали. Існують механізми, як це можна робити. І купувалося все необхідне якраз на ті кошти, з ПДФО військових. Причому, це все відкриті цифри. В окремих громадах від 60 до 80 відсотків коштів йшли на потреби Збройних Сил України і саме в ті частини, де служать місцеві військові.
— Зараз робота Верховної Ради менш публічна. Самому бюджету це на користь чи шкодить?
Ідеальний варіант для напрацювання правильного і хорошого бюджету — це робота за лаштунками. Це робота в групах, в комітетах, підкомітетах, на експертних майданчиках. І, наскільки мені відомо, така робота активно триває. Принаймні, в нашому комітеті. Ми збиралися із представниками медіа, обговорювали це питання і з суспільним мовником, якому теж бракує грошей на свою діяльність. Ми зустрічалися з Інститутом Книги, з іншими інституціями і організаціями. Тобто, глибоко вивчали проблематику і шукали компромісні варіанти, щоб і не послабити оборонний бюджет, але разом з тим забезпечити функціонування життєво важливих галузей гуманітарної сфери.
