Володимир Зеленський на 78 сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, 19 вересня 2023 року. Фото: Офіс Президента України
Головний меседж — це війна Росії проти усього світу
– Насичений візит президента України за океан, важливі заяви, зустрічі. Як в цілому можна оцінити цю поїздку, чого ми очікували від дипломатичних зустрічей, і чи дійсно його можна назвати "візитом з високими ставками"?
Так, загалом я можу погодитись з такою характеристикою. Візит був успішним. Можливо, він не приніс якісь сенсації, але ніхто їх не очікував. У Нью-Йорку була традиційна програма двосторонніх зустрічей, декілька виступів, в першу чергу, на Генасамблеї у відкритих дебатах. Що особливо важливо, це виступ 20 вересня у Раді безпеки ООН. Це було спеціальне засідання, присвячене ситуації в Україні. Ну і дуже важлива частина – це поїздка до Вашингтона, зустріч з Байденом, конгресменами, сенаторами. Я б виділив особливо той факт, що виступ президента на Генасамблеї відбувся в перший день і на першому засіданні ранковому. Це не часто буває, всі лідери хочуть виступити саме в перший день, коли ще прикута увага всього світу до цих дебатів. Незадовго до нашого президента виступав президент США Джо Байден. І це також підвищило увагу до самого засідання. Були аплодисменти. До речі, це не так часто трапляється в Раді Асамблеї, це все-таки не з'їзд КПРС. І, що важливо, що виступ нашого президента був доволі коротким. Я по собі пам'ятаю, як важко слухати понад сотню світових лідерів, коли вони виступають по 40-50 хвилин кожний. Це зменшує увагу, з'являється втома. Наш президент був серед перших виступаючих, плюс недовгий виступ, дуже концентрований саме на війні проти Росії. Головний меседж, на мою думку, полягав у тому, що це не лише війна Росії проти України, це війна Росії проти усього світу. Звертаючись до зали, наш президент фактично сказав, що на нашому місці може опинитися будь-хто з вас, якщо Україні не буде надана достатня допомога, і якщо дії Росії не будуть засуджені не лише в Європі, а й світом. Я думаю, це був хороший, важливий меседж. Там були розставлені конкретні акценти на деяких речах, які робить Росія в Україні. В першу чергу, це геноцид. Ми знаємо, що не так просто просувається питання про визнання злочинів російських Україні геноцидом. Але це тривалий процес. І нам знадобиться ООН, як би ми до неї критично не ставилися, принаймні в тих питаннях, які стануть на порядку денному після нашої перемоги. А це і міжнародний трибунал, який буде судити російських військових злочинців, і механізм компенсації за заподіяну шкоду Україні, і багато інших питань, які так чи інакше доводиться проводити через рішення ООН. А виступ у Раді безпеки був ще більш сфокусований саме на питанні агресії Росії, плюс на необхідності щось робити з тим міжнародним порядком, який на сьогодні існує. На його вершині знаходиться Рада безпеки ООН, але там сидить Росія з правом вето, блокуючи будь-які рішення і не лише щодо України, а й багатьох інших міжнародних конфліктів. Так що будуть робитися висновки. Це тільки початок сесії Генасамблеї, тепер почнеться робота в комітетах, інших органах. Там наша дипломатія і буде просувати всі ті ідеї, які висунув наш президент.
Заклики до прямих переговорів між Росією і Україною — це розмови "сліпого з глухим"
– А які тези, заяви ви почули від перших осіб інших держав? Наскільки часто Україна лунала і була представлена в контексті інших виступів?
Оскільки це лише перші дні загальної дискусії, ще рано робити якісь фінальні висновки. Але за ті перші два дні, я би не сказав, що увага до України зменшилась. Так чи інакше дуже багато президентів, прем'єр-міністрів згадували Україну. Дехто в прямому контексті, дехто не називаючи Росією агресором. Але навіть у виступах таких країн, як Бразилія чи Південно-Африканська Республіка, йшлося про те, що війна Росії проти України загрожує не лише Україні, а й таким питанням, як всесвітня продовольча безпека. Ми розуміємо, що йдеться про Зернову угоду, яка зараз не працює. Так, деякі країни ще не до кінця розуміють, що їхні заклики до прямих переговорів між Росією і Україною, це розмови "сліпого з глухим". Тому що Путін на переговори не йде, подовжуються обстріли. Навіть у той самий день, коли наш президент зустрічався в овальному кабінеті з Байденом, відбувся черговий серйозний обстріл Києва, і всієї України. Я думаю, що таким чином росіяни "відзначили" засідання Радбезу. От вам і всі переговори. Так що все це буде аналізуватися. Я ще раз кажу, увага не зменшується, немає ніякої втоми від України. Єдине, що ми не можемо собі дозволити — без кінця бути у цій війні. Нам потрібна перемога якомога скоріше. І саме на цьому був сфокусований візит президента Зеленського до Вашингтона. Там йшлося також про виділення чергового пакету допомоги. У Конгресі має відбутися голосування. Йдеться про суму понад 24 мільярди доларів. Не все так просто у Конгресі, але все рівно ми маємо чітку солідну двопартійну і двопалатну підтримку. Я думаю, що ця зустріч і Байдену допоможе у переговорах щодо виділення цих коштів, які він попросив у Конгресу.
Володимир Зеленський на засіданні Ради Безпеки ООН, 20 вересня 2023 року. Фото: Офіс Президента України
– Володимир Зеленський запропонував реформувати Раду безпеки ООН, розширивши склад постійних членів і надавши Генасамблеї право долати вето членів Радбезу. Наскільки слушні такі пропозиції від України, дослухаються до її голосу і чи є шанси в України в найближчому майбутньому увійти до кола постійних членів Радбезу?
Щодо шансів України, то я б на таку ідею не приставав. Це "нескромно" з нашого боку і ми на це не претендуємо. Що стосується взагалі пропозицій щодо реформи Ради безпеки, то за останні 30 років їх були сотні, якщо не тисячі. Так чи інакше, вони стосувалися питань про розширення чи зміну членського складу Ради безпеки. Але все це впирається в головну проблему — це право вето. Сьогодні для нас і всього світу головна проблема – це якраз право вето Росії, тому що вона зловживає цим правом як ніхто інший. Я наведу лише одну красномовну цифру. За всі роки існування ООН і Ради безпеки, колишній Радянський Союз, а після нього вже Російська Федерація, застосували право вето стільки ж разів, скільки всі інші чотири постійні члени Радбезу разом узяті. От вам і відповідь на питання, хто зловживає і хто є корінням цієї проблеми. А пропозицій було дуже багато. Були і про колективне вето, і про добровільну відмову від застосування вето. Існують ідеї про те, щоб Рада безпеки не могла одноосібно все вирішувати, щоб Генасамблея мала можливість подолати це вето. Але справа в тому, що це все прописано в статуті ООН. Є певні речі, які можна косметично підправити. Але це вже експертна робота дипломатів. Шанси на успіх? Я не буду надто оптимістом у цьому питанні. Тому що ті сотні пропозиції, які висувались до цього, так і залишаються поки що на папері. Мені здається, що для нас головне полягає не стільки в подоланні цього вето Генасамблеєю, скільки у віднайденні шляхів, якщо не викинути Росію з ООН, бо це складне політичне рішення, то принаймні заморозити повноваження делегації РФ. Так, Росія залишиться членом ООН, але російська делегація буде позбавлена права виступати і взагалі заходити в будівлю ООН.
Єльченко Володимир, колишній Постійний представник України при ООН. Фото: socportal.info
Нехай буде несподіванкою, коли ми побачимо перші пуски ATACMS
– Щодо особистих зустрічей Володимира Зеленського. Чи відомо про результати цих дипломатичних рандеву, на що можуть теоретично і практично вони вплинути?
У мене немає більше інформації, ніж можна почерпнути у ЗМІ. Тим не менше, певні висновки можна зробити. На зустрічі з Байденом, зрозуміло, йшлося про необхідність збільшити постачання зброї, зокрема, ракет ATACMS, про які ми говоримо вже скільки місяців. Після зустрічі нічого про це сказано не було. З цього можна зробити виставок, що навіть якщо рішення ще не схвалене остаточно Байденом, то так чи інакше це питання десь висить у повітрі. Я не думаю, що його треба виносити у публічну площину. Краще, нехай буде несподіванкою, коли ми побачимо перші пуски цих ATACMS. Головне результат. Стосовно зустрічі з президентом Бразилії, я думаю, що вона була корисна для того, щоб, дивлячись прямо йому в очі, пояснити, що всі його ідеї, так звані мирні пропозиції, м'яко кажучи, були недоречні. Я думаю, це добре, якщо він це почув прямо від нашого президента.
