Фото: Українське Радіо та wikimedia
За даними ООН, майже півтора мільйони будинків були пошкоджені під час широкомасштабної війни в Україні, а виконання завдання з відновлення будинків коштуватиме 68 мільярдів доларів. Які цифри по Київській області?
Марія Гуцман: Програма розвитку ООН допомагає уряду України у відновленні житла та забезпеченні умов повернення людей з-за кордону. Програма складається з кількох компонентів. Один із компонентів ― це збір даних, який ми проводимо спільно з Київською школою економіки за рахунок оцифрування будинків на території Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Миколаївської областей. Ми вже провели збір інформації у 285 населених пунктах, оцифрувавши майже 700 тисяч житлових будинків ― 10% із них повністю або критично повністю знищені, або ж взагалі не підлягають відновленню. Ми працюємо у партнерстві з Київською ОВА та Міністерством розвитку громад і територій у рамках ініціативи United 24. Зокрема, йдеться про відновлення 18 багатоквартирних будинків на Київщині, для того щоб забезпечити понад 4 тисячі жителів якісним житлом до початку опалювального сезону.
Як визначають черговість, що ремонтувати спочатку?
Руслан Кравченко: Після деокупації Київської області ми встановили, що зруйновано та пошкоджено понад 27 тисяч об’єктів. Багатоквартирних та приватних будинків ― понад 24 500, багатоповерхівок ― понад 1700, з них 49 зруйновано вщент, та приватних будинків ― 22 800, з них близько 4 тисяч зруйновано вщент. На сьогодні вже повністю відновлено або частково, з забезпеченням життєдіяльності, понад 12 800 об’єктів, із них 11 400 ― це житло. Дякуємо ЗСУ, що можемо рухатися до нашої мети ― відбудувати всю Київську область. Виділяють кошти громади, обласні адміністрації, а також Кабмін із Фонду ліквідації наслідків російської агресії та міжнародні фонди й уряди країн. Ми подаємо всю проєктно-кошторисну документацію щодо об’єктів. Якщо 7-9-поверховий будинок пошкоджений на 30-40%, то підготовка проєктно-кошторисної документації забере до 2 місяців і коштуватиме півтора мільйона гривень. Тому до процесу долучилися після деокупації і громади, і Київська ОВА, і міжнародні організації. Ми подаємо проєкти, а в уряді та в United 24 є спеціальні комісії, які обирають об’єкти. Сам уряд затвердив 18 багатоквартирних об’єктів, а отже, понад 4 тисячі людей повернуться додому. 15-16 об’єктів ми повинні закінчити до кінця цього року, а перші об’єкти будемо здавати у жовтні та листопаді.
На сьогодні з урядового Фонду ліквідації наслідків збройної агресії ми відновили 93 об’єктів, серед них багатоквартирні житлові будинки, медичні й навчальні заклади. У нас є своя програма Київської ОДА з відбудови приватних будинків. Це проєкти відбудови 70-90-120 квадратів. Якщо люди мали 150 квадратів, то відбудувати можливо максимум 120. Приватні будинки відбудовують у 5 районах Київської області, які були під окупацією. Першими комісія обирає відбудову для багатодітних сімей, родин з інвалідами, родин, члени яких служать у ЗСУ. Ми зараз відбудовуємо приватний сектор в "Ірпінських Липках" ― 61 будинок, з яких 31 будинок підлягає комплексному відновленню та ремонту, а 30 будинків ми споруджуємо з нуля. Цей мікрорайон Ірпеня найбільше постраждав внаслідок російської агресії. Президент дав завдання, щоб ми комплексно відбудовували цілі мікрорайони, а не хаотично по одному будинку.
.jpg)
"Відбудувати краще, ніж було". Що вкладають у це поняття?
Марія Гуцман: У рамках нашої комплексної програми з відновлення ми працюємо з Київщиною у кількох напрямках. Першим елементом є розбирання завалів, без якого неможлива подальша відбудова. За попередніми оцінками, вартість розбирання завалів може сягнути 5 млрд доларів США. На даному етапі ми працюємо у двох областях ― Київщина і Чернігівщина, вже розчистили понад 400 населених пунктів і вивезли понад 80 тисяч кубометрів завалів, які ми переробляємо і потім використовуємо як додаткові матеріали для відновлення доріг. Щодо нашої співпраці в інфраструктурних проєктах, у нас є два великі напрями. Перший ― це надання технічної підтримки та забезпечення якості в рамках великої кредитної програми Європейського інвестиційного банку уряду України, це проєкти соціальної інфраструктури. Другий напрям ― це допомога у відновленні багатоквартирних будинків United 24. "Відбудувати краще, ніж було" ― це принцип, що закладено у нові підходи до відновлення інфраструктури. Це передбачає більш енергоефективні, більш доступні та комфортні для життя умови. Це інші підходи до вибору матеріалів, які мають бути екологічно чистими та якісними. Тобто ми намагаємося запровадити нові стандарти у рамках цілого курсу прямування України до Європейського Союзу. У нас є група експертів, які супроводжують проєкт від самого початку і до його завершення. Дуже важливий аспект у цій роботі ― пом’якшення і зниження корупційних ризиків. Це також і глибокий інженерний супровід. В одному з будинків в Ірпені нашим інженерам повідомили, що відбувається все дуже повільно. Зателефонували самі мешканці, адже відбувається безперервна комунікація та є висока залученість жителів до того, яким вони хочуть бачити кінцевий продукт. Наші інженери приїхали на місце, поспілкувалися з підрядниками, з замовником, із мешканцями і встановили певні індикатори роботи. В результаті процес прискорився.
Як мешканцям правильно поскаржитися, щоб був результат?
Руслан Кравченко: У нас діє гаряча лінія, зафіксована сайті Київської ОВА ― (044) 3630734. Група людей одразу приймає дзвінки. Також я під час своїх публікацій завжди повідомляю, що люди можуть звертатися до мене в будь-який месенджер. Після того, як скарга надійшла, ми з командою миттєво долучаємося до вирішення озвученої проблеми, "на потім" не залишаємо. До речі, на всіх об’єктах, що відбудовуються, налаштовані відеокамери, які виведено в моєму кабінеті, тож в онлайн-режимі маю можливість відстежувати процес. Кожен підрядник знає, що відбувається відеонагляд. Є відповідальність перед людьми, а також є кримінальна відповідальність. За кожною відбудовою створена наглядова рада. Моє завдання ― щоб відбудова пройшла не тільки швидко та якісно, а й об’єктивно і прозоро. Тому маємо чудовий приклад нашої співпраці з ПРООН, адже є міжнародний орган, який наглядає та об’єктивно перевіряє проєктно-кошторисну документацію, тендерні процедури та сам процес відбудови.
На ринку праці є дефіцит будівельників. Хто приходить на тендери з відбудови, зокрема згаданих 18 будинків?
Марія Гуцман: ПРООН допомагає забезпечити прозору якість у відбудові. Ми надаємо найкращі стандарти практики, але відповідно до чинного законодавства. Київська обласна адміністрація виступає замовником, а виконавцем виступають органи місцевого самоврядування. Тобто весь процес виконання, подання документів на тендер ― справа місцевих органів. А наша команда допомагає підготувати і перевірити документи, а потім переконатися, що переможці вибрані відповідно до національного законодавства. Бачимо, що практично на всіх об’єктах розпочалися будівельні роботи. Поки ресурсів вистачає.
Руслан Кравченко: Є відповідні спеціалісти, які готують технічну документацію і виставляють її на тендерну процедуру Prozorro. Тоді відбувається відбір. Моє завдання ― забезпечити прозору процедуру. Є такий пункт ― який досвід має бути у забудовника під час тієї чи іншої відбудови. Там діє чітке правило: якщо це багатоквартирний будинок, то будівельники повинні мати досвід спорудження саме багатоквартирних будинків. Тобто у тендерах не можуть брати участь ФОПи. Історія з відбудовою у Бучі, коли брав участь ФОП, це 2022 рік, тоді Кабмін дозволив проводити безтендерні процедури. Це рішення використовували громади. На сьогодні всі договірні відносини перевіряє державний аудит, а також правоохоронні органи, за моїм зверненням. І також буде проведена будівельно-технічна експертиза, яка зможе відповісти, чи нанесено збитки, скільки їх завдано, чи відповідають проведені будівельні роботи проєктно-кошторисній документації. Якщо завдані збитки ― хто в цьому винен, а далі повідомлення про підозру і низка заходів щодо повернення цих збитків. Щодо відбудови у 2022 році, вже оголошено чотири перші підозри, в результаті роботи правоохоронних органів.
Багато захисників і захисниць повернуться з фронту маломобільними. Як враховується вимога інклюзивності при відбудові житла?
Руслан Кравченко: Усі об’єкти, які будуються з нуля, на стадії проєктування одразу враховують принцип інклюзивності та доступності. На об’єктах, де відбуваються капітальні ремонти, це теж враховується по можливості. Можу згадати ліцей №3 у Бучі, ліцей №2 в Ірпені, амбулаторію в Макарові ― ми одразу враховували принципи інклюзивності. З усіма міжнародними організаціями, які долучаються до відбудови, ми обговорюємо ці питання одразу на першому етапі.
Марія Гуцман: Якщо це об’єкт соціальної інфраструктури ― школа, садочок, лікарня, бібліотека, то це мають бути пандуси, ліфти або інші рішення, які дають змогу піднятися з одного поверху на інший. Наведу приклад відкриття реабілітаційного центру в Решетилівці на Полтавщині. Це класичний приклад інклюзивності для атлетів із фізичними вадами. Коли ми говоримо про багатоквартирні будинки, то все залежить від проєкту відбудови ― що там закладено і яким хочуть бачити кінцевий продукт. Це також можуть бути пандуси, ліфти або інші рішення.
