Ілюстративне фото: ФБ-сторінка "ДСНС України"
Від початку війни врятовано 4 322 особи, ліквідовано понад 16 300 пожеж, що виникли внаслідок бойових дій
Олександр Марієвський зауважив, що від початку повномасштабного вторгнення службі ДСНС довелося адаптуватися до умов війни. Основні зусилля працівників ДСНС спрямовані на ліквідацію наслідків обстрілів населених пунктів, розбирання зруйнованих будівель, деблокацію постраждалих і загиблих, гасіння пожеж, очищення територій від вибухонебезпечних предметів, надання допомоги та супровід потерпілого населення під час евакуації. Це також підвезення води та продуктів харчування, доставка гуманітарних вантажів. "Якщо наводити статистику, то загалом від початку війни підрозділами ДСНС здійснено понад 116 тисяч виїздів на ліквідацію наслідків обстрілів населених пунктів та об’єктів цивільної інфраструктури, під час яких врятовано 4 322 особи, ліквідовано понад 16 300 пожеж, що виникли внаслідок бойових дій, надано психологічну допомогу понад 2 266 тисячам постраждалих", ― констатував Марієвський.
Ілюстративне фото: ФБ-сторінка "ДСНС України"
Щодня на чергуванні по всій Україні понад 7 тисяч працівників ДСНС і 2 200 одиниць техніки
"Як відомо, працівники служби перебувають на цілодобовому чергуванні. Для розуміння обсягів ― щодня на чергування по всій Україні заступає понад 7 тисяч працівників особового складу та 2 200 одиниць техніки. Наша діяльність ― це цілодобовий процес. Хоч я працюю у центральному офісі, нас постійно залучають до рятувальних операцій. Згадується моя безпосередня участь у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, яка трапилася внаслідок влучання ворожої ракети у багатоповерховий будинок в Умані на Черкащині. Надзвичайно великий обсяг роботи було проведено тоді нашими рятувальними командами", ― розповів Олександр Марієвський.
Відсоток хибних викликів досить незначний
Олександр Марієвський: "У нас є номер Служби порятунку 101, на нього телефонують люди. Диспетчер приймає виклик і, відповідно до отриманої інформації, направляє необхідні сили та засоби на місце, де виникла надзвичайна ситуація. Так відбувається виклик. Трапляються й хибні виклики, але їхній відсоток досить незначний. Специфіка нашої роботи полягає в тому, що ми забезпечуємо цілодобове чергування, координуємо діяльність наших підрозділів, і наша основна місія ― це збір, аналіз та узагальнення інформації про надзвичайні ситуації на території України та за її межами. Особливість у тому, що це постійна діяльність: 24/7, 365 днів протягом року ми не зупиняємось ані на секунду".
Ілюстративне фото: ФБ-сторінка "ДСНС України"
Чи забезпечені рятувальні служби усім необхідним?
Від початку повномасштабного вторгнення РФ ми втратили досить багато техніки, розповів Олександр Хорунжий. "Зокрема, деякі пожежно-рятувальні частини перейшли під тимчасовий контроль ворога. Тим не менш ― служба розвивається. За цей час нам дуже допомогли міжнародні партнери, це стосується як нової, так і сучасної техніки, що була у використанні, але є абсолютно придатною для гасіння пожеж та ліквідації аварій. Закупівля обладнання відбувається і за рахунок державного бюджету. Тому в питанні техніки наша служба розвивається. Це пожежні автоцистерни, висотна техніка, з’явилися машини механізованого розмінування ― маємо 13 одиниць, з якими працюють наші сапери, до війни не було жодної такої машини. Роботизовані системи, дрони ― така техніка нам дуже допомагає, ми дуже вдячні міжнародним організаціям, урядам інших країн, волонтерським командам за таку реальну дієву допомогу".
Жінок у ДСНС стає дедалі більше
"Ми дотримуємось ґендерних принципів, і жінок у нашій службі стає більше з кожним роком, ― наголосив Олександр Хорунжий. ― Це може бути не лише диспетчерка, яка обробляє виклики. У нас з’являються жінки-водолазки, жінки-пожежниці, жінки-рятувальниці, кінологині, психологині, медичні працівниці. Це нормальний процес, ми йдемо європейським шляхом. Приміром, у Словенії я бачив, як поряд із їхніми рятувальниками-чоловіками працюють жінки і виконують практично таку ж роботу".