Ілюстративне фото k-house.in.ua
"Кількість вакансій на сайтах піднялася до рівня 2021 року"
— Open Data Bot (сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру – ред.) пише, що майже дві третини вакансій припадає на п'ять областей – Київську, Львівську та Одеську, а також прифронтові Харківську і Дніпропетровську. Те, що там багато вакансій, попри небезпечні умови, це добрий знак для ринку праці чи радше навпаки?
Звичайно, це добрий знак для ринку праці. Ринок праці зараз активно розвивається і ви, мабуть, чули, що навесні цього року, приблизно в березні-квітні, провідні сайти пошуку роботи рапортували: кількість вакансій на сайтах піднялася до рівня 2021 року. Тобто роботодавці зараз значно посилили свою активність. І ця їхня активність саме в Дніпропетровській та Харківській областях якраз дуже суттєво показує ці тренди.
— Які загалом були суттєві зміни на ринку праці за останні кілька місяців чи пів року?
Найбільш суттєвий тренд ринку праці в тому, що ділова активність і активність ринку праці дуже суттєво перенеслася на захід України із південних та східних регіонів. Дуже багато прикладів є релокейту (перенесення або переїзд бізнесу в іншу країну або локацію – ред.) компаній з Одеси, Харкова, Дніпра, Запоріжжя у Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську області. Загалом до вторгнення захід України традиційно був досить спокійним, з точки зору ринку праці, регіоном. Багато людей працювало на заробітках в інших країнах, великої промисловості було небагато. Але після вторгнення все змінилося. І зараз Львів – це один із найбільших центрів, який потребує робочих рук.
Сергій Марченко. Фото: особистий архів
До речі, саме Львів на другому місці, після Києва, з результатом 9% всіх вакансій, які є в Україні. Хоча раніше друге місце завжди обіймали Харків, Одеса – це були міста, які задавали тренди ринку праці. А зараз усе трішки змінилося. Тобто активність на західній Україні висока і ця активність роботодавців приводить до того, що вони дуже сильно включилися в конкуренцію саме за людей. І зараз люди мають непогані шанси на хороше працевлаштування.
"Деякі проблеми з працевлаштуванням ветеранів є"
— Найбільший приріст вакансій у серпні порівняно з липнем спостерігався для пенсіонерів – плюс 27% та ветеранів – плюс 26%. Про що кажуть ці цифри і на які вакансії для ветеранів зараз є попит?
Із чим пов'язане таке різке зростання, я сказати не можу. Але загалом, якщо розглядати тренди ринку праці, то саме через те, що людей зараз стало мало, роботодавці однозначно готові бути більш лояльними і готові розглядати кандидатури людей старшого віку, яких, скажемо прямо, в спокійні часи український роботодавець не дуже хотів бачити в своїх лавах. Щодо ветеранів, то роботодавці дуже різні. І сказати, що вони якось однаково ставляться до ветеранів я не можу. Тому що одні роботодавці підтримують ветеранів, максимально намагаються їх залучати до роботи, вони вдячні ветеранам за захист і хочуть відплатити добром. Інші роботодавці, навпаки, вважають, що ветерани – це ризики. Вони не хочуть цих ризиків собі й намагаються ветеранів не наймати. Однозначно можу сказати, що більшість українського ринку праці до ветеранів ставиться лояльно. Проте, маю зауважити, що не завжди самим ветеранам цікавий звичайний ринок праці. Тому що у зоні бойових дій ветеран отримав 100 тисяч гривень. А коли він повертається до цивільного життя і не має високої кваліфікації, то він не може розраховувати на подібний рівень оплати праці. Він може розраховувати на 10, 20, 30 тисяч гривень зарплати і вона не завжди сильно мотивує. Тому деякі проблеми з працевлаштуванням ветеранів однозначно є. І було б непогано, якби була якась державна програма, яка б покращувала адаптацію. Бо, на жаль, зараз не дуже про них турбуються.
Роботодавці конкурують за людей і змушені підвищувати зарплати
— Дослідження Європейської Бізнес Асоціації показало, що 87% опитаних компаній планують підвищити зарплати своїм співробітникам наступного року. Це позитивна тенденція чи це радше пов'язано тільки з інфляцією в країні?
Це прямий наслідок того, що зараз відбувається на ринку праці. Зараз великий дефіцит людей і цей дефіцит людей відбувся тому, що кількість бізнесів в Україні, на початок вторгнення і зараз, плюс-мінус залишилася сталою. Так, можливо, чиєсь підприємство потрапило в окупацію або чийсь завод розбомбили. Але, якщо говорити в цілому про бізнес, то кількість людей, які ним займалися, приблизно такою й залишилася. Зараз ці бізнеси шукають нові напрямки роботи, і на них шукають нових людей. Але ж з людьми все трішки не так, бо велика частина людей виїхала за кордон. З різними оцінками, за кордон виїхало близько 5 мільйонів людей. І якщо говорити про тих, хто виїхав, то, в першу чергу, це жінки з дітьми. А це зазвичай вік 25-45 років, тобто це максимально активні економічно люди. І чітко можна говорити, що близько трьох мільйонів осіб працездатного віку зараз точно перебувають за кордоном. А що таке 3 мільйони осіб працездатного віку? До вторгнення в Україні було приблизно 16 мільйонів осіб працездатного віку. Якщо ми говоримо про три мільйони, то приблизно 20% ринку праці України просто зараз не перебуває в країні. І, відповідно, коли є такий дефіцит на ринку праці, не вистачає людей, то роботодавці просто змушені піднімати заробітні плати. Таким чином зарплати зараз зросли із 13 до 16 тисяч у середньому по Україні. І це зростання триватиме. Тому ця статистика абсолютно відображає те, що відбувається на ринку праці – роботодавці конкурують за людей і змушені підвищувати зарплати, щоб цю конкуренцію витримати.