Рустем Умєров. Фото: ФБ-сторінка "Rustem Umerov"
― Олексій Резніков у великому інтерв’ю Укрінформу говорив про те, що ця війна коштує нам приблизно 100 млн доларів на день. І що волонтерські кошти ― надзвичайно важливі, але це інший порядок цифр. У контексті його відставки та появи наступника ― чи не буде лагів у постачанні Збройних Сил?
― Думаю, ні. Це вже відпрацьована система, в якій зацікавлена не лише Україна, а й наші союзники. Більше проблем було у комунікаціях, логістичних питаннях, в ефективності державних закупівель. Я абсолютно погоджуюся з паном Резніковим, що донати від суспільства не можуть конкурувати з державою. Але ми маємо розуміти, що держава донатить не свої гроші, а це гроші платників податків, тобто наші з вами. Тому мірятися тут не варто. Просто громадяни хочуть додатково допомогти армії, бо вони розуміють, якою є ціна питання. Головне, що новий керівник має включитися, зрозуміти логістику. Адже забезпечення армії та фронту ― це досить специфічні моменти, в яких людина має бути компетентною. Сподіваюсь, у цьому не буде лагів. Бо щодо наших західних союзників я впевнений ― там проблем не буде, все доведено до автоматизму. Позитивом для України є також те, що допомога фактично прописана у бюджетах західних держав на роки і навіть на десять років.
Олексій Резніков. Фото: ФБ-сторінка "Резніков Олексій"
― А можливо таке, що корупційні скандали не мають ніякого стосунку до звільнення Резнікова? Просто Резніков більше не потрібен, а потрібен Умєров, який має досвід перемовин із країнами мусульманського світу?
― Гадаю, велика складова відставки ― якраз те, що в суспільстві наростало напруження. І саме невдала комунікація Міністерства оборони створювала це напруження. Суспільство не отримувало необхідних відповідей. Володимир Зеленський зазначав у своєму зверненні, що потрібні нові форми роботи. Це не виключає того, що певні моменти керування у Міноборони не були ефективними, саме тому потрібно щось змінювати. Будемо сподіватися, що у нового міністра все вийде. Він має ще такий інструмент, як Громадська рада, яка займається закупівлями. І це бонус, бо є можливість комунікувати із суспільством і показувати позитивні кейси, як це було з економією 6 млрд грн на одному тендері. Думаю, всі в Україні бажають успіху новому міністрові, якого мають призначити.
― Чи є у нас зони росту щодо контактів із мусульманським світом?
― Зони росту завжди є. Можливо, пан Умєров зможе тісніше співпрацювати з Туреччиною, яка має потужний ВПК. Але мені здається, що питання розвитку взаємодії з країнами мусульманського світу ― це питання більше до Міністерства закордонних справ. Бо, як показала історія з паном Резніковим, міністр у першу чергу має бути заточений на забезпечення армії, а питання дипломатії станом на зараз є кому підхопити. І це не ті питання, що горять. Звісно, особистий контакт є дуже важливим. Сподіваюся, що у нового міністра будуть можливості встановлювати контакти і говорити відверто та щиро.
― Щодо заміни людей у команді закупівель. Можна пригадати призначення Арсена Жумаділова керівником агентства з ресурсного забезпечення ЗСУ або Віталія Дейнеги заступником міністра оборони. Про що свідчать такі перестановки?
― Призначення людей з репутацією важливі. Сподіваюся, це вплине на саму ситуацію. Бо замінити одного міністра і не замінити систему ― це просто заміна особи, і все. Тут важливо, щоб нові люди формували нові відносини. Будемо сподіватися, що у них встановиться така собі синергія. Треба сказати відверто, що ці зміни почалися при міністрові Резнікову ― і пан Дейнега, і пан Жумаділов призначені при ньому. Але зміни почалися занадто пізно, вже після скандалів. Я вважаю, що міністрові треба було починати змінювати ситуацію ще до великого вторгнення, бо було дуже багато нарікань щодо його попередника ― пана Тарана. Тій спадщині, яку отримав Резніков, не позаздриш. Якби він одразу почав реформи, а не після низки скандалів, то все склалося б трохи інакше.
Олександр Лєонов. Фото: Вільгельм Смоляк
― Вам не здається, що наступника Резнікова спробують антикорупційно топити, тому що існує, наприклад, задача дискредитувати військово-політичне керівництво України перед західними партнерами? Це просто припущення.
― Тут питання принципове ― чи є підстави щось припускати? Бо коли немає серйозних підстав у вигляді документів, а є якісь припущення, то це одна справа. А коли є документи і серйозні підозри, то це інша справа. У пана Умєрова є один важливий бонус ― він прийшов у систему із поза системи. На певному етапі він має такий собі "тефлоновий імідж", бо попередні контакти і проблеми ― це питання до його попередників. Але якщо він не почне переглядати сумнівні контракти і не почне говорити із суспільством відверто, як це належить, то історія може повторитися, на превеликий жаль. Тому єдині ліки ― це відкритість, комунікація із суспільством і подальше реформування міністерства.
― Колеги-журналісти написали, що призначенням Рустема Умєрова президент Зеленський посилає зрозумілий і сильний меседж західним експертам та політикам, адже шириться кількість спроб описати сценарій закінчення війни, за якого частина територій України залишилася б під контролем Росії. Наприклад, вийти з війни без Криму. Мовляв, спробуйте про це поговорити з міністром оборони, правозахисником ― кримським татарином. Як вам така конфігурація?
― Вона має право на життя. Але питанням миру чи перемир’я буде займатися не міністр оборони. Міністр оборони займатиметься забезпеченням Збройних Сил України, для того щоб ЗСУ дали українській дипломатії потужну платформу для розмови про повну деокупацію України.
Рустем Умєров
Рустем Умєров з 2003 до 2010 року працював у компанії “lifecell”, де пройшов шлях від начальника управління до начальника департаменту. Умєров був помічником народного депутата України, лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.
2019 року Умєрова обрали народним депутатом України, він був членом фракції партії "Голос". 7 вересня минулого року Верховна Рада проголосувала за призначення його головою Фонду державного майна України.
Протягом розв'язаної Росією повномасштабної війни проти України Рустем Умєров брав участь в організації обміну військовополоненими, входив до складу делегації на переговорах із Росією у березні 2022 року та був частиною делегації, якій вдалося розблокувати українські морські порти завдяки "зерновому коридору".