Ілюстративне фото. Джерело: твіттер-сторінка "Володимир Зеленський"
Війна України та Росії є війною парадоксів
Парадоксальність ситуації полягає в тому, що нині українська армія на півдні Запорізької області наступає меншими силами на більші сили противника та все одно має успіхи, звертає увагу Владислав Селезньов. "Ба більше — співвідношення втрат, навіть у найкритичніших моментах, складає один до одного. Тобто за рахунок професійної майстерності, ретельного планування бойових операцій і всебічного їх забезпечення ми досягаємо саме таких результатів. Але війна — це дуже серйозні втрати, ми маємо пам’ятати про це. Ворог не лише підступний, він має відповідний ресурс для того, щоб чинити спротив. У будь-якому разі, щоб мінімізувати наші втрати, нам потрібна сучасна техніка. І техніка для розмінування територій, і техніка, яка дозволятиме нам вражати ворожі об’єкти на великих відстанях. Саме тому постійно актуалізоване питання і передання нам ракет типу ATACMS для знищення ворожих об’єктів на відстані на сотні кілометрів, і передання літаків-винищувачів F-16".
ATACMS — твердопаливна балістична ракета класу земля-земля виробництва американської компанії Lockheed Martin. Дальність застосування — до 300 км. Пусковими установками ракет ATACMS є реактивні системи залпового вогню M270 MLRS та M142 HIMARS, уже поставлені для ЗСУ. Пусковий контейнер ATACMS має кришку з візерунком із шести кіл, як на стандартній кришці ракети MLRS — ред.
Ворог змушений перекидати частину своїх оперативних резервів у Запорізьку область
На плечах ворога, який відступає, ЗСУ просуватися технічно неможливо, адже за першою лінією оборони знову починаються мінні поля, зауважує Владислав Селезньов. Хоча їхня щільність замінування не така велика, як це було раніше, коли на деяких ділянках фронту вона становила п’ять мін на квадратний метр. "Тут варто згадати вислів генерала Тарнавського про те, що 60% свого часу РФ витратила, щоб створити оборонні та захисні споруди саме перед першою лінією оборони "імені генерала Суровікіна", і по 20% часу — на другу та третю лінії".
Бригадний генерал Олександр Тарнавський очолює підрозділи Сил оборони України на Південному напрямку — ред.
Ворог ще має ресурси, щоб чинити спротив, додає військовий експерт. "За останній час у район Токмака було переміщено підрозділи щонайменше двох повітряно-десантних дивізій. Одна з них — 76-та — донедавна перебувала в оперативному резерві на території Луганщини, а інша — 7-ма — переміщена з півдня Херсонської області. Тобто із цих двох дуже важливих ділянок фронту ворог був змушений перемістити частину своїх оперативних резервів, щоб ущільнити бойові порядки своєї армії на півдні Запорізької області, зокрема на Токмакському напрямку".
Владислав Селезньов. Фото: ФБ-сторінка
До середини жовтня бачитимемо динамічну ситуацію на полі бою
"Маю зауважити, що фактично бойові дії на півдні Запорізької області відбуваються щонайменше на чотирьох напрямках — Василівському, Токмакському, Бердянському і на стику Запорізької та Донецької областей, де відбуваються тактичні бойові дії. Інтенсивність застосування артилерії та авіації там просто вражає. Маю на увазі район Вугледара. Тому впевнений, що найближчі місяці, десь до середини жовтня ми будемо бачити динамічну ситуацію на полі бою. Адже крім тієї ділянки фронту, до якої прикута увага світової спільноти, це Запорізька область, не менш буремні події відбуваються на Куп’янсько-Лиманському напрямку та на інших ділянках. Ворог намагається проводити контратаки. Куп’янський напрямок розташований на відносно невеликій відстані від Російської Федерації. А це означає, що ворог має можливість у досить безпечних умовах переміщувати все те, що потрібно для забезпечення угруповання російської армії на Куп’янсько-Лиманському напрямку. Щодо переміщення з Лиманського напрямку підрозділів 76-ї повітряно-десантної дивізії, то, з одного боку, десантники досить легкі на підйом, тому є можливість їх переміщати досить оперативно між різними ділянками фронту. Але водночас ця логістика значно довша і складніша, аніж якщо перекидати підрозділи з району Бахмута".
Ворожа техніка стрімко перетворюється на попіл
"Ключова історія, що нині розвивається на полі бою вздовж усієї 1450-кілометрової лінії бойового зіткнення, пов’язана в першу чергу з ресурсами. Та сторона, яка має повноцінне забезпечення і спроможна оперативно реагувати на всі виклики, володіє перевагою на полі бою. Саме тому так важливо спостерігати зараз за зведеннями від українського Генштабу, який звітує про знищення ворожого озброєння, техніки і зокрема вантажівок. Ми бачимо, що останнім часом ці цифри збільшились у рази, у тому числі спеціальна ворожа техніка противника стрімко перетворюється на попіл. Що відбувається? Українська армія системно та послідовно нищить бойовий потенціал путінської армії, її логістичні можливості, і це добра новина. Йдеться про тилові райони ворога, де він зосереджує склади з боєприпасами і розміщує резерви основного складу в бронетехніці та озброєнні. Усе це системно й методично перетворюється на попіл і зусиллями українських розвідників, і вправними діями українських гармашів та пілотів".
Росіяни намагаються здійснювати контратаки
"Для своїх контратак росіяни застосовують підрозділи "Шторм-Z". Вони укомплектовані за рахунок вчорашніх ув'язнених. Тобто ту тактику, яку свого часу застосовував Євген Пригожин зі своїми "вагнерівцями", зараз активно застосовує російська окупаційна армія. Тому саме підрозділи "Шторм-Z" залучаються до безглуздих бойових атак, в яких гине неймовірна кількість особового складу ворожої армії. Якщо ми сюди додамо абсолютно недолугу систему медичної евакуації, то ті цифри, які бачимо щодня у зведеннях Генштабу щодо вбитих російських окупантів, можна сміливо множити на два — і будемо мати реальні цифри щодобових ворожих втрат. Але водночас маємо розуміти, що для такого типу атак використовується такий собі "непотріб". Бо високопрофесійні й добре забезпечені російські підрозділи нечасто залучаються до такого роду дій, вони більше забезпечують оборону периметру і лише час від часу задіюються в таких атаках. У будь-якому разі у ворога ще є ресурси, тому на фронті ситуація невизначена. На перебіг подальших дій буде впливати дуже багато факторів", — резюмує Владислав Селезньов.