На фото: військовий 45-ї окремої артилерійської бригади з позивним "Мадяр". Фото: Facebook-сторінка Роберт Бровді
Виявлення мін, їх знищення і точність наведення боєприпасу
Командир роти ударних безпілотних авіаційних комплексів "Птахи Мадяра" 59-ї окремої мотопіхотної бригади Роберт Бровді із позивним "Мадяр" під час свого виступу на IT-конференції iForum назвав, на його думку, найбільш потрібні речі, на яких мають зосередитися винахідники та виробники: "Я наведу маленький приклад. Момент, коли ми тотально обороняли нашу країну, домінуюча кількість втрат особового складу була пов’язана з артилерійською діяльністю ворога. Сьогодні, коли ЗСУ перейшли до контрнаступальних кроків та рухів і заходять на ворожі території, третину втрат забирає на себе ситуація з ворожим мінуванням. Сьогодні ми гинемо і травмуємося тому, що просуваємося по територіях, котрі рік інтенсивно, у будь-який спосіб мінувалися ворогом, який розробляв і нарощував кількість ударних літаючих засобів. Зосередимо увагу на ключових моментах. Нам потрібні технології розпізнавання вибухових засобів за рахунок наземних чи літаючих дронів. Розпізнавання мін як наземним шляхом, так і льотним. Нам критично потрібні дрони, котрі зможуть знищувати те, що вони знайдуть, щоб ми це не робили власноруч, ціною життів та здоров’я бійців, розвідників, інженерів, саперів. І звісно, нам потрібне вирішення питань уніфікації нашої ударної аеродіяльності. Уніфікація боєприпасів — це перше, що на сьогодні робиться самотужки в десятках майстерень чи бійцями на колінах. Уніфікація ініціювання вибуху, для того щоб дрон, долетівши, зробив свою роботу, а не просто впав. І далі — інтелектуальне вирішення донаведення дрона на ціль в умовах, коли втрачено зв’язок з пілотом, але ціль захоплена і буде вражена дроном самотужки. Виявлення мін, їх знищення і точність наведення боєприпасу. Це узагальнено те, що стосується безпосередньо ІТ".
Бізнес сам має захищати об’єкти критичної інфраструктури
Обговорюючи нові безпекові виклики у воєнний та післявоєнний час, упродовж конференції говорили також про захист об’єктів критичної інфраструктури. За словами народного депутата України, заступника голови Комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації Олександра Федієнка, загалом в Україні приблизно 20 тисяч об’єктів критичної інфраструктури: "Більша частина з них — 90% — належить комерційним структурам. Дуже важливе питання — бізнес має розуміти, що він сам повинен захищати об’єкти критичної інфраструктури. Важливо усвідомити, що коли ви підпадаєте під визначення об’єкта критичної інфраструктури, то ви повинні вибудовувати власні механізми захисту — у повітрі, на землі та в кіберпросторі".
Експерт компанії Octava Defence Дмитро Нєкраха презентував одне з можливих рішень для захисту об’єктів критичної інфраструктури – уніфіковану платформу захисту "Сфера": "На відстані 30 км від об’єкта критичної інфраструктури ціль визначається завдяки використанню радіолокаційної станції. Наступний етап — два кола акустичних датчиків, що розташовані 2-7 км від об’єкта. Вони визначають напрямок на ціль, азимут, кут місця цілі. Інтелектуальна система також визначає цілі, особливо на низьких висотах, вона може працювати до 5 км вгору і 10 км від об’єкта. Інформація у терміновому режимі обробляється автоматичною системою керування і подається запуск на дрон-безпілотник або передається команда силам ППО. Це комплексна система захисту об’єктів критичної інфраструктури. Ціль можна помітити заздалегідь. Для БПЛА у нас є 10 хвилин, а для крилатих ракет — 2 хвилини. Тому дуже важливою є автоматизація цього процесу. ППО збиває дуже високий відсоток, шана і дяка їм. Але небезпека існує, і шахед за тисячу доларів руйнує об’єкт, що коштує мільярди. Зараз ініціатива має бути у власників об’єктів критичної інфраструктури, це на 90% приватні компанії. Вони мають витрачати якусь частину своїх грошей, щоб захиститись. Слід психологічно пройти цей етап. Коли вони бачать руйнування, то вже готові зробити цей важливий крок. А ми готові постачати технологічні рішення".
Фото: s.dou.ua
"Триває перша у світі кібервійна"
Розвиток технологій важливий також для ефективної роботи спецслужб. На цьому наголошує начальник Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк: "Сьогодні триває перша у світі кібервійна, є безліч її складових. Це і кіберрозвідка, і кібератаки, які необхідно проводити для стримування ворога. Тут в усьому використовуються новітні технології. Надзвичайно важливе значення має розвідка з відкритих джерел. Для того щоб встановити ту чи іншу структуру, до якої треба потрапити й отримати важливу інформацію, спершу необхідно отримати певні технічні дані — ай пі адреси, домени, сервіси, операційні системи. Щоб у подальшому здійснити відповідне проникнення. Сьогодні ми здійснюємо сотні акцій кіберрозвідки, отриману інформацію ми передаємо ЗСУ, службі зовнішньої розвідки, МЗС, ОП. Це інформування про плани та наміри супротивника, переміщення військ та об’єктів, про можливі атаки, обхід санкцій, низка технічної інформації щодо новітніх розробок. Таку інформацію надзвичайно важко було отримати в минулі часи, треба було вербувати особливо цінних агентів, аби вони проникли до тих структур. А сьогодні ми ці речі можемо робити швидко та ефективно завдяки технологіям. Інший важливий напрямок — інформаційна безпека: виявлення каналів розповсюдження дезінформації, виявлення агентів впливу, ботоферм. РФ щомісяця організовує близько тисячі дезінфомаційних кампаній, як на території України, так і на територіях інших держав. Ще один напрямок — ідентифікація військових злочинців. Це специфічні програми різного роду. Наприклад, ідентифікація за фото конкретних людей. Служба безпеки здійснює розслідування військових злочинів, у нас тисячі ідентифікованих військових злочинців і вже сотні отримали підозри та вироки суду. Це і зрадники, і колаборанти, і коригувальники, яких ми встановлюємо за допомогою сучасних технологічних механізмів".
Школа "Боривітер" навчила понад 13 тисяч військовослужбовців
Ще один важливий аспект під час впровадження військових технологій — це навчання. До Збройних сил приходять люди з різним професійним досвідом, тому потребують додаткової підготовки. З квітня минулого року в Україні працює військова школа "Боривітер". З початку існування школа розробила програми підготовки та навчила понад 13 тисяч військовослужбовців за різними напрямами. Розповідає співзасновник громадської організації "Військова школа Боривітер" Орест Білоус: "Це почалося у квітні, на самому початку вторгнення. Була базова потреба навчити людей правильно користуватися радіозв’язком і дронами. За чотири місяці це переросло в досить серйозну організацію, почали додаватися різні напрями, і ми побачили величезний попит на це у Збройних силах. У нас досі все заброньовано на кілька місяців наперед. Зараз наша пропускна здатність — півтори тисячі військовослужбовців і 12 напрямків. На сьогодні вже маємо 13 тисяч випущених військовослужбовців, у школі працює 100 інструкторів. Ми не працюємо з цивільними, лише з військовими. Це завжди безоплатно для них, адже маємо фонди і ґранти. Ми дуже швидко оновлюємо наші програми у динаміці фронту. Курсанти вийшли, попрацювали на фронті, отримали досвід роботи з певним дроном, повернулися до нас із відгуком, ми це опрацювали й інтегрували назад у програму. Зміни відбуваються абсолютно нон-стоп, бо війна — непередбачуваний процес, тому наш центр працює без зупинок, весь час створює проаналізовані уроки. Ми співпрацюємо зі спеціальним центром НАТО у Португалії, вони вже трохи вражені нашою динамікою. Раніше ці програми у наших навчальних центрах оновлювалися раз на 15 років, зараз — раз на тиждень. Сьогодні дуже важливо працювати з РЕБом, тому що від росіян прилітає величезна кількість дронів, у них є великі досягнення. Найдовші наші програми навчання тривають три тижні, а починали ми з тижня у 2022 році. Працюємо з військовими в аудиторіях і на полігонах".
На платформу Brave 1 подали вже близько 400 розробок
Розвиток військових технологій є одним із пріоритетів держави. На сьогодні українські компанії, які мають розробки у цій галузі, можуть подати свій проєкт на платформу Brave 1. Цю координаційну платформу в галузі військових інновацій та оборонних технологій заснували Міністерство цифрової трансформації, Міністерство оборони, Генеральний штаб Збройних сил України, Рада національної безпеки і оборони, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості та Міністерство економіки. Керівниця проєкту Brave 1 Наталія Кушнерська розповідає, що за три місяці, відколи запрацював цей проєкт, на платформу подали близько 400 розробок: "У нас на сайті є 12 вертикалей, які визначені пріоритетними, є також додатковий трек "інші", які також можуть подавати свої розробки. Серед пріоритетів — наземні роботизовані комплекси, вже понад 70 заявок подано саме в цій структурі. Далі це системи РЕБ і РЕР, системи сповіщення, окопний РЕБ, протидія дронам. Крім того, це всі можливі технології від систем наведення, радіокомунікації, детекції до управління та кібербезпеки. Ми побудували просту і велику систему, щоби будь-хто, незалежно від форми власності та статусу, міг подати свою розробку на нашій платформі. До двох тижнів заявка проходить процедуру військової експертизи, ми залучили понад 500 експертів, і розробник отримує зворотний зв’язок. До речі, на сьогодні вже оцінено 200 розробок. Щодо фінансування, є декілька треків. Це ґрантова програма, залучення інвестицій, робота з фондами. Сьогодні ми маємо створювати дешеві, технологічно розумні розробки, щоби переважати ворога не ресурсами, а смарт-рішеннями".
Будь-яка людина, стартап або компанія можуть представити свою ідею або продукт через кластер оборонних технологій Brave 1 та здобути ґрант. Завдяки такій координації зусиль вдасться посилити оборонну здатність країни, ефективно використовувати ресурси завдяки технологічним інноваціям і найголовніше — зберігати життя військових та цивільних.