Фото: Укрінформ
"Війна дещо сповільнила процеси розгляду справ. Коли суд створювався, ідея була в тому, що суд повинен ухвалювати рішення, які будуть обгрунтовані і відповідати практиці ЄСПЛ без зволікання судового розгляду. Я би не сказав, що на сьогодні це питання можна остаточно оцінювати, проте попри війну суд показує результати", — розповів Микола Глотов.
Разом з тим, як додав суддя далі, війна вплинула на роботу суду та, зокрема, швидкість розгляду справ: "Коли, наприклад, оголошується повітряна тривога, якщо учасники процесу, працівники суду бажають пройти в укриття, то оголошується перерва в засіданні. Таким чином розгляд справи сповільнюється. Другий момент: коли в грудні-січні вимикали світло, то, на жаль, це торкнулося й Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. В нас були випадку, коли ми могли провести засідання, оскільки мали генератори, але мали згодом проблеми із написанням судових рішень, оскільки генератори забезпечували лише роботу залів судових засідань, а не кабінету судді.
Третім чинником є збільшення роботи суду: після 24 лютого категорію справ, які ми розглядаємо, розширили. Якщо раніше ми розглядали лише кримінальні справи та цивільні справи, які стосувалися необґрунтованих активів, то після повномасштабного вторгення ВР ухвалила закон, яким до нашої компетенції віднесли розгляд справ про санкції. Якщо суд першої інстанції, тобто Вищий антикорупційний суд, ухвалює рішення застосувати до певних осіб, причетних до фінансування РФ, фактично терористів, але вони мають на території України певне майно, Мінюст звертається до Вищого антикорупційного суду з позовною заявою, щоб це майно конфіскувати. Ті, хто не погоджується з рішеннями, які ухвалює Вищий антикорупційний суд, тепер мають право подати до нас апеляцію".
Як зазначив Глотов далі, розгляд таких резонансних справ, в рамках яких суд конфіскує майно в росіян, які фактично спонсорують тероризм, не лякає його та його колег: "Про погрози невідомо, адже якби вони були, судді зверталися б до Вищої ради правосуддя і до Генерального прокурора щодо подібних фактів. Дискомфорту також немає. Проте в цьому випадку має значення обсяг матеріалів, а також те, як поводить себе сторона в судовому процесі. Є учасники, які в судовому процесі можуть поводити себе таким чином, щоб затягнути процес — заявляти безліч клопотань, відводів. Але це ніяк не відрізняє справи, пов’язані з конфіскацією активів через санкції, від кримінальних справ, коли вирішується питання, чи особа винна".
