Фото: credo.pro
Організуйте безпечне місце вдома
Незважаючи на тривоги і безсонні ночі, нам необхідно жити далі, переконана Світлана Тімофєєва. Ми повинні навчитися балансувати між рутинним життям і тривогами. В цьому допоможе облаштоване безпечне місце вдома між двох стін в коридорі, наприклад, яке треба підготувати заздалегідь. Діти облаштовують його собі іграшками, де продовжують своє життя, але вже під час тривог. Там, каже психологиня, можна і перепочити, і виспатися.
Шукайте вихід із ситуації, бо він є
Не треба панікувати і казати, що все буде добре, радить Світлана Тімофєєва, бо ми не знаємо, як буде. "Важливо зосередитися на тому, як впоратися з тим, що відбувається зараз. Питати в людей поруч, що ми можемо зробити, щоби уберегти своє життя". Якщо говорити тривожній людині, що все буде добре, а потім станеться інакше, тоді вона може впасти у паніку. "Якщо ж шукатимемо вихід, то тоді людина зрозуміє, що він є з будь-якої ситуації.
Тривога і страх — це нормально
Тривога і страх є нормальними станами, вони допомагають вижити. Так працює наш мозок. Він нам сигналізує про небезпеку. "Коли ми розуміємо, як впоратися з небезпекою, тоді наш мозок заспокоюється, бо він має чіткий план: я маю піти в укриття, взяти із собою речі, я маю вижити. Тоді лише ми заспокоюємося. Коли нема розуміння, що робити, то стан тривоги посилюється і починається паніка".
Паніку треба "заземляти" фізичним навантаженням
При паніці варто "заземлятися", повертатися мозком та емоціями до тіла, щоби воно відчувало фізичне навантаження, радить психологиня. "Допоможуть в цьому фізичні вправи, прибирання, пересування речей, можна лягти на підлогу, доторкнутися до нерухомих речей. Тоді тіло заспоковатиметься. Варто називати речі навколо вголос. Бо коли чуєте власний голос, мозок тоді фіксує, що "я живий". І відбувається повернення до себе".
Коли є поруч людина, яку накрила панічна атака, треба взяти її за руку, щоби вона відчула когось біля себе, що біля неї хтось перебуває, каже Світлана Тімофєєва. "Щоби людина переключилася. Бо страх і панічні атаки в нашій голові. Коли ми повертаємо людину в реальність, тоді вона більш адекватно реагує на все навколо".
Ритуали, плани, систематичність повертають до життя
Світлана Тімофєєва радить дотримуватися вибудуваних заздалегідь планів і щоранку проводити ритуали: "ритуал сніданку, ритуал пиття кави. Те, що маєте робити постійно, незважаючи ні на що".
Коли людина вночі перебувала в сильній тривозі, мозок все одно знає, що "прийде час, що я маю робити щось постійне, рутиннне, ритуалізоване та стабільне. Тоді ми заспокоюємося." Радить з колегами щоранку за філіжанкою кави робити емоційне розвантаження. Бо "емоції треба опрацьовувати і проговорювати їх. Якщо їх стримувати, то вони залишаються всередині і розхитуватимуть надалі наше тіло. Треба, щоби обов'язково був час на розвантаження цих емоцій. Дуже важливо 15-20 хвилин виговоритися. І при цьому не очікувати, що хтось вирішить ваші проблеми. Якщо тривожний стан не зникає, тоді треба звернутися до спеціаліста".
Перечитування прогнозів і новин вводять у стан заціпеніння
Щодо перечитування новин щовечора, а особливо прогнозів, які можуть і не справдитися, то Світлана Тімофєєва описує цей стан, як заціпеніння: ще нічого не відбулося, а ви вже перебуваєте у напрузі. Бо страх — це м'язовий спазм. "Коли тіло сильно напружене певний час, тоді втомлюється наша психіка та тіло. Краще не читати непотребу, читати тільки те, що реально інформує. Варто підготуватися до того, що реально може статися. Бо коли трапиться реальна загроза, тоді не вистачить сил із цим впоратися".
Безсонна ніч попереду — сплануйте активності
Психологиня розповідає, що ми завжди використовуємо те, що в нас є, на нашу користь, що б не відбувалося. "Якщо попереду вас чекає безсонна ніч, треба спланувати активності. Бо в тривозі ми можемо рухатися забагато. Ми переводимо тривогу в тіло, і тоді тіло впорується через фізичні навантаження. Страх повинен допомогти нам виживати і впоруватися зі складними і важкими ситуаціями".