Фото: ДСНС
"Не всі 160 тисяч квадратних кілометрів суходолу є замінованими або небезпечними"
Внаслідок російського вторгнення Україна стала однією з найзамінованіших країн у світі. На сьогодні близько 160 тисяч квадратних кілометрів суходолу потрібно обстежити на наявність вибухонебезпечних предметів. Для порівняння: за площею це приблизно дві Чехії або пів Польщі. Уряд ставить за мету, щоб вже за десять років 80 відсотків цих територій були безпечними. Такі терміни під час конференції "Гуманітарне розмінування в Україні: проблеми та шляхи вирішення" озвучив представник Секретаріату Національного органу з питань протимінної діяльності, яким є Головне управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Міністерства оборони України Сергій Зубаревський.
"Завдання досить реальне, якщо підійти до вирішення цього питання креативно, з дотриманням стандартів, які на сьогоднішні існують. Ми розуміємо, що всі ці 160 тисяч квадратних кілометрів суходолу не є замінованими або небезпечними. Частина цієї території є вільною від вибухонебезпечних предметів. І першочергова задача — виявити з цих 160 тисяч кілометрів, яка частина вже безпечна, а яка частина підлягає подальшому розмінуванню і роботі з нею" — зазначає Зубаревський. За його словами, креативний підхід — це застосування новітніх засобів, зокрема дронів, роботизованих систем, системи зі штучним інтелектом, які можуть без втручання людини визначати наявність небезпеки шляхом дослідження результатів обстеження території дронами. Тобто це креативний підхід — не зациклюватися на старих методах, коли пішки обходили і з'ясовували, чи ця територія забруднена.
Зубаревський вважає, що це дозволить пришвидшити дослідження території, тому що розмінування фактично складається з трьох частин — це нетехнічне обстеження, технічне обстеження і безпосереднє розмінування. Нетехнічне обстеження здійснюється на потенційно небезпечній території, яка ділиться на три частини — та частина, яку можна вилучити з переліку небезпечних територій, і вона вже може надалі використовуватися, та територія, яка ймовірно забруднена, і та територія, яка точно з'ясована, що є забрудненою. Територія, яка ймовірно забруднена, повторно досліджується, здійснюється технічне обстеження, щоб з'ясувати, чи дійсно там є забруднення, чи її можна також вилучити з підозрілих. А забруднена територія розміновується.
"В Україні вже є 7 сертифікованих протимінних операторів, планують ще 10-12"
Система перевірки в Україні вже створена, зауважує Зубаревський. "У нас є органи оцінки відповідності і створена система управління якістю розмінування, яка складається з двох частин — це гарантія якості, тобто впевненість в тому, що оператор, який заявив свою спроможність розмінувати, дійсно на це спроможний, і контроль якості — це перевірка результатів роботи операторів протимінної діяльності. Станом на сьогоднішні у нас сертифіковано сім операторів, зокрема HALO Trust, Demining Solutions, Данська група біженців, Швейцарський фонд гуманітарного розмінування, Норвезька допомога людям. Серед них є два комерційних українських оператори — Demining Solutions і Укроборонсервіс. Крім того, кілька організацій подали документи на сертифікацію та готуються до того, щоб пройти сертифікацію і розпочати виконання завдань гуманітарного розмінування. Що позитивно, всі оператори працюють за рахунок донорів. Тобто наша держава не витрачає кошти на те, щоб забезпечити діяльність цих організацій. Зараз проходять сертифікацію близько 10-12 організацій, які планують стати операторами протимінної діяльності", — каже він.
"Необхідно вдосконалити процедуру акредитації операторів протимінної діяльності"
На думку ексзаступниці міністра внутрішніх справ Мері Акопян, яка під час перебування на цій посаді координувала питання гуманітарного розмінування, необхідно вдосконалити процедуру акредитації операторів протимінної діяльності.
"Треба переглянути систему отримання акредитації і сертифікації. Тому що ці нормативи були прописані багато років тому, коли не було такої важливості цього питання та різкої необхідності запустити багато гравців на ринок. І це має бути переглянуто, скорочено, оптимізовано і підходити під сучасні умови, в яких ми живемо. Зараз величезна кількість приватних і міжнародних організацій, які хочуть зайти як оператори зі своїм ресурсом, зі своїми фахівцями, технікою, фінансовими ресурсами для того, щоб оплачувати все це. І ми маємо відкрити цей ринок для приватників і не перешкоджати, не створювати бюрократичні перепони для того, щоб цей захід тривав рік або півтора. На сьогодні є компанії, які подались на акредитацію 9 місяців тому і ще не отримали її. Тобто, це не погано і не гарно, це реальність, в якій ми живемо. Ніхто не був готовий до таких масштабів, але це процес трансформації, процес еволюції будь-яких структур, які мають робити свою справу. Саме тому я закликаю до того, щоб і уряд, і приватні компанії, і міжнародні компанії долучались до того, щоб ці правила гри сформувати, трансформувати під сьогоднішню реальність і адаптувати для того, щоб всім легко працювалося", — коментує Акопян.
Ексзаступниця міністра внутрішніх справ наголошує: "будь-яка компанія має бути ретельно перевірена, дійсно відповідати тим стандартам і правилам поводження з вибуховими речовинами, мати рівень професійності. Це дуже важливо, тому що вони мають нести відповідальність за ту роботу, яку вони будуть виконувати на нашій території. Але водночас величезна кількість регламентів для проходження цього шляху має бути скорочена і переглянута". "Якщо, наприклад, сертифікаційний центр розглянув документи компанії за тиждень, а по регламенту стоїть три тижні, то треба дати можливість швидше відповідати. Тобто незначні бюрократичні елементи, які перешкоджають швидкій розбудові цієї інфраструктури і напрямку, треба переглядати і адаптувати під сьогоднішній наш запит", — додає вона.
"Аграрні землі розміновуються в останню чергу, і це проблема"
Нагальним завданням є розмінування сільськогосподарських угідь. Від швидкості та ефективності цього процесу залежить і продовольча безпека, і робота агробізнесу. Представниця агрохолдингу "Аграрні системні технології", депутатка Бучанської районної ради Київської області Олеся Василець привертає увагу до проблем приватного бізнесу.
"Проблема в тому, що після деокупації Київської області більшість сільськогосподарських земель, а це саме пайова земля, ведення особистого селянського господарства, опинилися замінованими або на територіях, де велися бойові дії. Тобто, наприклад, на тих територіях, які були вже визначені як заміновані, а також тих територіях де велися бойові дії. У наших колег з компанії "Агрія" підірвався працівник на тракторі в полі, і вони власноруч закупили своє обладнання з розмінування, детектори, і просто снарядили своїх співробітників, які пройшли якесь YouTube-навчання й пішли й вручну розмінували ці поля", — зазначає Василець.
На її думку, "це неадекватна ситуація, тому що, по-перше, це ніяк не регулюється зараз законом, а тому будь-яка людина може просто вдягти на себе обладнання і піти свою землю розмінувати. По-друге, це небезпечно з точки зору здоров'я і життя людини. А третя проблема в тому, що аграрні землі приватного бізнесу розміновуються в третю чергу після тих міст, де проживають люди, де є безпосередньо населення, і після стратегічних інфраструктурних об'єктів. Тобто, аграрні землі розміновуються в останню чергу. І яка проблема на цьому ґрунті виникає? Оскільки це пайова земля, компанії беруть в оренду безпосередньо у людей ці паї, платять кожного року оренду, але посівна не запускається. Єдине — ми не платимо податки зараз, тому що отримали довідку від Макарівської селищної ради про те, що ця земля є замінованою і що ми можемо не платити за неї податки на час, доки вона не буде розмінована. Але ж оренду ми платимо, а посівна не запущена. Тобто ці землі, передані в виробництво, простоюють без посівної, а ми не платимо податки, не заробляємо, але платимо оренду. Тож йдуть додаткові витрати, і бізнес втрачає великі кошти. Я ставила питання представникам Міноборони, як швидко буде запущена державна програма з розмінування аграрних земель, тому що від цього залежать безпосередньо прибутки, які втрачає компанія, і податки, які втрачає держава і місцевий бюджет від сплати агрохолдингів".
"Розмінувати навіть тисячу гектарів — це дуже великі кошти"
Щодо земель, які взяли на облік і визначили, що їх потрібно буде розмінувати, то строки теж невідомі. "Колеги з тероборони, із місцевих військових формувань, кажуть, що це може зайняти від двох до п'яти років, якщо ми орієнтуємося суто на державну програму. Якщо ці строки будуть в межах норми, то ми можемо вже обирати — або нам все-таки витрачати кошти на приватну компанію, або чекати своєї черги на державне розмінування. Місцеві фермери, невеликі сільські господарства можуть це дозволити собі, а агрохолдинги будуть витрачати на це шалені кошти. Розмінувати навіть тисячу гектарів — це дуже великі кошти. Непомірні навіть для великої компанії", — зауважує Василець.
"Між бізнесом та владою має бути діалог"
Голова громадської організації "Український центр міжнародного партнерства", співорганізатор конференції "Гуманітарне розмінування в Україні: проблеми та шляхи вирішення" Анатолій Полковніков сподівається, що процес розмінування вдасться пришвидшити та зробити ефективнішим завдяки консолідації зусиль. Для цього, на його думку, необхідно налагодити конструктивний діалог між представниками бізнесу і державних органів.
"Наші державні структури дуже закриті, вони бояться інколи ділитись інформацією, а бізнес знаходиться з іншого боку цієї проблеми, бо він залежить від того, наскільки швидко будуть розміновані, наприклад, агротериторії. І коли бізнес бачить, що влада від нього закривається інформаційно, він вбачає у цьому, що від нього щось хочуть приховати. ДСНС і Міноборони сфокусовані на розмінуванні насамперед прифронтової території, і у них інколи не вистачає ресурсів. А бізнес не може чекати, бо він втрачає час і гроші, адже вони не можуть зараз посіяти зерно, не можуть вирощувати агрокультури. І вони створюють тиск інформаційний, звинувачують у зраді державні органи, що вони не йдуть їм на зустріч і не пришвидшують. Але вони не розуміють, що насправді є певні пріоритети, що є більш складні ситуації, коли в деякі населені пункти люди не можуть просто повернутися, їм немає де жити. У нас зараз близько 700 саперів в ДСНС, і вони просто не встигають розмінувати ці території, бо у нас, за оцінкою різних аналітиків, понад 30 відсотків територій небезпечні й забруднені вибуховими пристроями, які не розірвались. Але інколи в діалозі можна знайти неочевидні рішення. Наприклад, є такі міжнародні інструменти, як залучення приватних компаній, які займаються розмінуванням. І навіть якщо немає коштів, то є цільові програми, які фінансують такі заходи. І коли залучено до діалогу різні сторони: і благодійні фонди, і громадські організації, і представників бізнесу, і представників законодавчої та виконавчої влади — у кожного з них є своя точка зору. І коли ми ці точки зору об'єднаємо, ми можемо знайти рішення, яке початково очевидним не було на поверхні", — вважає Полковніков.
План розмінування сільськогосподарських земель
Згідно з даними Міністерства оборони України, на території дев'яти областей (це Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Миколаївська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська та Черкаська) потребують обстеження та за необхідності — розмінування сотні тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення. Представник Секретаріату Національного органу з питань протимінної діяльності, яким є Головне управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Міністерства оборони України Сергій Зубаревський каже, що на сьогодні сформований план розмінування сільськогосподарських земель.
"План створювався за поданням обласних військових адміністрацій, які подавали ті території, які підлягають розмінуванню. Відповідно, він має певну пріоритезацію, тобто всі землі розбиті на кілька етапів — які мають бути очищені в першу чергу, в другу чергу залежно від планів використання цих земель або тих культур, які планується на них вирощувати", — зазначає Зубаревський.
Які місця є пріоритетними для розмінування
Та передусім, зусилля спрямовують розмінування деокупованих сіл і міст, аби люди могли безпечно повернутися у свої домівки. Ще одне пріоритетне завдання для саперів — розмінування об’єктів критичної інфраструктури, — каже заступник начальника відділу організації піротехнічних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій Микола Дідик.
"Насамперед це розмінування ліній електропередач, водогонів, газогонів, доріг, залізниць. З такими великими обсягами робіт є потреба у збільшенні людського, а також технічного потенціалу для того, щоб оснастити ці групи з розмінування фахівців. Що стосується нашої служби, нас до початку широкомасштабного вторгнення було понад 600 фахівців, які займалися розмінуванням. Зараз ця цифра виросла до 1700. Це штатна чисельність, є понад 1200 фахівців. Зараз ми продовжуємо заходи щодо доукомплектування та навчання людей, яких ми набираємо на службу. Наскільки я знаю, також відбуваються такі процеси в Міністерстві оборони, вони збільшують кількість фахівців, які займаються розмінуванням. Також активно ведеться робота щодо залучення операторів протимінної діяльності, тобто є нові організації, які отримують сертифікат і можуть залучати своїх фахівців до виконання робіт з розмінуванням. Орієнтовно потрібно до трьох місяців, щоб людина отримувала необхідні знання для виконання робіт з розмінування. Звичайно, це практичний досвід і виконання робіт в полі, але ми намагаємося таких людей включати в групу з досвідченими фахівцями, щоб вони могли отримати необхідний досвід", — каже Дідик.
За його словами, "у ДСНС є потреба в оснащенні їх фахівців автомобілями для перевезення особового складу та обладнання для того, щоб могла група швидко доїхати до місця виконання завдань, а також це є автомобілі, які використовуються для транспортування вибухонебезпечних предметів. Крім того, дуже важливим є на цей момент оснащення підрозділів машинами механізованого розмінування, тому що вони дозволяють пришвидшити виконання робіт з розмінування. Зокрема, вони дуже ефективні при розмінуванні сільськогосподарських угідь, а також забезпечують більшу безпеку особового складу, тому що машини працюють дистанційно, що дозволяє в разі випадків підриву забезпечити людей, які знаходяться дистанційно на відстані".
Точно визначити скільки часу потрібно на повне розмінування України, можна буде лише тоді, коли завершяться бойові дії. Та беззаперечно одне: чим більш підготовленими на той час будуть фахівці, чим сучасніше обладнання для розмінування вони матимуть, тим швидше вдасться зробити всі території нашої країни безпечними для життя.
