Фото: tverezo.info
Як можна захистити ту частину Чорноморського узбережжя, яку контролює Україна?
Андрій Риженко зазначив, що зернова угода пролягала через територіальні води України, точка формування конвою була на зовнішньому рейді порту Одеси, і далі судна рухались у бік острова Зміїний. "Цей маршрут і був так званим зерновим коридором. Упродовж фактично десяти місяців він функціонував досить безпечно. Охорону забезпечувала українська сторона, це стосувалося здебільшого протимінної оборони, але росіяни у цей час не вели активних дій. А зараз інтенсивність обстрілів повернулась у статус 24 лютого. Хоча є певні позитивні зміни ― у нас з’явились берегові ракетні комплекси "Нептун" і "Гарпун", і це стримує супротивника заводити свої кораблі на дальність їх застосування. Фактично це вся північно-західна частина Чорного моря. Але росіяни можуть застосовувати свої кораблі, літаки і поза межами цього району. На сьогодні у морі ми не маємо, на жаль, таких платформ, які можуть наносити ракетні удари. Це могли б бути ракетні катери або ті ж винищувачі F-16, які мають на озброєнні ракети "Гарпун". F-16 перебували б у позиції чергування і патрулювання, але вони дуже потрібні на широкому сухопутному фронті. Тому не знаю, наскільки їм вдасться вирішувати всі завдання одночасно, але це буде серйозний елемент стримування для супротивника".
Країни НАТО дотримуються обережної позиції, а чи можуть підключитися інші країни до супроводу наших кораблів?
"Зараз усі країни дуже зацікавлені у продовженні зернової угоди, адже негативні наслідки її блокування будуть у першу чергу стосуватися розвинутих країн. Тут важливо було б розглянути можливість формування якихось коаліційних сил під проводом НАТО, які могли б здійснювати охорону цього гуманітарного проєкту. Для перебування кораблів можливо треба укласти угоду між НАТО і Туреччиною про те, що на період виконання цього конвою військовим кораблям дозволяється заходити, і вони не діють на підтримку ні України, ні РФ. Думаю, тільки сила зможе стримати Росію не застосовувати зброю. Угода між Україною і Туреччиною чинна, до того ж Туреччина є стороною зернової угоди, але вона не дуже поспішає діяти".
Чого можна очікувати 26 липня від засідання ради "Україна-НАТО" у контексті зернової колізії?
"На даному етапі буде лише загальна інформація. Але думаю, що в нашому МЗС зараз триває дуже інтенсивна робота над генеруванням можливих варіантів, про що можна просити наших партнерів. На минулому тижні офіційна представниця Пентагону повідомила про надання Україні чотирьох ЗРК NASAMS, і було сказано, що ці системи ідуть на підсилення протиповітряної охорони саме українських портів".
Андрій Риженко. Фото: ФБ-сторінка Andrii Ryzhenko
Як можна забезпечити прохід суден водами Чорного моря?
"Ми здатні протидіяти застосуванню росіянами зброї лише у північно-західній частині Чорного моря ― за допомогою берегових ракетних комплексів. Але Росія може застосовувати свої надводні кораблі із центральної частини Чорного моря та біля протоки Босфор. Там у нас немає сил протидії, тому й потрібна допомога партнерів. Насамперед це Туреччина, яка дуже зацікавлена у продовженні зернової угоди.
Щодо надводних дронів ― їхня ефективність обмежена. Тому що їх важко використовувати проти цілей, які рухаються. Надводний чи повітряний дрон досить ефективний при застосуванні по фіксованих цілях, які не рухаються. Якщо корабель супротивника перебуває у русі, то застосування морського дрона є проблематичним, бо треба постійно оновлювати цілевказання. Час, який дрон витрачає на підхід до позиції нанесення удару, може становити 5-6 годин, якщо йдеться про максимальну дальність застосування. Дронами неможливо замінити протикорабельні ракети, але певний ефект вони мають", ― підсумував Андрій Риженко.
