Фото: khers-on.com
Як відбувається обстеження конструкцій?
Артем Безуглий зазначив, що комісія з перевірки стану мостових споруд була створена під головуванням Віцепрем’єр-міністра з відновлення Олександра Кубракова з метою виконання рішення РНБО від 23 червня 2023 року. Основне завдання комісії ― з’ясувати реальний технічний стан мостових споруд по всій Україні та зрозуміти шляхи вирішення проблем, наприклад, що треба змінити у законодавстві та нормативних актах. "Спочатку ми розробили певні критерії, за якими відбиралися мостові споруди для огляду. Це технічний стан самої споруди ― таких станів може бути п’ять, згідно з класифікацією. Найгіршим є 5-й стан ― аварійний, 4-й стан ― це обмежено працездатний і т. д. Далі відбиралися об’єкти за найбільшою інтенсивністю руху, а потім ― великі та позакласні мости у містах. Чи не вперше в історії незалежної України ми зібрали інформацію щодо всіх мостових об’єктів, а це понад 28 тисяч мостів. Почали ми з Києва, тому що тут критична ситуація ― 15% аварійних мостів. Таких мостів у Києві 27. Обстеження проводять спеціалізовані організації, і кожен балансоутримувач мостів має проводити такі обстеження мінімум раз на 3-5 років".
Артем Безуглий. Фото: фейсбук-сторінка ДП "ДерждорНДІ"
Чи виконується ця норма перевірок під час війни?
"На жаль, ми спостерігаємо серйозну ситуацію, коли багато балансоутримувачів елементарно не дотримуються термінів необхідного обстеження і навіть не знають, в якому технічному стані перебувають мости. Якщо ми говоримо, наприклад, про Агентство відновлення (колишній "Укравтодор"), то там централізована система, таких мостів у нас 6 тисяч. Там є повна інформація про всі мости, які належать сфері управління Агентства. Така ж ситуація і в Укрзалізниці. А якщо ми говоримо про міста і села, то інформацію знайти дуже важко. Закликаю усіх балансоутримувачів виконувати державні будівельні норми і регулярно проводити обстеження мостових споруд".
Якою є відповідальність балансоутримувачів, якщо вони не проводять перевірки мостів?
"В Україні понад 28 тисяч мостів. За 6 тисяч мостів відповідає Агентство відновлення. Це мости, які знаходяться на автомобільних дорогах загального користування державного значення, тобто поза межами населених пунктів на великих магістральних дорогах. За 10 тисяч мостів відповідають обласні державні адміністрації. Це невеликі мости, які знаходяться на дорогах місцевого значення між селами, районами. Ще 6 тисяч ― мости, які знаходяться безпосередньо у містах і селах, серед них і Київ, де ситуація є чи не найгіршою серед усіх балансоутримувачів. Наступні 6 тисяч ― це залізничні мости або ті мости, де є залізниця і поруч автодорога. Відповідальність, аж до кримінальної, за належне утримання цих мостів несуть безпосередньо балансоутримувачі. Це прописано в законодавстві.
Ми розуміємо, що може бути недостатньо фінансового ресурсу, щоб відновити той чи інший міст. Але є певні роботи, які можна виконувати у рамках експлуатаційного утримання. Ці роботи не потребують багато коштів, але вони продовжують термін служби мосту. Наприклад, можна вчасно робити гідрофобізацію залізобетонних поверхонь та тіла опор, простіше кажучи, належно утримувати основні елементи, вчасно герметизувати тріщини, ліквідовувати незначні відшарування арматури. Елементарно ― регулярно фарбувати металеві мости, видаляти корозію. Якщо цього не робити, то міст дуже швидко старіє і руйнується. Сьогодні середній вік мостів в Україні ― 60 років. А міст має служити десь 80-100 років".
Міст Патона у Києві. Фото: gmk.center
Чому аварійні споруди і досі експлуатуються, наприклад, міст Патона у Києві?
"Це питання варто ставити балансоутримувачу, тобто Київській міській владі. Міст Патона востаннє обстежувався у 2020 році, але він був визнаний аварійним ще у 2017-18 роках. Відповідно до стандартів, якщо міст аварійний, то він має щороку обстежуватись, щоб зрозуміти, які обмеження для руху треба зробити, або який комплекс протиаварійних заходів треба здійснити. Варто використовувати найкращий світовий досвід. Якщо в країнах Європи міст визнано аварійним, але він стратегічно достатньо важливий, бо може зупинитися сполучення між цілими регіонами, то там монтують спеціальні датчики на основні елементи мосту. Ці датчики передають у режимі онлайн інформацію про те, як себе повить той чи інший елемент, а отже, балансоутримувач може спрогнозувати, чи не станеться найжахливіше щодо руйнації мосту. Такі заходи треба вживати і на мосту Патона".
Насамкінець Артем Безуглий констатував: "Сьогодні ми розробляємо сучасні будівельні норми, відповідні стандарти, гармонізуємо дуже багато європейських стандартів. Тому наше нормативне поле абсолютно адекватне для того, щоб впроваджувати найкращі рішення. Мости треба не просто будувати, вони мають бути архітектурно естетичними".
