Французька ракета Scalp. Фото з відкритих джерел
Якщо ЗСУ знаходять склад, він буде знищений
"Із появою у ЗСУ далекобійних систем – HIMARS, який б’є на 80 кілометрів, а потім і далекобійніших систем – окупанти почали роззосереджувати свої склади, робити їх меншими та розкиданішими по місцевості, де вони краще захищені та замасковані. Але на окупованих територіях є добрі люди, які чекають на повернення ЗСУ, плюс працює розвідка. Тому достатньо інформаторів, які вказують на розміщення цих складів окупантів, їхніх штабів та скупчення військ і людей. У тому числі тих , які ухвалюють рішення. Тому удари завдаються: якщо крилатою ракетою (такою, як Storm Shadow), то захиститися вкрай важко. Склад треба заглибити в землю настільки, щоб ця ракета не подіяла. Такого не відбувається. Тому, якщо цей склад вдається знайти, він стає жирною ціллю, і якщо по ньому вдарять, то з великою ймовірністю він буде знищений", – розповів Денис Попович. Він додав, що наразі на озброєнні України вже є ракета Storm Shadow, а Франція постачає також ракети Scalp: "Це одна і так сама розробка, над якою працювали і французи, і британці. У Storm Shadow і Scalp є відмінність щодо інтеграції ракети з літаком – різниця в кріпленні літака. Але якщо нам передають ці ракети, то ці особливості вже враховані. Ці ракети мають дальність дії понад 250 кілометрів, до 300-т. І це в принципі дозволяє вражати об’єкти глибоко за лінією фронту. Зараз ми бачимо ураження по окупованому Бердянську, де нещодавно зокрема було ліквідовано російського генерала Цокова, ураження по Приморську, Токмаку, Мелітополю. Тому ракети значно розширюють наші можливості завдання ударів по логістиці", – пояснив оглядач.
.jpg)
На фото: франко-британська авіаційна крилата ракета класу "повітря-земля" Storm Shadow. У травні 2023 року стало відомо, що Великобританія передала Україні Storm Shadow для протидії російській воєнній агресії. ЗСУ отримали змогу завдавати ударів на відстань близько 250 км – углиб окупованих Росією українських територій. Фото: Copyright © 2007 David Monniaux
Не лише ракетами, але й дронами
Окремо Попович додав, що для знищення логістики, складів та нафтобаз ЗСУ можуть використовувати й дрони. Але вони мають бути достатньо потужними та нести значну бойову частину, щоб досягти цілі: "На жаль, поки що за своєю потужністю дрони не можуть зрівнятися з крилатими ракетами. Проте на сьогоднішній день є спроби запуску дронів у глибокий тил Росії. Щоправда Україна не визнає того факту, що це запускали ми. Щодо відновлення ворогом бойової спроможності, то тут є багато чинників. Всі вони зав’язані на виробництві боєприпасів Російською Федерацією та наповненості їхніх складів у глибокому тилу. Умовно кажучи, вони можуть поновлювати свої склади, якщо є чим", – зазначив військовий оглядач.
Росія вже воює і боєприпасами часів Другої світової війни
Попович додав, що на сьогоднішній день є світлини, які демонструють, що росіяни використовують снаряди, розроблені в 30-40-х роках минулого століття: "Вже навіть такі склади піднімаються і такі запаси кидаються в бій. Ефективність даного озброєння залежить від їхнього стану, наскільки воно зберігалося в належних умовах. Калібр залишився колишнім, тому такі боєприпаси можуть використовуватися в деяких типах озброєння, особливо якщо це озброєння 40-х років. А росіяни зараз так само піднімають і гармати часів Другої світової війни. Якщо десь знищено склад окупантів, який постачав боєприпаси, пально-мастильні матеріали певному угрупованню військ, що, наприклад, діє на Запорізькому напрямку, це відразу створює проблеми для війська РФ. Поки цього складу немає, доводиться перекидати боєприпаси зі складу, який, умовно кажучи, розташований на 50 кілометрів далі знищеного. Тому збільшується площа логістики, час, щоб постачати боєприпаси до певної гармати. Таким чином, зростає імовірність того, що в якийсь момент ця гармата може залишитися без боєприпасів, а ЗСУ стане легше вести наступ. Якщо робити це масовано, то на цьому прикладі ми можемо пересвідчитися, яким чином це впливатиме на здатність вести бойові дії", – підсумував Денис Попович.
Денис Попович. Фото: Віталій Носач, detector.media
