Президент України Володимир Зеленський і лідери держав-членів НАТО на саміті Північноатлантичного Альянсу у Вільнюсі. 12 липня 2023 року. Фото: Офіційне інтернет-представництво президента України
"Є певний цинізм "
"Розчарування було чути в кулуарах, на всіх панельних дискусіях. Сьогодні, модеруючи панельну дискусію із радником з питань національної безпеки Білого Дому Джейком Салліваном, голова Мюнхенської безпекової конференції Крістофер Хойсген прямо сказав, що "українці, які тут присутні, висловили своє незадоволення, розчарування. Як ви до цього ставитеся?" Ми намагалися пояснити, що наші військові живуть взагалі в нелюдських умовах, бо у ворога більше зброї, можливостей і ми й так здійснили диво. Очевидно, ці всі бюрократичні процедури все ускладнюють і ціна, яку ми платитимемо за перемогу, буде для нас дуже болісною", – констатувала Ганна Гопко. Зараз, за її словами, ми маємо готуватися до Вашингтонського саміту НАТО наступного року: "Слід уже робити все можливе, щоби ввійти в ці двері НАТО, коли нам кажуть, що вони не просто відчинені, а нас там вже бачать. Але не дають деталей, як туди пройти. Сьогодні відбулася інавгураційна зустріч Ради "Україна-НАТО" і я сподіваюся, що ми отримали деталі й матимемо розуміння, який саме сенс вкладали наші партнери в Альянсі у формулювання "коли Україна виконає умови і буде готовність". Тут теж є певний цинізм, коли НАТО буде готове: в комюніке саміту не прозвучало "від Вільнюса до Вашингтона буде запрошення". Таке відчуття – і в кулуарах багато хто про це казав – що все залежатиме від ситуації на полі бою".
"Усі люблять переможців. Залишилося перемогти"
"Щодо створення Ради "Україна-НАТО", то як Столтенберг (генеральний секретар Альянсу – ред. ) і всі намагалися нам "продати", пояснити, що є різні рівні – президентський, міністерський, посольський, де Україна сидітиме як рівна серед рівних… Але ми будемо рівними серед рівних, коли станемо членами Альянсу, а не зараз, коли почала працювати Рада, така сама, як колись була Рада "НАТО-РФ". Там ми мали би озвучувати пріоритетні потреби, які в нас є, обговорювати нові виклики, які з’являються. Наприклад, питання демілітаризації Чорного моря. Адже продовження зернової угоди реально не означає свободи навігації, торгівлі й можливості для наших фермерів вільно експортувати свою продукцію. Тому є багато питань, які можна буде вирішувати", – зазначила Ганна Гопко.
Також, додала голова комітету в закордонних справах Верховної Ради 8 скликання у закордонних справах, Україні скасували вимогу про План дій щодо членства (ПДЧ), тобто ніби спростили шлях: "Залишилося тільки Україні перемогти, а переможців люблять всі й усі хочуть бути поруч і ділити спільний успіх, тоді нас зразу візьмуть у НАТО. Тепер тільки питання, а чи отримаємо ми достатньо зброї, щоб перемогти швидше, а не у війні на виснаження. Виснаження є одним із російських стратегічних підходів – дотягти до того, коли ми будемо розуміти, що втратили дуже багато наших воїнів, не встигли ще підготувати на високому професійному рівні нових (адже в нас загинуло багато тих, хто мають 8-9-річний бойовий унікальний досвід). Тоді нам казатимуть, що можливо час сідати за перемовини, тому що дві сторони однаково виснажені, немає шансів перемогти і треба нібито сідати домовлятися. Але домовлятися треба так, щоб Україна робила це з позиції сили", – наголосила Ганна Гопко.
.jpg)
Ганна Гопко. Фото: ФБ-сторінка Ганни Гопко
