Засідання Парламентської Асамблеї ОБСЄ, на якому визнали Росію державою-спонсором тероризму, а ПВК "Вагнер" терористичною організацією. Фото: офіційна ФБ-сторінка народної депутатки, заступниці голови фракції "Слуга Народу" Євгенії Кравчук
"Правки у резолюції Парламентської Асамблеї ОБСЄ були українського авторства"
"Вперше міжнародна організація визнала на рівні своєї резолюції Російську Федерацію країною-терористом, а ПВК "Вагнер" терористичну організацію. Це була резолюція в тому числі нашого авторства — делегації України і мого зокрема. І нам вдалося провести там поправку, яка стосується Росії. І якщо нам здається, що весь світ вже повністю стоїть на стороні України, то я скажу, що кожне таке рішення дається дуже серйозною боротьбою, переконаннями, практично ледь не ультиматумами. Але це рішення є важливим, і воно було прийнято у Ванкувері (літня сесія ПА ОБСЄ відбулася 30 червня – 4 липня цього року в місті Ванкувері (Канада) - ред.)", — зазначає 1-ий заступник голови комітету ВРУ з питань бюджету Іван Крулько. Нардеп додає, що "канадці просто не пустили делегацію Росії та Білорусі на цю сесію. Вони не видали їм візи. І в такий спосіб росіяни не змогли бути на цій сесії, хоча вони з задоволенням би приїхали, як, наприклад, було минулого разу у Відні".
"На засіданнях росіян більше не буде"
Крулько зауважує, що на Парламентській Асамблеї ОБСЄ вдалося ухвалити ще одне важливе рішення — всі засідання проводитимуть в ОБСЄ там, куди не пускатимуть росіян, куди росіянам фізично не видаватимуть візи. І таким чином Парламентська Асамблея ОБСЄ, особливо там, де відбуватимуться голосування, засідатиме без російських і білоруських представників.
"Реєстр збитків може запрацювати до кінця року, за оптимістичного сценарію — вже влітку"
"Ми достатньо детально проговорили на окремих заходах, які відбувалися за участю нашої делегації і з нашої ініціативи, стосовно механізмів подальшої компенсації з боку Росії за завдані війною збитки, за скоєні злочини. А також стосовно механізму відповідальності, зокрема, створення Спеціального міжнародного трибуналу, який має розслідувати злочини російського керівництва і Росії як держави стосовно того, що вони чинять в Україні, розпочавши агресивну війну і порушивши всі можливі норми міжнародного права. Тобто в нас ведеться така робота, і вся делегація, а це представники і влади, і опозиції, якраз у питання захисту інтересів України діють як одна команда", — наголошує Іван Крулько.
Іван Крулько. Фото: ФБ-сторінка Івана Крулька
"Бюрократія в Європі відіграє свою роль"
А членкиня Постійної делегації у Парламентській Асамблеї Ради Європи, членкиня депутатської групи "Довіра" Лариса Білозір розповіла Українському Радіо, що Конференція учасників Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, провела установче засідання. 43 держави та Європейський Союз беруть участь (як учасники або асоційовані члени) у Розширеній частковій угоді про Реєстр збитків, укладеній на саміті Ради Європи в Рейк’явіку (16-17 травня 2023 року). Чимало інших держав висловили намір приєднатися до Реєстру. "Ми знову і знову обговорюємо питання санкцій, такого Реєстру, Міжнародного центру розслідування злочинів Росії. Це тільки початок, але добре, що це установче засідання відбулося. Тобто там уже не тільки розмови, а й резолюції, яких ухвалили більше десяти у Раді Європи і в Європарламенті. Це також уже питання бюджету. Тобто вже визначено на цьому установчому засіданні, хто очолюватиме, хто займатиметься цим реєстром. А далі буде комплексний механізм — будуть створені компенсаційна комісія і компенсаційний фонд. Поки що це реєстр, де реєструватимуть заяви", — повідомила Лариса Білозір.
Лариса Білозір. Фото: ФБ-сторінка Лариси Білозір
Щодо того, коли запрацює цей Реєстр, то, на думку представниці української делегації, є й оптимістичні, й песимістичні прогнози. "Бюрократія в Європі відіграє свою роль. Якщо вони щось роблять, вони роблять це добре. Ми, українці, цього не розуміємо в тому плані, що у нас триває повномасштабне вторгнення, війна. У нас немає часу на бюрократію. Але Мін'юст провів конкурс і вже визначений виконавчий директор — Маркіян Ключковський, який сподівається, що до кінця року він запрацює. Є оптимістичні прогнози, що це відбудеться до кінця літа. Це стосуватиметься заподіяної шкоди і фізичним особам, і юридичним особам, а також державі Україна. Тобто нам потрібно всі ці збитки і заяви реєструвати, тому що це перший крок до запровадження конфіскації заморожених активів", — резюмує Лариса Білозір.
