Ілюстративне фото: Центр протидії дезінформації при РНБО
"Колапс Росії — питання часу"
Північну Корею в Росії можна зробити на якийсь короткий проміжок часу, але Російська Федерація не моноетнічна і не моноконфесійна держава. Це конгломерат різних народів, етносів з різними конфесійними параметрами. Термін "федерація" в назві цієї країни не відповідає реальному стану речей. Тому можна довго, але не весь час утримувати весь цей конгломерат у монолітному стані, але, як правило, все те, що тверде, є крихке, зауважує Михайло Гончар. За його словами, колапс Росії — це питання часу, про що свідчить поява нових досліджень. "У 2021-му році тему колапсу Росії сприймали як екзотичну і маргінальну. У 2022-му році вже це питання стали обговорювати. У 2023-му році ми бачимо, наприклад, що починають виходити серйозні дослідження. Зокрема, нещодавно була презентована робота Януша Буґайського "Неспроможна держава. Інструкція з розшматування Росії", де йдеться про сценарії, які можуть мати місце у випадку її колапсу, які не розглядаються, як такі "буде чи не буде". Питання лише часу, коли це трапиться. Позаминулого тижня в Словаччині була презентована книга видатного словацького футуролога Юрая Месіка "2023: Рік смерті Російської імперії". Він системно займається проблематикою вивчення Росії і ще у 2016 році видав есе, що Росія не переживе 2031-й рік. Тому західна думка, зокрема європейська, зараз зайнята вивченням питання, які можуть бути сценарії розпаду Росії. Звичайно, включаючи й сценарії пролонгації путінської держави, репресивної держави, але з розумінням того, що потенціал її існування завершується", — пояснює експерт.
Михайло Гончар. Фото: ФБ-сторінка Михайла Гончара
"Російська імперія помре прогнозовано-неочікувано"
Так чи інакше, в контексті боротьби протидії кліматичним змінам завершується епоха викопних видів палива. А викопні види палива — це те, на чому базується сучасна Російська Федерація. Тобто на доходах від розробки цих енергоресурсів і їх продажу. Вони припали саме на період президентства Путіна, і цементували утворення "Російська Федерація". Зараз, на думку Гончара, коли ці доходи йдуть у топку війни, вони починають все менше відігравати роль ключового фактору. Доводиться скорочувати різні соціальні програми, інвестиції в регіони тощо. Тому що, як і у випадку з Радянським Союзом, мало хто 1989-го року, коли впав Берлінський мур, чи навіть 1990-го, уявляв на Заході, що лише через рік не стане Радянського Союзу. Це сталося раптово, хоча були й ті, хто прогнозував цей розпад. Зокрема, була відома стаття, наприклад, Андрія Амальрика написана в 1969 році, через рік після вторгнення Радянського Союзу в Чехословаччину під назвою "Чи проіснує Радянський Союз до 1984 року?". Так, Радянський Союз пережив 1984-й рік, але 1991-й не пережив. "Тому не зовсім коректно ставити питання про те, чи відбудеться колапс Росії цього року, чи наступного, чи через 5 років. Це відбудеться прогнозовано-неочікувано", — переконаний президент Центру глобалістики "Стратегія 21".
"Крихкістю федерального центру не скористається лише лінивий"
Це питання часу, коли суб'єкти "Федерації" після заколоту Пригожина почнуть ухвалювати на локальному рівні певні рішення, пов'язані з тим, щоб забезпечити стабільність суб'єкту "Федерації", розуміючи, що федеральний центр показав свою неспроможність у базовому питанні — питанні безпеки, запевняє експерт. "А отже, оскільки війна поглинає все більше і більше ресурсів, то десь в далекій Якутії, і в європейській частині Росії будуть все більше задумуватися і приймати практичні рішення "на всяк випадок". Це не буде відразу відкритий виступ проти федерального центру, бо він ще доволі потужний. Але крихкістю та вразливістю федерального центру не скористається хіба що лінивий", — резюмує Гончар.
