Фото: РБК
Розподіл повноважень і відповідальності: зміни до законодавства
"Йдеться про регулювання послуг у сфері психічного здоров’я. Є два законопроєкти про внесення правок до законів та актів, в яких є певні прогалини щодо психічного здоров’я. Внесення цих змін загалом дозволяє системі краще працювати", — розповіла Валерія Палій.
За її словами, зараз законодавству не вистачає певних понять, які мають бути внесені в нормативно-правові акти: "Низка змін стосується основ законодавства України про охорону здоров’я, закону про психіатричну допомогу, закону про реабілітацію в сфері охорони здоров’я, адміністративного та кримінального кодексу. Зараз там відсутні деякі поняття і терміни щодо психічного здоров’я, потрібні уточнення щодо того, що таке психологічна допомога, консультування. Там точно не було інформації щодо фахівців у сфері охорони психічного здоров’я, хто чим має займатися і які кваліфікації повинен мати. Те, що стосується змін до адміністративного і кримінального кодексу, то тут мова йде про те, хто має право надавати психологічну допомогу і які санкції будуть застосовуватися до тих людей, які публічно вводять в оману щодо того, що вони можуть надавати такі послуги або мають певні компетенції чи освіту".
Чи є психотерапія лікуванням?
Психотерапія, як зауважила Палій, має лікувальний ефект, але не завжди люди, які користуються послугами психотерапевтами, мають якісь розлади: "Часто йдеться про якісь життєві кризи або складні життєві обставини, які у всіх нас в житті трапляються і ми не завжди можемо самотужки через це пройти. Тому психотерапія іноді є інструментом, завдяки якому людина може краще розібратися в собі, можливо, сформулювати для себе нові стратегії подолання складних кризових ситуацій. Це не завжди про лікування, але це і про лікування зокрема".
Як визначити, до якого спеціаліста звертатися?
"Коли ми йдемо до лікаря, нам головне — обрати хорошого фахівця, який нам призначить коректне лікування. Ми не йдемо до лікаря з ідеєю, яка саме лікування нам потрібно. Потрібно просто обрати хорошого фахівця і разом з ним всі ці моменти проговорювати. Адже буває різна інтенсивність того самого терапевтичного впливу: деколи це просто підтримка або психоедукація, коли людина звертається і фахівець проводить їй якесь роз’яснення. Це низькоінтенсивні інтервенції. В той самий час це можуть бути більш глибокі серйозні інтервенції, які спрямовані на подолання травматичного досвіду тощо. Це все визначає фахівець у згоді з клієнтом і це в законодавчих змінах також прописано", — пояснила кандидатка психологічних наук.
Поганий фахівець може навіть довести до самогубства
Також Валерія Палій торкнулась й питання послуг нефахівців або фахівців з низькою кваліфікацією, зазначивши, що вони можуть завдати людині чимало шкоди: "Діапазон шкоди може бути дуже різним. Найбільш очевидним, що може статися, якщо ви ходите і платите гроші таким фахівцям, то можна банально втратити кошти. Також це може нести такі ризики, як нанесення повторної травми: якщо людина звертається з якимось непростим життєвим досвідом, то не дуже добрий фахівець або взагалі не фахівець своїми діями може завдати вторинної травматизації. Не зробити легше, а зробити тільки гірше, а в самої людини можуть з’явитися симптоми, яких до цього не було, пов’язані з емоційним станом. Це може бути також доведення до самогубства — це серйозні випадки, які не є дуже частими і про них не прийнято поширено говорити".
"Також може бути й неякісна діагностика, коли людина звертається до фахівця в сфері психічного здоров’я, маючи неочевидні симптоми психічних розладів. Її потрібно скерувати до медичних працівників, призначити медичне лікування і від цього буде залежати її якість життя, працездатність, стосунки. Але не фахівець може цього не бачити і казати, що все добре. Відповідно стан людини може погіршуватися", — додала експертка.
Тож в законопроєкті, який перебуває на розгляді у парламенті, передбачається, що людина повинна мати базову освіту, тобто кваліфікацію, і повинна володіти методом психотерапевтичного впливу: "Відтак є вимога до того, що людина повинна мати додаткове навчання, яке акредитується міжнародними спільнотами".
Про що доречно питати фахівця на початку терапії?
"Абсолютно доречно запитати в нього про рівень освіти, навіть не побоятися запитати диплом. Якщо фахівець буде якось гостро реагувати на це, ображатися, намагатися переключити увагу на щось інше або робити якісь контрвипади, то на цьому можна закінчувати розмову. Так не має бути, адже ви замовляєте послугу, вам її надають і ви маєте мати повну інформацію про того, хто перед вами.
Так само можна запитати про те, в якому методі працює фахівець: якщо вам не зрозуміло, нехай він розкаже, що це за метод, в чому його особливість. Чи має або мав фахівець особисту психотерапію, чи має він роботу під наставництвом, якщо ні, то чому, якщо так, то скільки", — підсумувала Євгенія Палій.
