Артем Ситник. Фото УНІАН
З лютого 2022 року НАЗК стало одним з ініціаторів відстрочки декларування статків чиновників, тепер агентство виступає за його повернення. Наскільки критичним є сьогодні гальмування цих процесів?
"У лютому 2022 року неможливо було здійснювати електронне декларування належним чином, робити повні перевірки поданих декларацій. Це було логічне рішення – ухвалили закон, який зупинив обов’язкову подачу декларацій. Добровільне подавання декларацій ніхто не зупиняв, тож особи, які мали змогу, подавали їх. Перший звітний період ― 1 квітня 2022 року. Але з травня ситуація змінилася і я ініціював питання відновлення декларацій. Адже тоді одразу стало помітно, наскільки зросли корупційні ризики в усіх сферах державного і суспільного життя. Я мав розмову з народним депутатом, головою фракції "Слуга народу" Давидом Арахамією, який подав відповідний законопроєкт у вересні 2022 року. Але, на жаль, у вищих ешелонах влади бажання відновлювати декларування немає.
Ми були приємно здивовані, коли побачили, що кількість декларантів, які добровільно подали декларації, перевищила 400 тисяч за 2021 рік. Варто було це узагальнити, щоб показати: хто має можливість, той подає декларації. І ми побачили таку залежність: чим вища посада і чим більше вона пов’язана з корупційними ризиками, тим менший відсоток чиновників подають декларації. Для нас і наших партнерів, які наполягають на відновленні декларування, це є певним індикатором, наскільки важливо відновити декларування".
У меморандумі з МВФ передбачено, що Верховна Рада до липня має ухвалити закон, який зобов’яже подавати декларації до певної дати. Чи можна очікувати зрушень у липні?
"Ми розраховували, що до липня буде ухвалено відповідне законодавство. Я не знаю, яким буде фінальний текст законопроєкту, але на ухваленні рішення наполягають представники і Єврокомісії, і МВФ. У нас була чергова комунікація, де ми проговорювали певні деталі повернення декларування. Стверджувати, що рішення парламенту буде в липні, я не можу, бо Україна достатньо часто порушувала зобов’язання. З одного боку, ми бачимо принципову позицію МВФ із конкретними дедлайнами. А з іншого боку, незважаючи на зареєстрований ще у вересні законопроєкт, ми не бачимо суттєвих рухів у напрямку його ухвалення. Хотілося б вірити, що влітку ми отримаємо законопроєкт, уже проголосований парламентом, але дату подання декларацій важко прогнозувати. Можливо, це буде восени", – припускає Артем Ситник.
