Херсон, 7 червня 2023 року, наступного дня після підриву російськими загарбниками Каховської ГЕС. Фото: Суспільне Одеса
Люди викачують помпами воду зі своїх підтоплених будинків. Наскільки ці будинки придатні для життя?
"Тут є однозначна небезпека. Від підтоплення страждають люди, але не менше страждають будівельні конструкції, зокрема основи фундаментів. Основи ― це та земля, той ґрунт, на який сідає наш фундамент. Відомо, що коли ми збудували будинок і зробили там оздоблення, то волога виходить із конструкції упродовж двох років. А якщо будинки були повністю затоплені, то уявіть собі, скільки часу буде виходити волога. Навіть якщо ми приберемо воду, волога залишатиметься ще довго. А найголовніше, що вона може вплинути на фундаменти та спроможності несучих конструкцій. Тому при проведенні першочергових завдань з відкачування води, дезінфекції усіх конструкцій та речей, у жодному разі не можна вживати продукти, які були затоплені. Другим етапом необхідно зробити обов’язкове обстеження. Кабмін 13 червня зобов’язав територіальні громади створити комісії, які мають зробити обстеження цих будинків, потім сертифіковані фахівці повинні зробити паспорт обстеження цих будинків, визначити кошторис усіх пошкоджень, і далі держава має взяти участь у відновленні".
Іван Перегінець наголосив, що спекотна погода Херсонщини вплине на зменшення вологості: "Якщо добре провітрювання і підвищена температура, то волога однозначно виходитиме швидше. Але є підвали та заглиблені цокольні поверхи, де спека не так впливає. Та все одно ситуація краща, ніж це було б узимку чи в демісезон".
Іван Перегінець. Фото: I-UA.tv
Чи можна людям повертатися у свої будинки до одержання паспорта від фахівців?
"Повертатися потрібно, але проживати не можна. Ви є власником свого житла і маєте бути ініціатором проведення обстежень, перебувати поруч із головою своєї громади, вимагати, щоб обстеження проводилися. А також отримувати виплати, які затвердив Кабмін ― це понад 560 млн гривень, тобто по 5 тисяч гривень на кожну людину. Щоб отримати ці кошти, треба бути безпосередньо на місці. Але не можна вселятися, доки не буде відповідних обстежень. Навіть якщо вода підтопила зовсім трохи, з точки зору санітарного стану це може бути небезпечно".
Варто ремонтувати житло чи краще будувати нове?
"Інколи краще збудувати нове житло, ― вважає Іван Перегінець. ― Україна зараз на слуху в усього світу, і ті великі кошти, які прийдуть нам на відновлення, ми б радили спрямувати на будівництво нового житла, яке б відповідало стандартам комфорту, енергозбереження, екологічності. Інша проблема, про яку ми б’ємо на сполох, це те, що на відновлення потрібна ціла армія ― мільйон-півтора будівельників. І триватиме процес протягом 5-10 років. Держава та місцеві громади вже зараз мають на стратегічному рівні створювати реєстри будівельників різних спеціальностей, заохочувати людей до участі у відновленні. Це сприятиме поверненню наших громадян з-за кордону. Я б рекомендував більшу увагу звернути на нове будівництво, а не на реставрацію критично постраждалих будинків.
Якщо йдеться про приватний будинок, то ми знаємо, що Херсонщина славиться досить великими подвір’ями, площі є. Тож можна будувати, згідно з будівельним паспортом, інший будинок поруч зі своїм. Або робити капітальний ремонт чи реконструкцію ― це коли ми змінюємо геометричні параметри, тож будинок можна відремонтувати до стану нового. Тут має бути індивідуальний підхід, але держава однозначно мусить виділяти на це кошти. Йдеться про достатньо великі кошти з точки зору зведення споруди. Відновлення 60 млн квадратних метрів, які ми втратили сьогодні від бойових дій, плюс відновлення будинків, пошкоджених від затоплення, у грошовому еквіваленті становитиме 60-70 млрд доларів. У той час як Україна очікує на майже трильйон доларів. Тобто у нас буде достатньо коштів для того, щоб відновити і збудувати нове житло. Інша проблематика ― це ресурси: людські, трудові, інженерні, проєктні. Цей реєстр треба створювати вже зараз. Ми вважаємо, що в цьому процесі має бути військова дисципліна та достатнє оснащення відповідною технікою і технологіями. Відбувається зміна суспільно-економічних відносин, приходить цифрова економіка, відновлення житла, промислових і соціальних об’єктів буде на нових засадах. Потрібно застосовувати те, що є найкраще у світі, а не латати дірки. Кошти на це будуть", ― резюмував Іван Перегінець.