"Свої системи РЕБ при Януковичу в Україні знищували" — Віктор Таран

"Свої системи РЕБ при Януковичу в Україні знищували" — Віктор Таран

Розробка і виробництво засобів Радіоелектронної боротьби активно розвивалися ще в оборонній галузі колишнього Радянського Союзу. Після розпаду СРСР засоби РЕБ перейшли у спадок і Росії, і Україні. Але РФ їх зберегла, модернізує і виробляє нові. А в Україні в часи президентства Віктора Януковича системи РЕБ знищували, констатував Українському Радіо очільник Центру підготовки операторів БПЛА "Крук", майор ЗСУ Віктор Таран. Від початку розв'язаної Росією війни, від 2014-го року Україна майже заново розвиває виробництво різноманітних комплексів РЕБ. І під час великої війни застосовує їх ефективно. 

 

0:00 0:00
10
1x

РЕБ армії РФ. Ілюстративне фото armyinform.com.ua

"Свої системи РЕБ при Януковичу в Україні знищували"

Дійсно, засоби Радіоелектронної боротьби, які російські агресори застосовують у розв'язаній війні проти України, є серйозним інструментом ворога, констатує Віктор Таран. Спершу він пояснив принцип дії засобів Радіоелектронної боротьби. Спрощений приклад у мирному житті: телеглядач не зможе перемкнути канал на своєму телевізорі, якщо опиниться під "ударом" РЕБ. Тобто РЕБ просто забиває сигнал. Загалом Радіоелектронна боротьба – це вплив радіовипромінюваннями (радіоперешкодами) на радіоелектронні засоби систем управління, зв'язку та розвідки противника з метою зміни якості військової інформації, що циркулює в них, а також захист власних систем від аналогічних впливів. У сучасній війні, де велике значення має передання інформації поширенням електромагнітних хвиль, засоби РЕБ відіграють дуже важливу роль.

Розробка і виробництво РЕБ розвивалися ще в оборонній галузі колишнього Радянського Союзу. Зараз це роблять і в РФ. Зокрема, маються на увазі наземні комплекси Р-330 та їхні аналоги, "Красуха", "Палантин", "Тирада-2", "Репелент", "Ступор", радіолокаційний комплекс розвідки і контролю стрілянини (контрбатарейна РЛС) "Зоопарк" та інші.

Це все дуже потужно розвивалося в Радянському Союзі, констатує Віктор Таран. "І після здобуття Незалежності Україні дісталося дуже багато "зоопарків", систем, про які ми зараз читаємо. Але одна проблемка – ми в Україні ці системи тоді знищили. Більшість техніки була порізана при Януковичі. А росіяни у той час наростили і вибудували потужніші системи, змогли сконцентрувати на певних напрямках. Наприклад, в Україні зараз є два основні театри воєнних дій – південний та східний.  І дійсно росіяни змогли там зараз сконцентрувати велику кількість засобів РЕБ. Відповідно у них радіус ураження є потужним".

Віктор Таран. Фото: ФБ-сторінка

Окопні РЕБ

За останні півроку як у росіян, так і в українців зросла номенклатура використання на війні засобів Радіоелектронної боротьби, зауважує Таран. Один із прикладів активного використання таких засобів агресором – окопний РЕБ. Його легко приховати в кущах, підімкнути до акумулятора і застосовувати. Наприклад, такий РЕБ може забивати певні діапазони 2,4 ГГц чи 1,2 ГГц. Як наслідок – є ризик переривання зв’язку із пультом, яким українські воїни керують на лінії фронту своїм дроном. І цей БПЛА або зависає і летить за напрямком вітру, або ж змушений здійснити посадку. Українські фахівці з радіоелектронних засобів військового застосування найзагрозливішими вважають такі російські РЕБ, як "Поле-21", "Стриж". Останній функціонує як купол. Але купол, що вмикається тільки при наближенні українського дрона. "Стриж" глушить його і знову переходить у пасивний режим, ховаючись від радіорозвідки противника.

Натомість ЗСУ теж використовують низку сучасних окопних РЕБ. І вони є, на думку фахівців, ефективними.

Протидроновий російський комплекс "Стриж-3". Фото з відкритих джерел

"Українські військові постійно пристосовуються"

А як зауважував Українському Радіо співзасновник проєкту Drone.ua Валерій Яковенко щодо російської радіоелектронної боротьби, то ЗСУ дійсно складно працювати. Але українські військові постійно пристосовуються до цього і знаходять варіанти припиняти дію обладнання, яке глушить радіоелектронний сигнал. Експерт додає: динаміка показує, що у українських військових дронів стає більше, більше і більше. "І це відбувається через постійне постачання такого обладнання. Щодо навчання на безпілотниках, то воно стає системнішим. І дрони таким чином живуть на полі бою довше", – стверджує Валерій Яковенко.

Тим часом в українському Telegram-каналі "Ескадрон" з'явився місяць тому скріншот запису із FPV-дрону перед ураженням російської самохідної артилерійської установки "Мста-С". Це може означати, що українські оператори FPV-дронів почали вражати цілі набагато далі від лінії бойового зіткнення. Серед таких потенційних цілей є засоби РЕБ.