Фото: Костянтин Ліберов
"До мертвої зони лишилось 35 см"
"Пік розливу води, який ніс катастрофу, уже дещо пішов на спад, але Каховському водосховищі ще є велика кількість води, яка меншими темпами, але буде спрацьована у найближчі чотири-п'ять днів. Ми не маємо інформації, наскільки пошкоджена нижня частина греблі, тому що зараз під водою це неможливо оцінити. Рівень водосховища спадає. Сьогодні вже відмітка менше ніж 13 метрів. А 12,7 м — це вже мертва зона, коли ані Запорізька атомна станція не може з водозабору закачувати воду у свої охолоджуючі ставки, ані Херсонська, Запорізька та Миколаївська області не зможуть робити водозабір з Каховського водосховища. Тобто зараз до мертвої зони лишилося 35 сантиметрів", — повідомляє Ігор Сирота.
"2-4 місяці необхідно буде для побудови перемички на верхній і нижній водоймах, щоб перекрити проран у дамбі"
"Укргідроенерго" з Проектним інститутом розробляє проєкт щодо будівництва перемички на верхній і нижній водоймах. За словами Сироти, щойно буде деокупована зона Каховки, розпочнуть будівництво цієї перемички. "Щоб побудувати верхню потрібно два місяці, а нижню — два-чотири місяці. Це дасть можливість перекрити проран, який був утворений внаслідок підриву греблі і станції. Однак є проблемне місце — земляна вставка між станцією і шлюзом може бути розмита і нижче, і може спрацьовуватися вода ще і після. Тож якщо навіть гідроспоруда не до кінця пошкоджена, то через земляну ставку вона буде потихеньку розмиватися і вода буде спрацьовуватися. Тому нам потрібно буде якнайшвидше, як тільки буде деокупація, засипати цю земляну ставку, а потім вже будувати перемичку", — каже він.
"Дамбу ніхто не лишить в такому стані, вона життєво необхідна"
"Ніхто не розглядає варіанти залишати ситуацію, як є, і не відновлювати Каховську ГЕС. Ми розуміємо, яка це катастрофа для сільського господарства, для людей. Тому що буде дефіцит питної води. Крім того, вода з верхньої водойми потрібна для сільського господарства Херсонської та Миколаївської областей. Крім того, вона відіграє енергетичну роль, балансуючу роль для цього регіону. Відтак ГЕС потрібно якнайшвидше відновлювати", — зазначає генеральний директор ПрАТ "Укргідроенерго".
"Для усунення наслідків підриву ГЕС потрібно 5-6 років"
Сирота зауважує, що насамперед потрібно перекривати тіло дамби для того, щоб накопичувати воду. Однак це не дуже швидко відбудеться і залежить від кліматичних умов. "Якщо наступного року такий буде паводок, як цього року, то, можливо, ми дійдемо до відмітки хоча б 15 метрів. Тобто потрібні не місяці, а роки, щоб знову наповнити водосховище. Що стосується відбудови станції і усунення наслідків, то це мінімум 5-6 років", — прогнозує він.
"Нам доведеться демонтувати уламки станції і будувати нову більш потужну"
"У нас був проєкт розширення Каховської ГЕС — добудувати ГЕС-2. В ГЕС-1 була потужність 350 МВт, у новій — ще 250 МВт. Тобто 600 МВт всього. Вона виробляла від 8 до 10% в балансі самої компанії. Тобто від 1,5 до 2 мільярдів кіловат-годин. У Миколаєві та в Херсонській області почалось будівництво сонячних і вітрових станцій. А це — базове навантаження. І саме Каховська станція урегульовувала їх. І гідроелектростанції насамперед потрібні для того, щоб регулювати пікові навантаження й альтернативні джерела, які розвиваються в нашій країні. Каховська ГЕС відновленню не підлягає. Вона 100% зруйнована. Нам доведеться демонтувати повністю всі ці уламки, все це, що залишилося, і будувати на цьому місці нову й більш потужну станцію. Її потенційна потужність — 600 МВт", — розповідає Сирота.
Підірвана Каховська ГЕС. Фото: Maxar
"У нас є план щодо Запорізької АЕС, але ми не можемо його розкривати назагал"
"До мертвої зони, коли неможливо буде робити водозабір, для охолодження ЗАЕС, залишилося запасу 35 сантиметрів. Ідеї є, що потрібно робити. Ми будемо доповідати на штаб з усунення наслідків ліквідації, і на уряді, і на штабі президента. Я думаю, що ми знайдемо вихід з цієї ситуації. Але ця інформація не назагал. Поки станція окупована, ми про це говорити не будемо", — зауважує очільник "Укргідроенерго".
"Розраховувати на малу гідроелектрику не варто, потрібно будувати нові гідроакумулюючі станції"
"Де є можливість, там мала гідроелектрика розбудовується. Ще в 60-ті роки було приблизно 1100 малих ГЕС — приблизно 3500 МВт. Станом на сьогоднішні залишилось до 80, а в робочому стані — 60 станцій. Це не той об'єм. І враховуючи, що є зміна кліматичних умов, розраховувати на малу гідроенергетику складно. Ми зараз проводимо реконструкцію тих ГЕС, які є вже на Дніпрі, і під час реконструкції намагаємося на 10% збільшити робочу потужність. Тобто при реалізації всього проєкту ми будемо мати додатково ще 500-600 МВт. Вже проведено понад 60% реконструкції. Україні потрібні регулюючі потужності. До війни у нас був уже дефіцит 2500 МВт. І сьогоднішні цей дефіцит збільшується. Тож варто збільшувати свою базу регулювання. Ми це пропонуємо зробити за рахунок таких гідроакумулюючих станцій, які ми будуємо на Дністрі розміром 2240 МВт. Сьогодні вже в роботі 1340 МВт, ще 1000 МВт ми побудуємо протягом 4-5 років. Є проєкт Канівської гідроакумулюючої станції. Тоді ми незалежні від приточності, в нас є верхня і нижня водойми, і ми можемо видавати пікову електроенергію, яка потрібна для енергосистеми і забезпечити регулювання. У нас є стратегія, яка була затверджена до 50-го року і розвиток енергетики в цілому на 10 років, що ми повинні робити. Це завдання стоїть перед кожною компанією, і всі наші проєкти теж там є", — резюмує Ігор Сирота.
