Підірвана Каховська ГЕС. Фото: Maxar
"Для ЗСУ не було жодного сенсу знищувати Каховську ГЕС"
"По-перше, противник замінував Каховську ГЕС ще минулого року. І ми прекрасно розуміємо, що ракети не можуть завдати такої шкоди, яка була завдана цим вибухом або серією вибухів. Наприклад, скільки ми "молотили" по Антонівському мосту (Херсон) ще влітку й восени минулого року, і міст встояв. Відтак специфіка, фізика цього процесу не допускає, що така монолітна споруда, якою є Каховська ГЕС, може бути зруйнована ударом ракет. Це просто технічно неможливо, навіть з точки зору тротилового еквівалента, який несе ракети і може бути використаний для здійснення такої провокації", — зазначає Сергій Грабський. По-друге, він наголошує, що Збройні Сили України визволяють свою землю, і сенсу знищувати наші об'єкти критичної інфраструктури немає ніякого. "По-третє, ЗСУ дотримуються всіх вимог Женевської конвенції й інших міжнародних договорів щодо незаподіяння шкоди об'єктам критичної інфраструктури. І ми чітко розуміємо значення статті 56 додаткового протоколу Женевської конвенції ООН 1977 року. Тому говорити про те, що це справа рук українських чи то диверсантів, чи то ударних засобів є абсолютно неприпустимою брехнею. Таким чином противник просто намагається перекласти відповідальність, усвідомивши, що це воєнний злочин, у якого немає терміну давності, і за нього треба відповідати", — констатує військовий експерт.
"Підривом Каховської ГЕС ворог зруйнував свою лінію оборони"
"Після того, як росіяни копали окопи в Чорнобильській зоні після 24 лютого минулого року, зокрема в Рудому лісі, уже нічому дивуватись не доводиться. З їхньої сторони абсолютно зрозуміло, що Україна не має сил та засобів, щоб здійснити масштабне форсування Дніпра на тій ділянці течії річки. Відповідно, загрози прямого вторгнення, окрім переміщення якихось розвідувальних груп, там не було ніякого. Противник такими діями досяг кардинально іншого результату. Апріорі лівий берег є трошки нижчим. І тому зона затоплення там є більшою. Відтак всі інженерні споруди, всі лінії загородження просто пішли під воду. Тобто противник фактично своїми руками зруйнував свою лінію оборони", — пояснює Грабський.
Сергій Грабський. Фото: "Міст Онлайн"
"Кінбурнська коса на певний час перетворюється на острів, а це означає…"
За його словами, "далі, якщо опуститися вниз по мапі, ми знаємо, що досить довго точилися бої за Кінбурнську косу. Вона на певний час перетворюється на острів, а це означає, що противник її не може фізично контролювати. Однак ми можемо забезпечити контроль над цією косою і вже завдавати удари по Криму безпосередньо. Таким чином, це друга поразка". Крім того, експерт наголошує, що противник поставив себе у дуже складне становище щодо забезпечення водою Криму і обмежив себе у можливостях переміщатися по так званому Херсонському трикутнику, тобто по лівобережній Херсонщині. "Таким чином, те, що вони наробили, можливо, усвідомили трошки пізніше і тепер намагаються знайти нервові виправдання тому, що відбулося. Але сталося те, що сталося. Це, можливо, одна з найсерйозніших катастроф ХХІ століття", — зауважує Грабський.
"Наступ ЗСУ не залежав від ситуації на Каховській ГЕС"
На думку експерта, виправдовувати руйнацію Каховської ГЕС зривом наступу української армії — це "абсолютна маячня". "Україна просто фізично не має сил та засобів для того, щоб здійснити масоване форсування Дніпра. Для форсування такої водної перешкоди треба мати безальтернативну, категоричну перевагу над противником для забезпечення постійного тиску. Річку переходять підрозділи, потім плацдарми треба розширювати, треба мати дуже серйозні ресурси. Противник апріорі за чисельністю в людях і в техніці нас переважає. За оснащенням бойових підрозділів в нього не все в порядку, тому вони мають не дуже високу боєздатність. Але і ми не можемо атакувати противника, не маючи чисельну перевагу, як на землі, так і в повітрі. Тому це питання не дуже розглядалося нашим військовим керівництвом і, в принципі, для нас є важливим інший напрямок, який жодним чином не залежить від ситуації на Каховському водосховищі. Бої точаться на інших ділянках фронту, і саме на них ситуація може змінитися так, що противник змушений буде або капітулювати, або відходити з Херсонщини. Тому казати, що вони таким чином зупинили наступ, з таким же успіхом росіянам можна було щось підірвати десь у Калузькій області й переконувати, що вони таким чином зупиняли наступ ЗСУ", — резюмує Сергій Грабський.
