Фото: old.loda.gov.ua
Де ти був під час війни? Чи буде законопроєкт спонукати людей залишатися за кордоном
Михайло Цимбалюк переконаний, що після перемоги "питання того, де ти був під час війни", постане дуже гостро. І Ігор Клименко, міністр МВС, розпочав публічну дискусію, яка турбує зараз багатьох. Крім моральної відповідальності тут треба буде говорити про інші речі, каже депутат і нагадує, що у нас закон зворотної сили не має. "Україна є правовою державою. Ми ратифіковуємо всі європейські хартії. Ми повинні знайти вихід, щоби не переносити моральну відповідальність на кримінальну, щоби не було гонінь за тими або іншими порушниками в минулому. Не треба робити так, щоб дії влади спонукали тих, хто виїхав, залишатися там", — каже депутат.
Пільги постійно оновлюються та змінюються
Олена Карнаух-Голодняк звернула увагу, що пільги на право виїзду за кордон особам призовного віку змінюються та оновлюються раз на один-два місяці.
Перетинати кордон мають право особи за наявності підтверджуючих документів:
1. у разі повного зняття з військового обліку за рішенням військово-лікарської комісії про непридатність за станом здоров’я до військової служби або тих, хто звільнився з військової служби;
2. особи, які мають трьох неповнолітніх дітей на своєму утриманні, незалежно від того, чи вони перебувають у шлюбі з матір'ю цих дітей;
3. у разі смерті родичів першого чи другого ступеня спорідненості;
4. за наявності інвалідності у чоловіка, який виїжджає;
5. як супроводжуючого дитини, якщо батько виховує дитину сам;
6. за службовими відрядженнями;
7. співробітника гуманітарної та волонтерської місії через систему "Шлях";
8. щодо поїздки в ділових цілях;
9. для лікування пораненого бійця за кордоном за наявності документів, де вказано лікарню, в якій лікуватиметься боєць, та за наявності дозволу від МОЗ. Але при цьому все одно можуть виникати питання на кордоні.
10. при наявній офіційній відстрочці від призову (якщо при цьому ще й хтось із родичів загинув на війні), тоді можна говорити про певний період виїзду за кордон;
11. якщо особа не буде пред'являти паспорт громадянина України, а буде користуватися паспортом громадянина іншої держави, тоді такі особи мають право на виїзд. "Але якщо з'ясується, що дана особа має український паспорт і їй при цьому була вручена повістка, то тоді виникнуть великі питання".
Запити на довідку з інвалідності
Каже правозахисниця, що бували випадки, коли особу за наявності документів на одному пункті не пропускали, а на іншому пропустили. У когось довести своє право на виїзд виходить легко, у когось ні. Багато чого залежить від людського чинника. "Якщо в цей час затримали ухилянтів, тоді більш прискіпливо перевіряються документи у всіх, хто перетинає в цей час кордон. Особливо будуть надсилатися запити до органів місцевої влади щодо медичних довідок на інвалідність".
Якщо повістка є, то особа нікуди не може їхати
Все залежить від способу незаконного перетину кордону:
1. якщо інспектору показують підроблені документи, які особі в дійсності не видавалися, тоді це кримінальна відповідальність за використання підробленого документа;
2. також додатково буде стояти питання щодо його виготовлення: чи сама особа його підробила, чи хтось у цьому допомагав. Це є окремі склади злочинів;
3. якщо особі до спроби перетнути кордон в офіційному порядку з підписом вручили повістку, вона проходить в базі, як особа, якій її вручено, складом злочину в цьому випадку буде ухиляння від мобілізації;
4. якщо мобілізація і людині повістку при цьому не вручили, тоді це не є ухилянням від мобілізації, як склад злочину;
5. у опікуна має бути строк перебування за кордоном не більше, ніж у особи, яку супроводжують. Якщо людина перетнула кордон і там порушила строки перебування, то тут діятиме адміністративна відповідальність: штраф у розмірі від 3,400 до 8,500 грн. Це буде встановлено одразу на пункті пропуску.
"Якщо повістка є, то ти нікуди не зможеш їхати", — резюмувала правозахисниця.
Штрафи та позбавлення волі до 12 років
Єдиний у Верховній Раді законопроєкт був зареєстрований ще 8 квітня 2022 року, каже Михайло Цимбалюк. А 7 лютого 2023 року його було включено до порядку денного. Автором виступили Федір Веніславський та більшість членів комітету з правоохоронної діяльності. Українське Радіо звернулося до фракції "Слуга народу" за коментарем Федора Веніславського. Там порадили звернутися до МВС. "Основна норма стосується незаконного перетинання державного кордону під час воєнного стану. Передбачені як штрафи, так і позбавлення волі від 3 до 5 років. Якщо особа є військовозобов’язаною/резервістом і підлягає мобілізації, то там передбачені більш суворі покарання строком від 5 до 10 років без права обіймати певні посади. Якщо незаконно перетнула кордон група осіб та/або державні службовці, то строк зростає від 8 до 12 років позбавлення волі. Відповідальність повинна бути не лише у тих, хто перетинає кордон, але і у державних органів". Депутат вважає, що потрібно посилити відповідальність правоохоронних органів, які уповноважені державою відстежувати і контролювати ці питання: а це Державна прикордонна служба, Державна митна служба, Національна поліція, СБУ. "Очікуємо на перевірку системи "Шлях" щодо незаконності перетину кордону через неї. Треба також проводити ретельні службові перевірки тих, хто винен і притягувати їх до відповідальності".
Все вирішуватиметься законним способом
Цей законопроєкт не вирішує всіх проблем, які озвучив міністр Клименко, каже народний депутат. "Він повинен стосуватися тільки тих, хто перетинатиме незаконно кордон під час дії того чи іншого закону. Вже є різні пропозиції від громадянського суспільства: заборонити втікачам можливість обиратися до органів влади та працювати на держслужбі певний період. Але все має вирішуватися законним способом".
Хто з депутатів… не в Україні
Серед депутатів, хто незаконно пересік державний кордон під час воєнного стану, Михайло Цимбалюк називає "декілька осіб колишньої ОПЗЖ і один-два з монобільшості."