Інспектори під час огляду першого танкера, що прийшов у Стамбул у рамках зернової ініціативи. Фото Міноборони Туреччини
Зернова угода — це про геополітику, шантаж та переговори Росії та Заходу. Спад експорту почався ще з квітня
Зернова угода зараз — це не зовсім про зерно: це і геополітика, і частина контексту переговорів Росії та Заходу, впевнений Павло Мартишев. Це і шантаж нас Росією щодо продовження або не продовження зернової угоди, яка змушує йти на певні поступки як економічні (зокрема розблокування аміакопроводу Тольятті-Одеса, який був законсервований ще 24 лютого 2022 року після початку російської агресії. Відтоді була зупинена робота і найбільшого хімічного заводу Росії – "ТольяттіАзот", і підключення Россельхозбанку до міжнародної міжбанківської системи SWIFT — ред.), так і політичні (схиляння України до переговорів щодо припинення бойових дій на невигідних для нас умовах). Аналітик переконаний, що вже самі новини і розмови про непевну ситуацію щодо зернової угоди сповільнюють експорт українського зерна навіть тоді, коли коридор ще працює. "Бо в портах за місяць до можливого припинення угоди припиняють контрактувати зерно або контрактують його мало. Тому спад експорту почався ще з середини квітня".
З Росією світ не дуже рахується в контексті зернової угоди
Росія висуває певні умови, які ніде не прописані і які не виконуються, каже аналітик. Він переконаний, що сам факт того, що зернова угода запустилася в серпні 2022 року, вже обмежує Росію можливістю вийти з неї. "Відновлення морського експорту з України знизило світові ціни. Росіяни продовжили угоду до 17 липня, хоча їхні умови не були виконані. Я б не сказав, що з Росією світ дуже рахується в контексті зернової угоди. У Росії невеликий простір для маневру".
"Італійський страйк" росіян створює черги суден в обидва боки
Інспекції на суднах гальмують всі процеси, переконаний Павло Мартишев. Він порівнює їх з "італійським страйкуванням" в частині російської комісії: вони зробили собі короткий робочий день, інспектують 2-3 кораблі замість 10-12, перевіряють кожен квадратний метр та особисті речі членів екіпажу, просять додаткові документи на підтвердження якості продукції, шукають зброю. "І це все відбувається як для завантажених суден, так і для суден, які заходять через протоку в Чорне море. Тому черга спостерігається в обидва боки".
Простій з соняшниковою олією в три-чотири рази дорожчий, ніж із зерном
Простої суден спричиняють величезні економічні втрати і коштують серйозних грошей, все рахується з тонни, каже аналітик. "Для олійних танкерів із соняшниковою олією простій в три-чотири рази дорожчий, ніж для кораблів із зерном, таким чином підривається експорт нашої олії. А це основний продукт після пшениці та кукурудзи. Хоча по заробітку олію можна порівняти з пшеницею та кукурудзою". Павло Мартишев зауважує, що останні місяці Китай активно закуповував нашу кукурудзу, але їхні кораблі РФ також тримала в Босфорі, що загострило відносини саме в аграрній сфері між Китаєм та Росією. Бо Китай прагне знизити цю залежність від США, купуючи продукцію в України.
Рекордний врожай пшениці в Росії та відмова фермерів сіяти пшеницю на тимчасово окупованих територіях
Все крадене збіжжя Росія вже вивезла, переконаний експерт, є навіть супутникові знімки відправлення нашого зерна із портів Севастополя. Довести факт крадіжки українського зерна РФ буде складно, бо зерно є однорідним продуктом: воно часто перемішується одне з одним. Ця проблема зараз виникла і в Польщі, коли поляки почали міксувати своє і українське зерно, а потім його експортувати.
Українські фермери не сіялися з початку повномасштабного вторгнення Росії на окупованих територіях. Також в 2022 році в Росії був рекордний врожай у 108 мільйонів тонн пшениці. "Росія в першій половині сезону не дуже квапилася його вивозити, їхні портові потужності працювали не на повну. Це дещо підвищувало світові ціни на пшеницю".
Головні переваги для Туреччини… поза зерновими угодами
Що стосується Туреччини, то вона отримує зиск із кожної тонни вивезеного зерна, переконаний експерт. Але головні переваги для Туреччини треба шукати поза зерновим коридором. "Важливим для Ердогана є можливість залишатися посередником між Росією та Заходом, бо це підвищує його авторитет і геополітичну позицію. Туреччина закуповує і наше зерно, і російське. Вона є виробником борошна, вони мають багато млинів, переробляють зерно і експортують борошно на Схід та в країни Африки".
Олійні культури перш за все
Що стосується аграрного майбутнього України, то ми будемо більше сіяти олійних культур, а це соя, соняшник та ріпак, переконаний експерт: вони дають меншу врожайність, їх легше транспортувати, ціна тонни олійних культур приблизно вдвічі вища, ніж тонни зернових культур. Будуть скорочуватися посіви під зернові культури, особливо кукурудзи: в неї висока врожайність, але її треба сушити, а це дорого. Вона потребує багато добрив, а це зараз дефіцит. Зменшують також площі під зернові озимі".
Угода буде подовжена ще
Угода буде подовжена і після 17 липня, каже аналітик. Зернова ініціатива буде потрібна в будь-якому разі, бо у нас немає альтернативи для морського експорту: а це дешева логістика і рентабельність від продажу саме зернових культур, переконаний Павло Мартишев. "Світові ціни падають зараз. Щоби аграрії були в плюсі, потрібна саме морська логістика". А от олійні культури можна прибутково експортувати через західні кордони, резюмував експерт.
