Фото: consilium.europa.eu
"Створення Реєстру збитків переносить теоретичні розмови у практичну площину"
Іван Ус зазначив, що Реєстр збитків ― це дуже важлива складова системи відшкодування збитків України. Коли розпочалася воєнна агресія РФ проти України, то було здійснено арешт певних активів Росії, тобто їх заморозка, але далі з ними не можна було нічого робити. "І зараз з’являється наступний пазл у цій картині ― цей Реєстр збитків, для того щоб зрозуміти, що конкретно втратила Україна та які конкретно її потреби. Адже без належного обліку, коли ми кажемо, що Росія завдала шкоди, це радше теоретичні розмови, а створення реєстру переносить теоретичні розмови у практичну площину. Наступний крок ― це рішення судів з приводу того, що збитки з реєстру мають бути відшкодовані. За рішенням суду має відбутися конфіскація, яка далі спрямовується на відновлення. Сьогодні маємо річницю, тому що 18 травня 2022 року Євросоюз презентував план відбудови України, цю концепцію певні аналітики називають План Маршалла 2:0".
Деякі країни, наприклад, Канада виступали з одноосібними рішеннями про конфіскацію російських активів. Чи може з’явитися трансатлантичний механізм?
"Я б не обмежував механізм трансатлантичними країнами. Ми бачимо, що сьогодні понад 40 країн підтримують, нехай і декларативно, цю ідею. Бажано, щоб усі ці країни долучилися і була єдина процедура дій щодо російських активів. А в перспективі, коли розпочнеться відновлення України, щоб усі активи, заморожені у цих країнах, передавались нам. Тобто важливо збудувати систему відшкодування збитків для України".
"Сума збитків щодня збільшується"
Експерт повідомив, що станом на сьогодні заморожені активи Центрального банку РФ ― це 300-340 млрд доларів. "Ця цифра близька до суми, яку називає Світовий банк щодо збитків України ― десь 410 млрд. Але ця сума щодня збільшується. Офіс Президента називає вже цифру понад 700 млрд доларів. Отже, потрібен моніторинг цієї цифри, який здійснює частково Київська школа економіки та інші органи, щоб це не були розмови просто в теорії. Школа економіки називає цифру 144 млрд доларів щодо промислових підприємств, але це невеликий сегмент, його треба розширювати. Якщо говорити про міжнародні інституції, то треба брати до уваги цифру 410 млрд. При наступному перегляді вона зросте".
Яка перспектива, що Росія виплачуватиме репарації?
"Можемо сподіватися на це. Тому що в обмін на те, що Росія виплачуватиме репарації, з неї будуть знімати санкції. Та конструкція, яку будують наші партнери, передбачає, що війна закінчиться не тоді, коли Росія припинить стріляти і вийде з наших територій, а тоді, коли розпочне процес репарацій або відшкодувань. Тобто тоді, коли Росія почне відновлювати Україну. Лише після цього санкції будуть зніматись. Коли РФ каже, що їм ці санкції не страшні, то я їм раджу подивитися на динаміку доходів російського бюджету, особливо у ключовій для Росії нафтогазовій галузі. За 4 місяці поточного року, в порівнянні із цим періодом торік, доходи нафтогазового сектора Росії скоротились на 52%, тобто більш ніж удвічі. Росія розуміє, що втрачає гроші від того, що є санкції. Не виключаю, що буде розроблено механізм, коли Росія продаватиме свої ресурси на Захід, а отримувати не 100% суми, а, наприклад, 60%, а 40% будуть іти Україні. Це буде окремий рахунок для Росії та окремий рахунок для України. Але важливо зазначити, що ми розглядаємо РФ як єдину державу, і треба вже зараз думати, як отримати ці компенсації у тому випадку, якщо РФ у нинішньому вигляді перестане існувати".
А що з конфіскацією активів, які Росія мала в самій Україні?
"Процес запущено, але він не може бути швидким. Одним із пазлів картини відшкодування збитків має бути судове рішення. Усі рішення мають бути обґрунтовані та підкріплені рішенням суду. Без нього буде дуже проблематично. Коли кажуть, що Росія підриває світоустрій, завжди додають, що світоустрій побудований на принципах домінування права. Тож робити щось у позаправовому полі означає грати на користь тій країні, яка хоче підривати світоустрій. Це не потрібно ні нам, ні нашим партнерам. Дуже важливо, щоб було максимальне юридичне обґрунтування, і російські активи в Україні були заморожені саме за рішенням суду. Щоб Росія чи власники, дотичні до РФ і перебувають під санкціями, не могли нічого зробити з цими активами. Тобто тут є дві складові ― держава Росія та громадяни Росії, які перебувають у санкційних списках України, США, ЄС, Британії та інших наших партнерів. Ці особи мають бути чітко зазначені, і тоді підставою для конфіскації їхніх активів буде те, що вони фігурують у підсанкційному списку".
Насамкінець експерт наголосив, що будь-який міжнародний механізм має ґрунтуватися на рішеннях національних судів. Під усе має бути підведена і правильно реалізована відповідна правова основа. Тоді Росія не досягне підриву міжнародної правової системи та всіх консенсусів довкола верховенства права.
