Фото: i.ytimg.com
Чи розуміють українці, що означає належати до Європи?
"Дуже важливо враховувати чинник війни. Війна де-факто прискорила євроінтеграційні процеси в Україні. У цьому сенсі більшість суспільства розуміє безальтернативність руху до Європейського Союзу. Дані опитувань останнього часу це підтверджують. Якщо у березні 2021 року 59% громадян вважали, що Україні треба вступати в ЄС, то в жовтні 2022 року ця цифра зросла до 79%. Але щодо самоідентифікації нас як європейців, тут цікава історія. Напередодні окупації та воєнних дій 2014 року у нас було велике міжнародне опитування про те, чого нам треба повчитися в контексті європейських цінностей. Це був 2012 рік, але дані цікаві і зараз. Більше половини респондентів тоді вважали, що соціально значущими для суспільства є мир, економічне процвітання, але поруч називали особисту свободу, правові норми і законність. Якщо ми глянемо на це сьогодні, під час війни, то безперечно, мир як цінність буде на першому місці. Але правові норми і законність також компромісів не витримують. Респонденти тоді вважали перелічені соціальні цінності однаково важливими як для українців, так і для мешканців ЄС. Щодо того, чого нам треба повчитися, то насамперед називали ринкову економіку та її наслідок ― добробут, який мають країни Євросоюзу, а також соціальну захищеність і політичну демократію. У воєнних умовах політична демократія також важлива, тому що помилки можуть виникати і у влади, їх треба активно виправляти".
Олександр Стегній. Фото: Укрінформ
"63% українців відчувають себе європейцями"
"Дані опитування у жовтні 2022 року засвідчують, що 63% респондентів відчувають себе європейцями. Тут треба згадати, скільки українських громадян перебувають на теренах Євросоюзу. Адже саме перебуваючи там, вони можуть зрозуміти, що являє собою ЄС. І тут виникає завдання для нас самих: не треба шукати Європу в ЄС, треба будувати Європу у власній країні. Ті 7 завдань, які поставив ЄС перед українською владою, містять таку цікаву річ, як свобода слова. Відповідальна свобода слова ― це абсолютна цінність, цінність різних думок. Певні прорахунки влади у воєнний час треба спільно виправляти заради тієї перемоги, якої ми дуже чекаємо. У цьому сенсі Європейський Союз нам показує приклад, оскільки у тих країнах існує плюралізм думок, ясна річ, у рамках закону, з дотриманням толерантності до прав інших людей. Щодо корупції, то одне зі згаданих семи завдань ― це реформа судової системи, Конституційного суду України. Базис правового суспільства є абсолютно актуальним і у воєнний час. У контексті руху до Європи за останній рік на 20% збільшилось людей, які вважають цей рух безальтернативним. Наша країна і за географічним розташуванням, і за історією, і за традиціями, починаючи від Ярослава Мудрого, має дуже тісні зв’язки з Європою. Зараз іде розлом двох цивілізацій ― азійської та європейської, а ми перебуваємо саме на фронтирі".
Чому українцям важливо повертатися з Європи і розбудовувати свою країну?
"Питання дуже серйозне. Воно стосується і демографічної кризи, яка нас очікує. На превеликий жаль, ми втрачаємо дуже багато людей. Це не лише військові втрати, а й цивільне населення. Велика частина людей в Україні втратили житло. Коли припиниться активна фаза війни, то питання повернення стане дуже актуальним. Але найперше ― куди повертатись? Якщо, за приблизними даними, півтора-два мільйони людей втратили житло, то їм фізично немає куди повертатися. Це площина економічних відносин. У площині політичних і соціальних відносин нам вкрай необхідно зрозуміти важливість нульової терпимості до корупційних схем, до порушень у бюджетній сфері. У Євросоюзі рівень корумпованості набагато нижчий, ніж у нас. Важливою є правова захищеність: якщо я повернуся в Україну і в мене буде бізнес, чи зможу я працювати далі у правовому полі? Отже, щодо можливості повернення, важливі дві речі. Перша ― це велика програма відновлення втраченого житла. Друга ― це нові робочі місця. Бо якщо проблема з житлом і роботою не буде вирішена, то людям повертатися не буде куди".
Що кожен із нас має зробити для якнайшвидшої євроінтеграції ― внутрішньої, неформальної?
"Внутрішня робота ― це завдання і для влади, і для суспільства. Влада має виконати 7 завдань, ми можемо дивитися, як це відбувається, особливо щодо свободи слова і правової держави. А нам, громадянам, треба свідомо ставитися до своєї країни, бути активними, а не пасивними. До речі, феномен волонтерства, підтримки армії та внутрішньо переміщених осіб показує, що ми маємо великий внутрішній потенціал громадянського суспільства. А завдання для влади ― співпрацювати з громадськими організаціями. Феномен масового волонтерства може бути корисним і для інших країн. Влада і суспільство мають бути партнерами. Тоді у нас буде успіх", ― переконаний Олександр Стегній.