Форсування радянськими військами Дніпра, 1943 рік. Фото: TASS.
"Коли йдеться про втрати, це не про внесок у перемогу, а про ціну війни"
Вікторія Яременко нагадала, що 2010 року Путін стверджував, зокрема, що 70% втрат Радянського Союзу під час Другої світової припадають саме на Росію. І росіяни нібито перемогли б і без українців. Він говорив як про людський потенціал, так і про індустріальні ресурси. "Але варто пам’ятати, яким чином цей підрахунок здійснювався, ― вважає історикиня. ― У першу чергу, він здійснювався за ознакою, як були записані ці люди. Не бралося до уваги, з якої території вони походили. Відповідно, всі цифри в Росії виявлялися сфальсифікованими. Ми знаємо, як Радянський Союз дуже довго оперував підрахунками втрат у Другій світовій війні. Коли йдеться про втрати, а для Радянського Союзу вони були дуже великі, то це насамперед не про внесок у перемогу, а про ціну війни".
Володимир Путін. Фото: kremlin.ru
"Протягом 1941-45 років у лавах Червоної армії воювало близько 7 млн українців"
"Щодо українців. Якщо ми будемо говорити про Червону армію, то протягом 1941-45 років у її лавах воювало близько 7 млн українців. Йдеться саме про вихідців з України. Якщо дивитися загалом у відсоткових показниках, то в різні періоди це буде коливатися у межах 20-25%. Тому що в 1941 році українці становили близько 17-20%, вони були другими після росіян. У 1942-му частка українців зменшилась, тому що після першого трагічного етапу війни багато хто втрапив до полону. Адже вся територія України була окупована, і частина населення опинилася на цій окупованій території. А вже після того, як німців почали виганяти, частка українців почала зростати. Українці, на жаль, несли величезні втрати і платили життями за звільнення української території. Пам’ятаємо про ті злочинні накази звільнити Київ до "Жовтневої "революції" (листопад 1943 року – ред.) і про те, що Дніпро був червоний від крові захисників… Ми знаємо, що загиблих українських військових ― близько 3 млн".
"Треба згадати про харківські танки"
"Радянський Союз евакуював обладнання. І на цьому українському обладнанні вироблялася потуга, щоб боротися проти нацизму. Але тут варто згадати і про американський лендліз, без нього важко було б говорити про перемогу. Загалом, Радянський Союз за період Другої світової війни втратив танків і САУ більше, ніж виробив. Тож якби не було лендлізу, то вочевидь не було б чим воювати під кінець. Цей чинник не варто забувати".
"Понад 5 млн мирних мешканців України загинули під час Другої світової війни"
Вікторія Яременко зазначила, що близько 2,5 млн українців були нагороджені радянськими орденами й медалями, понад 2 тисячі українців були удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Наприклад, льотчик Іван Кожедуб був тричі Героєм Радянського Союзу, а 32 українці стали двічі Героями. Понад 300 українців були серед генералів Червоної армії та адміралів ВМФ СРСР. "Повертаючись до ціни перемоги, згадаймо, що фронт кілька разів пройшовся по території України. Була знищена не лише інфраструктура, а й повністю населені пункти ― і під час бойових дій, і каральними акціями нацистів. Україна заплатила понад 5 мільйонами цивільних життів, із них близько 1,5 мільйона євреїв, які загинули під час Голокосту. Варто пам’ятати, що на роботи до Німеччини було вивезено близько 2,4 млн українців", ― констатувала історикиня.
"Дєнь побєди" 9 травня перетворився у Росії на квазірелігійний культ"
"Від 2014 року Інститут національної пам'яті звертає увагу саме на Другу світову війну та її розуміння, ― зазначила Вікторія Яременко. ― Це пов’язано не лише із самим значенням цієї події для історії України, але й із тим, що наш нинішній ворог, агресор, який з 2014 року веде проти нас війну, активно використовує Другу світову з пропагандистською метою. Свої сьогоднішні злочини РФ чинить, зокрема, під гаслами Другої світової. Нещодавно вони затвердили у себе концепцію зовнішньої політики, де знову говорять про "ісключітєльний вклад россіі в побєду". Отже, ми в Інституті розуміємо, що це не стільки про пам’ять тієї війни, скільки злочинна пропаганда, щоб виправдовувати свої злочини. І прикриваючись Другою світовою, вбивати сьогодні українців, говорити про якихось міфічних фашистів і нацистів. Відповідно, наші зусилля були спрямовані на те, щоб змінити культуру пам’яті про Другу світову та розповісти якомога більше правдивих фактів, зокрема про внесок українців у перемогу. Ми були причетні також і до зміни традиції ― запровадження 8 травня як Дня пам’яті та примирення, щоб поступово дистанціюватися від радянського "дня побєди" 9 травня, яке на момент 2014 року вже перетворилося в Росії на квазірелігійний культ".
