Фото: Pixabay
"Зокрема, ці кампанії щодо постачання зброї. ''Червоною ниткою'' ця тема йде по всьому періоду повномасштабного вторгнення, вона має акцент на думці про нібито корумпованість української сторони. Або прямо про це говориться, або натякається в матеріалах. Потім, на щастя, це спростовується. Але, тим не менше, все це потрапляє в наш інформаційний простір. І якщо на західну аудиторію воно може не мати якоїсь прямої дії, то на українську аудиторію, на жаль, має. Тому що лягає на тезу-продукт російської пропаганди — ''всі крадуть'', — зазначила Оксана Мороз.
Пояснюючи цілі російської пропаганди, психологиня Лідії Смола запропонувала для початку осмислити, що таке влада з погляду психології: "Це здатність групи людей чи якоїсь особи підпорядкувати своїй волі інших людей, можливість управляти діями, впливати на поведінку великої кількості людей. Тобто домагатися, щоб ці люди психологічно були готові виконувати рішення, накази за допомогою авторитету, волі, примусу цієї особи. Дії Росії спрямовані на те, щоб українці не погоджувалися з вказівками влади і можливістю влади ефективно боротися з ворогом. Для ворога дуже важливо розірвати зв'язок влади і суспільства. Дискредитацією влади ворог робить спробу розхитати згоду людей щось здійснювати".
Як має реагувати влада на спроби дискредитації, розповіла психологиня Лідія Смола: "Влада має, по-перше, пояснювати свої дії, комунікувати з тими, кого ми називаємо лідерами думок, людьми, яким довіряє суспільство, — це відомі волонтери, військові. Є ще один момент у дискредитації — це висміювання авторитету супротивника, висміювання самого супротивника. Тактика пропаганди, такий психологічний прийом: те, що висміюється, є нестрашним. Щодо дискредитації лідерів, то це давня історія. Тому що дискредитація лідерів сіє зневіру у перемозі. Тому ми маємо контролювати владу, але розуміти, що дискредитуючи владу, ми даємо інструмент нашому ворогу".
Як наголосила фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз, дуже важливо розуміти, що саме ми критикуємо: "Коли ми переходимо на хайп, коли ми переходимо на особистості — це те, що дуже грає на руку ворогу. І пам’ятаймо: хайп — завжди оцінний і стосується окремої людини. А критика — це критика системи ухвалення рішень, системи дій. Ми критикуємо конкретну дію, а не даємо оцінку особі".
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проєкту Радіо Культура "ППО. Протипанічна оборона". Матеріал відображає позицію авторів і не обов'язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".
%20(1).jpeg)
