Фото: Суспільне. Спалах у небі над Києвом 19 квітня. Кадр із відео
Що ж це було?
"Це було природне космічне тіло, не штучне. Метеорит-болід. Болід ― це яскравий метеор. Увійшло в атмосферу, нагрілося, світилося, потім нагрілося так сильно, що вибухнуло. І світіння спалахнуло дуже багато разів", ― зазначив Анатолій Казанцев. Науковець пояснив, що попереджувати такі явища неможливо, на жаль. "Зараз неможливо сказати, якого воно було розміру, маси, але це було не дуже велике тіло. Якби це було тіло, яке видно телескопами заздалегідь, наприклад, крупний астероїд, то він не вибухнув би в повітрі, а впав би на землю. І це була б катастрофа. А такі дрібні тіла падають на землю досить часто, просто над Києвом це рідкість. Якщо й долетіло до землі, то дуже невеличкі уламки, але це треба досліджувати. Для точного визначення треба, щоб були спостереження із двох пунктів. Бо ми бачимо лише проєкцію яскравого сліду і спалаху на небі. На якій висоті, на якій відстані, це важко сказати. Хоча висоту приблизно оцінити можна. Висота мала б бути десятки кілометрів. Адже кажуть, що його бачили в Білорусі і в Чернігівській області, за сотні кілометрів від Києва. Тобто якби воно було на кілометр, два, три, чотири, п'ять над поверхнею землі, його звідти не побачили б".
Речник Повітряних сил ЗСУ, полковник Юрій Ігнат прокоментував спалахи в небі над Києвом, наголосивши, що це ймовірне космічне тіло, яке увійшло в щільні шари атмосфери. "Роботи протиповітряної оборони не було. Подія неординарна, тим більше ми у стані війни, тому маємо такі реакції, що люди занепокоєні. Тут ще й Patriot привезли, і вже почалися домисли", ― повідомив полковник Ігнат.
Фото: Суспільне. Спалах у небі над Києвом 19 квітня. Кадр із відео
Чи з’являється широке поле для досліджень?
На думку Анатолія Казанцева, для широких досліджень підстав немає. "Якби були знімки хоча б із двох пунктів із проєкцією на небо, тоді можна було б порахувати його точну орбіту, швидкість, яка енергія висвітилася, оцінити його масу, радіант, звідки він прилетів тощо. А з таких любительських знімків можна робити лише припущення, на жаль. Хтось каже, що він був масою 100 кілограмів, але на око це оцінити неможливо. Могло бути кілька десятків, а могло бути кілька тонн", ― зазначив науковець.
Чому це не міг бути супутник НАСА?
"Супутник НАСА не міг бути з двох причин. Основна причина ― супутник НАСА в той час літав над поверхнею Землі. А друга ― супутники, штучні космічні тіла так не вибухають. Так вибухають тіла, які порохняві, не монолітні, у яких немає міцного зв'язку всередині. Металевий супутник так не вибухне і так не розлетиться. На дрібні частинки розвалиться, але такого яскравого спалаху не дасть. Чому такий яскравий спалах? Космічне природне тіло входить в атмосферу Землі, проходить до більш-менш щільних шарів, десь кілометрів 180 над поверхнею Землі, нагрівається, випаровується, утворюється хмара молекул навколо нього, і вони дають світіння метеора. Коли він досягає щільних шарів атмосфери, кількість тепла, яка до нього надходить за рахунок взаємодії з молекулами повітря, така велика, що він уже не встигає її випромінювати, і це тепло робить вибух. Зазвичай або все тіло розлітається, або спадає величезна оболонка, його поверхневий шар. Вибух відбувається, як правило, один раз, десь у тих шарах атмосфери, які відносно щільні. І ще можна сказати, що звуку від нього не могло бути. Дехто пише, що чули вибух. На висоті десятка кілометрів така рідка атмосфера, що ударна звукова хвиля до нас не повинна дійти. Якимись інфразвуковими датчиками зареєструвати ― це можливо. А людське вухо навряд чи почує вибух, який стався на висоті 30 кілометрів".
Які установи ведуть сьогодні астрономічні спостереження в Україні? Що нам дає дослідження небесних тіл?
"Дослідження ведуть наша обсерваторія, а також львівська, одеська і харківська обсерваторії. У Криму теж, але поки що поза нашою тематикою, на жаль, дослідження керуються з Росії. Харківська обсерваторія у даний час веде дослідження майже теоретично, адже їхню Чугуївську спостережну станцію зруйнували під час окупації. Але якісь теоретичні дослідження вони, звісно, роблять. Наші люди їздили на спостереження у зарубіжні обсерваторії, на великі телескопи. Зараз, мабуть, це обмежено. Більше часу приділяється теоретичним дослідженням. Хоча частина науковців зараз за кордоном, тому програма трохи може змінюватися, з урахуванням місцеперебування. Яке значення астрономічних спостережень? Ми ж повинні знати, що відбувається у Всесвіті. Виявляти астероїди, які потенційно небезпечні, які літають та які загрожують. Не тільки НАСА цим займається. У нас, звісно, немає такої апаратури, як у них. Але теоретичні можливості у нас нормальні, не гірші, ніж за кордоном. Треба пам’ятати, що астрономію в доларах прибутків виміряти не можна. Прибутку вона не дає, як, скажімо, сільське господарство".
Які астрономічні явища можна спостерігати в небі над Україною цьогоріч?
"Особливих таких немає. Є незвичайні планети. Була купка планет кілька місяців тому, там було видно Юпітер, Венеру. Комет яскравих не очікується, але зазвичай комети можуть з'являтися непередбачувано. Таких особливих унікальних явищ поки немає".