Sasha Boole: Треба вчитися грати вдовгу

Sasha Boole: Треба вчитися грати вдовгу

Музикант і письменник Саша Буль одним з перших серед українських артистів вдягнув військову форму після початку повномасштабного вторгнення. Лише через рік він повернувся в медійний простір з піснею "Плющ", що є співзвучною назві його роману 2021 року. Чому цей трек вийшов саме зараз, в чому його роман видався пророчим і як виживати в стані постійного стресу - про все це Саша Буль розказав Ксенії Івась в ефірі шоу "Вікенд нової музики" на Радіо Промінь.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Фото: Прес-служба Sasha Boole

Ця неприємна реальність, в якій ми перебуваємо більше року, може залишитися з нами надовше. Треба вчитись жити з нею. Бо жити в постійному стані стресу і максимальної мобілізації буде складно 

У тебе на стрімінгах вийшла пісня "Плющ". Вона є буктрейлером до твого однойменного роману, що вийшов у 2021 році. Чому ти вирішив видати пісню на стрімінгах тільки зараз? 

Тоді все так сумбурно відбувалося, події швидко неслися. Моїм завданням було презентувати книгу, до книги презентувати буктрейлер. Я рухався виключно в літературному напрямку, їздив по книжкових презентаціях, працював над коміксом всесвіту книги, працював над другою частиною роману. Сольна музична діяльність відійшла на другий план. 

А потім трапилося повномасштабне вторгнення. Згодом я зрозумів, що життя триває далі. В мене є заняття, яким я займався, і не варто його закидати на 100 відсотків. Оскільки пісні зараз не пишуться, я згадав – в мене ж є пісня, яку я так і не видав! Я зібрав волю в кулак, написав на лейбл і видав її.

Коли протягом року я дивився на висохлі від чорноти українські міста і на власній шкурі переживав те, про що розповідається в романі "Плющ" – то ще більш болюче відчув пісню

А кому ти присвячував пісню, коли писав її у 2021? І кому присвячуєш її тепер? 

Я присвячував її українським містам. Просторам ходженим і не ходженим. Там є така фраза: "скелети міст висохли до чорноти". Тільки тоді це був погляд в антиутопічне постапокаліптичне майбутнє, яке існувало тільки в уяві творця письменника. А тепер, нажаль, це наша болюча буденна реальність. 

І це ще одна причина того, чому я вирішив видати цю пісню. Завжди є якісь речі, які ти хочеш видати, емоційно їх переживаєш і в якийсь момент розумієш, що вже немає сенсу їх видавати – ти вже не живеш цією піснею. А тут вийшло навпаки. 

Коли протягом року я дивився на ці висохлі від чорноти українські міста, на власній шкурі переживав те, про що розповідається в романі, та і в пісні – то ще більш болюче відчув цю пісню. В мене самого щось резонує, коли я її слухаю.

Фото: Лілія Лилик, Радіо Промінь

Коли почалось повномасштабне вторгнення, я почесав потилицю, організував життя своєї родини, взяв військовий квиток і пішов у військкомат. І наступного дня чалапав вже у формі

Ти вже понад рік є офіцером ЗСУ. Чим там займаєшся і за що відповідаєш? 

По різному. Певний час я служив в одному підрозділі, потім в іншому, зараз в третьому. Специфіка моєї діяльності відрізнялася. Найтриваліший час я обіймав посаду заступника начальника штаба. Це було пов’язано переважно зі штабною роботою. Планування, організація взаємодії між підрозділами, які функціонують в складі військової частини. Не до кінця я можу розповідати, тому перепрошую за такі загальні фрази. 

Я офіцер запасу. Свого часу закінчив військову кафедру. Коли почалось повномасштабне вторгнення, я десь з тиждень посидів почесав потилицю, організував життя своєї родини, зрозумів, що без мене все буде функціонувати, взяв військовий квиток і пішов у військкомат. І наступного дня чалапав вже у формі.

Тематика твоїх пісень майже завжди така, ніби ти готуєш себе до виживання. До чого ти зараз себе готуєш?

Відповім крилатою фразою. Сподіваюсь на краще, готуюсь до гіршого. Готуюсь до того, що і всі українці. До того, що на жаль, уся ця неприємна реальність, в якій ми перебуваємо більше року, може з нами залишитися надовше. Треба вчитись жити з нею. Бо жити в постійному стані стресу і максимальної мобілізації буде складно. Треба вчитись грати вдовгу. 

А вдається тобі поєднувати військову службу з творчістю? Чи пишеш ти про свій військовий досвід у прозі, в піснях? 

На жаль, ні. Хотілося б, але не можу знайти емоційного ресурсу. Може тільки в якості нотаток залишається в голові і колись переродиться в щось більше. 

А як справи зараз у твого гурту? 

Добре. Вони гастролюють, зараз вони в турі. На жаль, без мене, але чесно тримають моє місце. Умова така, що коли я зможу, я до них повернусь. 

Редакторки текстової версії - Світлана Берестовська і Міла Кравчук

Підписуйтеся на подкаст "Вікенд Нової Музики" на найбільших подкаст-платформах, щоб першими дізнаватися про найяскравіші музичні новинки від українських артистів.