ілюстративне фото
Три рівні військово-лікарських комісій
— Ваші рекомендації, з погляду юриста, як має відбуватися проходження військово-лікарської комісії? Приносити довідки одразу, просити додаткових обстежень, надати висновок з приватної клініки? Чи можна оскаржити рішення ВЛК?
В ідеальному випадку, звісно, якщо ці документи є — медична документація, копії історії хвороби, висновки лікарів — то бажано їх надати одразу під час проходження ВЛК. І це може бути враховано одразу або стати підставою для того, щоб направити особу на додаткове обстеження до вузькопрофільного спеціаліста. Наприклад, особа має таке захворювання, як астма. Воно не проявляється у звичайному житті, якщо це легка форма, але при цьому особа має певні фізичні обмеження — не може бігти, має певні проблеми з диханням. Проте на етапі ВЛК це виявити неможливо. Тому якщо особа надає документи, які підтверджують цей діагноз, то щонайменше ВЛК направить її на консультацію пульмонолога, який має визначити, чи заважає на даний момент ця хвороба виконувати обов’язок щодо захисту Батьківщини. Щодо висновків приватних клінік. Вони можуть мати місце, але зазвичай їх не враховують. Щоб ВЛК такий висновок прийняла, його бажано підтвердити у державній клініці. Тож якщо у вас є якесь захворювання і ви діагностували його у приватному медичному закладі, то бажано пройти аналогічне обстеження у державній клініці й отримати висновок там. Вас все одно під час перевірки направлять у державну клініку на проходження огляду. Щодо оскарження. У нас існує три рівні військово-лікарських комісій: районний, рівень області та міста і центральна ВЛК. Рішення кожної попередньої може бути оскаржено або до комісії вищого рівня, або до суду. При цьому строк на оскарження рішення комісії в адміністративному порядку становить 1 місяць, у судовому порядку — 6 місяців. Але тут треба закцентувати увагу на тому, що в суд можна піти, не використовуючи адміністративний порядок. Якщо особа вирішила діяти саме так, то вона має 6 місяців. Якщо особа попередньо оскаржувала в адміністративному порядку, то у неї є 3 місяці з моменту, коли вона отримала рішення за результатами адміністративного оскарження. Є ще один нюанс. Оскаржити справді можна, але є ймовірність, що до того моменту, як ви будете оскаржувати, вам вручать мобілізаційну повістку, а отже, виходитиме, що особа ухиляється від призову. В даному разі найчастіше не передають документи в суд, оскільки триває оскарження висновку ВЛК, і суд зазвичай буде очікувати. Якщо оскарження пішло, то ситуація така: якщо особа буде мобілізована, то навіть коли суд скасує висновок ВЛК і зобов’яже повторно переоглянути особу, ефективності це не доведе, бо особа вже мобілізована і перебуває у лавах Збройних Сил.
— Виходить, якщо людина розуміє, що буде оскаржувати рішення ВЛК, а їй вручили вже мобілізаційну повістку, то…
…то в даному випадку вона повідомляє пункт комплектації: я оскаржую. А далі в неї два механізми, як діяти. Перший — з’явитися з цією повісткою і розуміти, що її мобілізують й відправлять у центр підготовки. Другий — починати ухилятися і розуміти, що будуть наслідки, передбачені Кримінальним кодексом. Тут кожен приймає рішення для себе. Це не юридична площина, а скоріше моральна, це свідоме рішення, ухвалене безпосередньо особою. З точки зору закону, вона повинна з’явитися за мобілізаційною повісткою до центру комплектування.
"Якщо ВЛК визнала особу придатною для військової служби, то їй може бути вручена мобілізаційна повістка"
— А юридично не передбачено, що на час оскарження рішення ВЛК особі не вручається повістка?
Не передбачено, що їй не може бути вручена повістка. Тобто якщо ВЛК визнала особу придатною для військової служби, то їй може бути вручена мобілізаційна повістка. Той факт, що особа оскаржує, не зупиняє дію рішення. Якщо суд раптом зупинить дію постанови ВЛК про визнання особи придатною, то в такому разі їй не можуть вручити повістку. Але я не зустрічав таких випадків. В основному люди оскаржують в адміністративному порядку. Поки триває адміністративна процедура оскарження, мобілізаційну повістку щодо мобілізації дійсно не вручають, бо розуміють, що комісія вищого рівня може переглянути це рішення. Хоча в інтернеті трапляються статті, де, наприклад, визнали придатною особу з інвалідністю, без кінцівок. Людина пішла оскаржувати, вийшла у публічну площину, і рішення ВЛК було змінено, особу визнали непридатною і зняли з військового обліку.
— Є поняття "обмежено придатний", а є коли людина повністю знімається з військового обліку. В чому тут різниця?
Є ступінь придатності. Якщо особа обмежено придатна у військовий час і непридатна у мирний час, то вона може бути мобілізована. Але слід врахувати, що вона не може бути направлена на певні види служби. Є певні обмеження, які враховуються з огляду на фізичний стан, моральні нюанси та можливості особи виконувати певні завдання. Щодо повної непридатності, це коли ВЛК за результатами розгляду визнає, що особа не придатна для військової служби у воєнний час, зі зняттям з військового обліку. За таких обставин особа знімається з військового обліку і до неї вже не має жодних питань, вона в принципі вже не може бути мобілізована. Єдине, що існують ситуації, коли особа була знята з військового обліку кілька років тому, є відповідна позначка, є позначка у паспорті, що її знято з обліку. Але потім особу мобілізують, і вона або проходить ВЛК, або не проходить. Були ситуації, коли на початку повномасштабної агресії люди йшли, їх мобілізовували, а потім вони казали: "я в принципі знятий з обліку". І тут виникало питання. Якщо особа за попереднім висновком ВЛК не придатна до служби і знята з обліку, потім якимось чином він був поставлений на облік, пішов служити і зараз говорить про те, що його потрібно зняти, то справді так: якщо не було нової лікарської комісії, то особа вважається такою, що знята з військового обліку. Якщо ж провели ВЛК й особу на даний момент визнали придатною, то її знову ставлять на облік і вона стає військовозобов’язаною.
"Є дві категорії відстрочки: на постійно і до 6 місяців"
— Якщо малолітні діти, вагітна дружина, хворі батьки, тобто людина має право на відстрочку, повинен бути пакет документів, що підтверджують це право?
Так, має бути перелік. Більше того, у грудні минулого року змінили порядок обліку військовозобов’язаних. У цій постанові прописано такий порядок. Протягом 7 днів з моменту, як у військовозобов’язаної особи змінилися якісь дані, вона повинна сама з’явитися до військкомату і про це повідомити, надавши відповідний пакет документів. Але зазвичай ніхто цього не робив. Тому зараз, якщо в особи є право на відстрочку, то вона має надати з відповідною заявою увесь цей пакет документів. І тут є чисто технічний нюанс. Згадана заява розглядається центром комплектування як звернення громадянина протягом 30 днів, а ВЛК і мобілізаційна повістка можуть бути вручені особі раніше. Чисто теоретично може бути така ситуація, коли особа надасть пакет документів, але до цього вже пройде ВЛК, буде визнана придатною до служби і може бути мобілізована відповідним розпорядженням. Це ускладнює питання, бо особа має право на відстрочку, і вже у центрі підготовки або у військовій частині їй треба буде оскаржувати ці рішення. Про такі випадки мені невідомо, але в теорії вони можуть мати місце. Тут питання, чи знав центр комплектування на момент мобілізації особи про те, що вона має право на відстрочку? Саме для цього особа подає пакет документів, ставиться штамп, і тоді видно, коли центр комплектування дізнався про наявність підстав для відстрочки. Слід зазначити, що є дві категорії відстрочки: відстрочка, яка надається на постійно, і відстрочка до 6 місяців. Тобто ті, хто не можуть бути мобілізовані, і ті, хто можуть бути мобілізовані за певних умов. Студенти денної форми навчання мають відстрочку. До речі, була справа, де студента мобілізували, але він програв суд. Він спирався на те, що повідомив центр комплектування про те, що є студентом стаціонару, але доказів, що він надав інформацію своєчасно, суду подано не було. У матеріалах було сказано, що студент повідомив центр комплектування вже після того, як пройшов ВЛК й отримав повістку про мобілізацію. Саме тут виникла проблема. Студент програв суд через те, що не зміг довести, що він повідомляв центру комплектування про наявність у нього підстав для відстрочки.
